Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №380/13832/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/13832/25 пров. № А/857/47459/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року (головуючий суддя Брильовський Р.М., м. Львів) у справі № 380/13832/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 звернулися із адміністративним позовом до Центральної військово-лікарської Комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України про:

- визнання протиправними дій Центральної ВЛК, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв`язку за результатами 16 Регіональної військово-лікарської комісії № 2544 від 13 грудня 2023 року «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» ОСОБА_5 ;

- зобов`язання Центральної ВЛК переглянути постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії затвердженої протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 та прийняти постанову відповідно до підпункту 2.4.5 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, змінити в ньому формулювання з неправильного «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби» на правильне формулювання причинно-наслідкового зв`язку – «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивачі подали апеляційну скаргу, вважають його таким, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, неправильним та неповним дослідженням доказів та неповним встановленням обставин по справі.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначають, що Витягом з протоколу засідання ЦВЛК Збройних Сил України від 21.01.2025 № 554 за результатами розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК нижчого рівня (протокол 16 РВЛК № 2544 від 13.12.2023) встановлено відсутність підстав для скасування чи зміни висновку щодо причинного зв`язку захворювання та смерті сержанта ОСОБА_5 . Разом з тим, вважають, що бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України при розгляді їхньої скарги на рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2544 від 13 грудня 2023 року є протиправною та такою, що порушує їхні права, оскільки відповідач повинен був оформити висновок про розгляд зазначеної скарги не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів. Також вказують на невмотивованість та необгрунтованість оскаржуваного рішення.

Просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 29.03.2002, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зареєстрований 25.09.2008 у Солонській сільській раді Дрогобицького району Львівської області, актовий запис №06.

Згідно з довідкою від 23.12.2022 №7939, ОСОБА_5 у період з 03 квітня по 04 липня 2022 року та з 14 серпня по 28 жовтня 2022 року безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.12.2022 №7202, сержант ОСОБА_5 28.10.2022 отримав мінно-вибухове поранення: «Непроникаюче поранення лівої лопаткової ділянки».

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 ( з основної діяльності) Про отримання поранення сержантом ОСОБА_5 під час виконання бойового завдання встановлено, що відповідно до доповіді заступника командира роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_3 старшого лейтенанта ОСОБА_6 від 28.10.2022 року стало відомо, що сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир відділення роти командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_3 , під час виконання бойового завдання, на підставі бойового розпорядження командира НОМЕР_4 омбр від 16.10.2022 №2/1038дск ОКП-Мирноград, в районі н.п. Водяне Покровського району Донецької області 28.10.2022, в результаті ворожого мінометного обстрілу зі сторони противника отримав поранення: мінно-вибухова травма, ВОСП лівої лопаткової ділянки, стороннє тіло м`яких тканин лівої бокової стінки грудної клітини. Вказане підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1470022 від 04.11.2022. Силами та засобами особового складу був евакуйований для надання медичної допомоги до медичної роти військової частини НОМЕР_3 в АДРЕСА_1 , де йому була надана перша лікарська допомога, а далі евакуйований у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час поранення сержант ОСОБА_5 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу III), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині.

Цим наказом вирішено: «Поранення, отримані 28 жовтня 2022 року сержантом ОСОБА_5 , командиром відділення роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_3 , визнати такими, що пов`язані із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану».

ОСОБА_5 після поранення перебував на лікуванні:

з 28.10.2022 по 04.11.2022 у КНП «МКЛ №6» ДМР (виписка з медичної карти №1470022);

з 05.11.2022 по 14.11.2022 у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (виписка з медичної карти №15079).

Відповідно до посмертного епікризу до історії хвороби №5185: « 07.12.2022 о 04 год 50 хв сусід по кімнаті викликав черговий медичний персонал відділення по причині погіршення стану сержанта ОСОБА_5 . Черговий лікар майор медичної служби ОСОБА_7 констатував клінічну смерть. Проведено реанімаційні заходи (відповідно до протоколу). О 5 год 50 хв реанімаційні заходи припинені. О 5 год 50 хв 07.12.2022 зафіксовано біологічну смерть сержанта ОСОБА_5 . Причина смерті: гостра лівошлуночкова недостатність. Смерть військовослужбовця сержанта ОСОБА_5 наступила під час проходження військової служби, перебуваючи на стаціонарному лікуванні в в/ч НОМЕР_5 внаслідок загострення хронічного захворювання серця».

