Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №754/10101/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №754/10101/26

Суддя: Салайчук Т. І.

Номер провадження 3/754/2079/26

Справа №754/10101/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи згідно з постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17.11.2025 № 754/18726/25 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом року, 30.03.2026 о 00 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував та виганяв з квартири у присутності неповнолітньої ОСОБА_3 , завдавши психологічної шкоди, чим порушив пункти 2, 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи згідно з постановою Деснянського районного суду міста Києва від 17.11.2025 № 754/18726/25 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, повторно протягом року, 30.03.2026 о 00 год. 00 хв. у АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, погрожував та виганяв з квартири, чим порушив п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися судовими повістками, які надсилалися за місцем проживання. З метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої про час і місце розгляду справи на номери їхніх телефонів надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначено як «доставлені» до абонентів. Також ОСОБА_1 викликано повідомленням про розгляд справи щодо нього, розміщеним на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , якого також повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом міста Києва.

З огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, не належать до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно та неодноразово сповіщався про місце і час розгляду справи і від якого клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на те, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню. Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони життя, здоров`я, честі та гідності особи в сім`ї або в межах місця проживання. Об`єктивна сторона полягає у повторному протягом року вчиненні домашнього насильства, тобто умисних діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку і яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за ч. 1 або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Ознаками насильства є те, що дії кривдника мають умисний характер; спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; є порушенням прав і свобод людини і громадянина; наявна асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних тощо) щодо постраждалої особи. Насильству притаманна певна циклічність і повторюваність.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення від 18.04.2026 серії ВАД № 742985 та серії ВАД № 742984; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 30.03.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18.04.2026; копією постанови Деснянського районного суду міста Києва від 17.11.2025 № 754/18726/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а також іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наведені докази, суд визнає їх належними, допустимими та достатніми, вони узгоджуються між собою та у сукупності підтверджують обставини, що підлягають доказуванню, зокрема факт повторного протягом року вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства після притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Установлено, що зазначені діяння ОСОБА_1 вчинив у присутності неповнолітньої ОСОБА_3 . Підстав для закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення суд не встановлює.

З огляду на викладене суд робить висновок, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, доведено поза розумним сумнівом, а в його діях наявний склад цих правопорушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив два адміністративних правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, справи про які розглядаються одночасно, стягнення накладається відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП у межах санкції, встановленої за вчинене правопорушення. З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП. Саме таке стягнення відповідатиме меті виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках. Згідно з п. 8 розділу 1 Типової програми для кривдників, затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 01.10.2018 № 1434 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.10.2018 за № 1222/32674), кривдника може бути направлено на проходження цієї програми на строк від трьох місяців до одного року.

На виконання приписів ч. 5 ст. 283 КУпАП суд робить висновок про необхідність направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, відповідно до ст. 39-1 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні в справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись статтями 23, 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1190 (одна тисяча сто дев`яносто) гривень.

Направити ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 6 (шість) місяців до Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва (02064, м. Київ, вул. Миколи Закревського, 87-Д).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У такому разі з порушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачено кримінальну відповідальність за ст. 390-1 КК України.

Копію постанови після набрання нею законної сили направити Центру у справах сім`ї та жінок Деснянського району міста Києва для організації виконання постанови в частині проходження програми для кривдників.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua