Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №332/3207/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3207/25

Провадження №: 2/332/188/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., позивача ОСОБА_1 , представника позивача – адвоката Шумського І.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

24.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування позовних вимогпозивач зазначив наступне.

Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до судового наказу від 04.02.2022 року у справі № 332/435/22 (провадження № 2-н/332/70/22) було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.01.2022.

Відповідачка аліменти не сплачує. Станом на травень 2024 розмір заборгованості зі сплати аліментів складає 39902,5 грн.

Посилаючись на приписи ст. 196 СК України, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2024 року по травень 2025 року в розмірі 39902,50 грн.

Ухвалою суду від 08.07.2025 було позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 24.09.2025 було закрито підготовче провадження. Справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Шумський І.В. просили позов задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Відповідачка судове засідання не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у її відсутності. Також у вказаних заявах відповідачка просила врахувати під час ухвалення рішення надані нею розрахунки заборгованості.

Вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Від шлюбу сторони мають спільну доньку - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 11).

Відповідно до судового наказу від 04.02.2022 року у справі № 332/435/22 (провадження № 2-н/332/70/22) було стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31.01.2022 (а.с. 13).

Звертаючись із вказаним позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачки на його користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з липня 2024 року по травень 2025 року в розмірі 39902,50 грн (а. с. 27).

Натомість відповідачка надала інший розрахунок заборгованості, з якого слідує, що заборгованість з серпня 2024 по травень 2025 становить 16485,29 грн (а.с. 40).

З відповіді головного державного виконавця Лівобережного ВДВС у м. Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління МЮУ від 24.03.2026 № 19011/11 слідує, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 20.06.2025, відповідно до якого борг за період з липня 2024 по травень 2025 складає 39902,40, здійснений державним виконавцем Поляком Б.В., виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 20.06.2025, відповідно до якого борг за період з серпня 2024 по травень 2025 складає 18153,50, здійснений державним виконавцем Поляком Б.В., враховуючи фактичний заробіток (дохід) боржника на підставі довідок про доходи з місця роботи ТОВ «Компанія Стінгрей».

Згідно звіту про здійснення відрахування ПрАТ «Запоріжкокс» у липні 2024 аліменти стягнуті у розмірі 3415,90 грн.

Реальна сума заборгованості, враховуючи фактичний заробіток (доходи) боржника за період з серпня 2024 по травень 2025 складає 16792,25 грн (а.с. 77).

Враховуючи наведене та зважаючи на надані відповідачкою довідки про доходи (а.с. 41, 65), суд приймає за основу розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 20.06.2025, відповідно до якого борг за період з серпня 2024 по травень 2025 складає 16485,29 грн, здійснений державним виконавцем Поляком Б.В., враховуючи фактичний заробіток (дохід) боржника на підставі довідок про доходи з місця роботи ТОВ «Компанія Стінгрей» (а.с. 40).

Частиною 1 ст. 196 ЦПК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини. Неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року (справа № 14-616цс18).

Відповідачка доказів погашення заборгованості зі сплати аліментів або відсутності вини у її виникненні суду не надала, натомість просила врахувати наданий нею розрахунок заборгованості.

Оскільки платіж зі сплати аліментів є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця, то в разі несплати аліментів у поточному місяці з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

З урахуванням наведеного, суд також не приймає до уваги кількість днів з моменту прострочки, розрахованих позивачем.

Так, кількість днів прострочки аліментів до 20 червня 2025, та, відповідно, сума пені, становить:

за серпень 2024 року - 293 дня (3782,74 грн = 1291,04 х 1% х 293),

за вересень 2024 року – 263 дня (4394,07 грн = 1670,75 х 1% х 263),

за жовтень 2024 - 232 дня (3935,60 грн = 1696,38 х 1% х 232),

за листопад 2024 року – 202 дня (3209,58 грн = 1588,90),

за грудень 2024 року – 171 день (2900,80 грн = 1696,38 х 1% х 171),

за січень 2025 року – 140 днів (2374,93 грн = 1696,38 х 1% х 140),

за лютий 2025 року – 112 днів (1899,55 грн = 1696,38 х 1% х 112),

за березень 2025 року – 81 день (1374,06 грн = 1696,38 х 1% х 81),

за квітень 2025 року – 51 день (895,74 грн = 1756,36 х 1% х 51),

за травень 2025 року – 20 днів (339,27 грн = 1696,38 х 1% х 20).

Загальна сума пені за відповідний період становить 25106,34 грн.

Суд не розраховував суму пені за прострочення сплати аліментів на день ухвалення рішення, оскільки навіть сума пені за вищенаведений період (зазначений у позові), перевищує суму заборгованості.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Так, на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 16485,29 грн.

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір пропорційно до задоволених вимог (41,31%) у розмірі 500, 35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача подано копії: договору про надання юридичної (правничої) допомоги від 10.06.2025; додаткової угоди №1 від 10.061.2025 та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 100625 від 10.06.2025.

Розглянувши надані позивачем документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить наступного висновку.

Від відповідачки не надходило клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно не співмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторонни витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що судом задоволено 41,31 % від заявленої суми позовних вимог, тому на користь позивача підлягає стягненню 4131 грн - витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 11,13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з серпня 2024 року по травень 2025 року у розмірі 16485 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень 29 копійок, а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4131 (чотири тисячі триста одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 500,35 (п`ятсот) гривень 35 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.І. Ретинська