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 13.12.2022 підтверджується, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 37 років.

Згідно з висновком експерта №2800/2022-т від 30.12.2022 року смерть ОСОБА_5 настала внаслідок гіпертрофічної кардіоміопатії, що призвела до розвитку гострої серцево-судинної недостатності та настанню смерті.

Витягом з протоколу засідання 16 Регіональної ВЛК №2544 від 13.12.2023 встановлено, що захворювання ОСОБА_5 , яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК пов`язані з проходженням військової служби.

Витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центрально військово – лікарської комісії Збройних Сил України від 21.01.2021 №554 підтверджено, що захворювання ОСОБА_5 , яке призвело до смерті та причина смерті, так, пов`язані з проходженням військової служби.

Не погоджуючись із таким висновком, позивачі звернулися до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Як передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, також оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. В подальшому воєнний стан та загальна мобілізація неоодноразово продовжувалися та діють станом на сьогодні.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі – Закон - №2232-ХІІ).

Як передбачено частиною 1 статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19 листопада 1992 року № 2801-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2801-XII) визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Згідно з пунктом 1.2 розділу І «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 за №402 (далі – Положення № 402), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Визначення військово-лікарської експертизи міститься у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 та означає:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Як передбачено абзацами 1-3 пункту 2.1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови, у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється.

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Згідно з пунктом 2.3 розділу І Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 передбачено, що ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров`я (установах), військових частинах;

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів;

особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі запиту оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу);

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років);

залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров`я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Як передбачено підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 розділу I Положення № 402 постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Вимогами підпункту 2.4.5 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право, зокрема: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (підпункт 2.4.6АА № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (підпункт 2.4.10. пункту 2.4 розділу І Положення № 402).

Главою 3 розділу І Положення № 402 врегульовано порядок подання та розгляду звернень штатними ВЛК, якою відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402, є Центральна військово-лікарська комісія.

Так, пунктами 3.1 - 3.4 розділу І Положення № 402 передбачено, що вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України “Про звернення громадян”, Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року № 735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за № 94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_5 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше, ніж в місячний строк з дати прийняття.

Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 розділу II Положення № 402, пунктами 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК (пункт 21.2).

Причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19. (пункт 21.3).

У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.

При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов`язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв`язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми). (пункт 21.4).

Відповідно до пункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини в період громадянської та Другої світової воєн» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби у складі діючої армії і флоту у роки громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни.

в) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті “а” цього пункту.

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане військовослужбовцем у результаті нещасного випадку за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок вчинення ним правопорушення.

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби”.

є) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами “а”, “ґ” цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.

ж) «Захворювання (поранення, травма, контузія, каліцтво), НІ, не пов`язане з проходженням військової служби» - якщо захворювання виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, яке не діагностовано під час призову (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби або коли захворювання виникло після звільнення з військової служби, коли початок захворювання не можна віднести на період проходження військової служби.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, з аналізу наведених норм права можна зробити висновок про те, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу І Положення № 402 з метою визначення придатності за станом здоров`я до військової служби військовослужбовців та установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

При цьому до штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Водночас постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до Центральної ВЛК або до суду.

Разом з цим, відповідно до Положення № 402 госпітальні та гарнізонні ВЛК не наділені повноваженнями змінювати своє рішення, проте, як визначено у підпункті 2.4.6 пункту 2.4 розділу І Положення № 402, рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Крім того, у разі незгоди із рішеннями госпітальні та гарнізонні ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до Центральної ВЛК або до суду.

Як встановлено судом, відповідно до витягів з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії №2544 від 13.12.2022 та ЦВЛК ЗС України від 21.01.2025 №554 захворювання сержанта ОСОБА_5 – яке призвело до смерті та причина смерті, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

Скаржники вважають, що ЦВЛК ЗС України при розгляді їхньої скарги на рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії проявила протиправну бездіяльність, оскільки, на їх переконання, за результатами розгляду мала бути ухвалена вмотивована постанова, а не лист.

