Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №754/10230/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/2137/26

Справа №754/10230/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 липня 2026 року місто Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Салайчук Т.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та такого, що проживає, за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2026 серії ВАД № 884489, 05.05.2026 о 20 год. 50 хв. у АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру щодо співмешканки ОСОБА_2 , а саме піднімав руки, але не бив, постійно контролює, маніпулює, погрожує, ображає, принижує, чим завдає психологічної шкоди, порушивши п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду не з`явилися, про місце і час розгляду справи повідомлялися судовими повістками, які надсилалися за місцем проживання. Також на номер телефону ОСОБА_1 надсилалися повідомлення, які програмним забезпеченням месенджерів визначено як «доставлені» до абонента. Крім того, ОСОБА_1 викликано повідомленням про розгляд справи, розміщеним на офіційному вебпорталі «Судова влада України». Протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності ОСОБА_1 , якого також повідомлено про розгляд справи Деснянським районним судом міста Києва.

З огляду на те, що згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, не належать до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який своєчасно та неодноразово сповіщався про місце і час розгляду справи і від якого клопотання про відкладення розгляду справи не надходило.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Смірнової проти України» від 08.11.2005 визначено, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи з огляду на її складність, поведінку сторін і предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. У своїх рішеннях, зокрема у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» від 07.07.1989, Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися наданими їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою забезпечення розумних строків розгляду суддя вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені, з огляду на те, що судом вжито всіх заходів щодо забезпечення ОСОБА_1 можливості брати участь у судовому засіданні, однак він цим правом не скористався та про причини своєї неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд робить такий висновок.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони життя, здоров`я, честі та гідності особи в сім`ї або в межах місця проживання. Об`єктивна сторона полягає у вчиненні зазначених діянь, унаслідок яких завдано шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад). Суб`єктом є загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла шістнадцятирічного віку. Суб`єктивна сторона характеризується умисною формою вини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Ознаками насильства є те, що дії кривдника мають умисний характер; спричиняють фізичну або психологічну шкоду потерпілій особі; є порушенням прав і свобод людини і громадянина; наявна асиметрія сил, тобто значна перевага сил кривдника (фізичних, психологічних, владних, економічних тощо) щодо постраждалої особи. За відсутності хоча б однієї з цих чотирьох ознак дії не є домашнім насильством.

Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

В обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію заяви ОСОБА_2 без дати, не підписану заявницею, та письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких він факт вчинення протиправних дій заперечив і зазначив, що між ним і ОСОБА_2 виникла побутова сварка на ґрунті ревнощів. Інших належних і допустимих доказів на підтвердження викладених у протоколі обставин матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Оцінюючи наведені докази, суд зазначає, що заява ОСОБА_2 не містить дати її складення та не підписана заявницею, а тому не може бути визнана належним і допустимим доказом. Сам ОСОБА_1 у письмових поясненнях факт вчинення протиправних дій заперечив, пояснивши подію як побутову сварку на ґрунті ревнощів. Ані потерпіла, ані особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з`явилися, унаслідок чого суд був позбавлений можливості безпосередньо заслухати їхні пояснення, перевірити доводи, усунути суперечності та з`ясувати дійсні обставини події.

Матеріали справи не містять і жодних доказів на підтвердження завдання шкоди психічному (психологічному) здоров`ю ОСОБА_2 . Попри те, що у протоколі зазначено про контроль, маніпуляції, погрози, образи та приниження, ці відомості не підкріплені жодними іншими даними (показаннями свідків, висновком психолога, документально зафіксованими зверненнями тощо), тоді як завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП. Формулювання «піднімав руки, але не бив» не свідчить про застосування фізичного насильства.

Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення без належного правового аналізу не може бути визнаний достатнім доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які підтверджували б вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніву в суду.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін. Закон не покладає на суд обов`язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням у їх сукупності, суд робить висновок, що наявні у справі матеріали є недостатніми та не підтверджені іншими даними, а тому не доводять поза розумним сумнівом ані самої події адміністративного правопорушення, ані, як наслідок, наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Тарас САЛАЙЧУК