З матеріалів справи вбачається, що із супровідним листом від 21.01.2025 №598/6/1946 ЦВЛК ЗС України направила ОСОБА_8 витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії від 21.01.2025, яким підтверджено перегляд рішення 16 Регіональної військово-лікарської комісії.

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402, рішення військово-лікарських комісій оформлюються у формі протоколу.

Тобто, надання витягу з протоколу засідання ЦВЛК ЗС України свідчить про прийняття комісією рішення по суті поданої скарги.

Водночас, варто зазначити, що згідно з довідкою від 23.12.2022 №7939 ОСОБА_5 у період з 03 квітня по 04 липня 2022 року та з 14 серпня по 28 жовтня 2022 року безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 10.12.2022 №7202 сержант ОСОБА_5 28.10.2022 отримав мінно-вибухове поранення: “Непроникаюче поранення лівої лопаткової ділянки”.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 поранення, отримані 28 жовтня 2022 року сержантом ОСОБА_5 , командиром відділення роти зв`язку командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_3 , визнати такими, що пов`язані із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану. Під час поранення сержант ОСОБА_5 перебував в засобах індивідуального захисту (у відповідності до вимог статті 18 та додатку 1 Бойового Статуту Сухопутних військ Збройних Сил України розділу III), не вчиняв дій, що містять ознаки кримінального або адміністративного правопорушення, не перебував в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи інших отруйних речовин, не вчиняв дій, пов`язаних із навмисним заподіянням шкоди своєму здоров`ю, не використовував в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині.

Як вже було встановлено, Положенням № 402 передбачено, що перевірка рішення регіональної ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені цим Положенням при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій Центральної ВЛК.

З витягу з протоколу засідання ЦВЛК ЗС України від 21.01.2025 №554 вбачається, що Центральна ВЛК лише констатувала правильність причинного зв`язку захворювань, вказаних у постанові регіональної ВЛК.

При цьому, яким чином Центральна ВЛК дійшла саме такого висновку відповідач не обґрунтував.

У контексті спірних правовідносин варто зазначити, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2021 року у справі № 820/5570/16 від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 про те, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду суду касаційної інстанції.

Дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Водночас, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність в межах дотримання процедури прийняття таких.

У витягу з протоколу засідання ЦВЛК ЗС України від 21.01.2025 №554 Центральна ВЛК фактично відмовила позивачам у перегляді рішення регіональної ВЛК, лише констатувавши правильність висновку, зазначеного у рішенні регіональної ВЛК.

При цьому, всупереч Положенню№ 402, ЦВЛК ЗС України жодним чином не обґрунтувала свою відмову у перегляді рішення регіональної ВЛК, хоча позивачі надали перелік документів, які підтверджують, що поранення, отримане військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби при захисті Батьківщини, не пов`язане з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення, та яке не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а також те, що через кілька місяців після поранення та тривалого лікування після нього позивач помер, при цьому хвороба, яка стала причиною смерті, не констатувалась лікарями раніше.

Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За наведених обставин та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Центральної ВЛК, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв`язку за результатами 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 13 грудня 2023 року та зобов`язання Центральної ВЛК переглянути постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 , надавши вмотивоване обгрунтування з урахуванням висновків суду, викладених у даній постанові.

Щодо вимоги прийняти постанову та змінити формулювання на правильне формулювання причинно-наслідкового зв`язку – «Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», то колегія суддів вважає, що задоволення такої буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі № 380/13832/25 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України, які полягають у відмові в перегляді причинно-наслідкового зв`язку за результатами постанови 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затвердженої протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року.

Зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України переглянути постанову 16 Регіональної військово-лікарської комісії, затверджену протоколом засідання № 2544 від 13 грудня 2023 року щодо причинно-наслідкового зв`язку захворювань ОСОБА_5 , з врахуванням висновків суду, викладених у цій постанові.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш