Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №560/1122/26 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1122/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

06 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

В провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду першої інстанції від 24.03.2026 позов задоволено.

Після ухвалення рішення судом першої інстанції, представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 4000 грн. за рахунок асигнувань військової частини НОМЕР_1 .

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Скаржник стверджує, що сума 4000 гривень є неспівмірною зі складністю справи, оскільки правовідносини є зрозумілими, а справа розглядалася без проведення судових засідань.

На думку апелянта, наданий акт надання послуг не містить належної деталізації робіт, зокрема незрозуміло, чим «підготовка заяви» відрізняється від «підготовки позовної заяви». Також відповідач зазначає, що позивач не довів реальності та неминучості цих витрат, а суд першої інстанції не надав належної оцінки запереченням військової частини.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

ІII. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Частиною 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд повинен з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин можуть бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Встановлено, що до позовної заяви доданий договір про надання правничої допомоги №34/в від 23.09.2025, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги, розрахунок витрат на правову допомогу №1 від 15.01.2026, акт надання послуг №1 від 15.01.2026, квитанція до прибуткового касового ордера №34. Зі змісту акту про надання послуг вбачається, що адвокатом виконані роботи з підготовки заяви (1000 грн.), консультація та ознайомлення з документацією (1000 грн.), підготовка позовної заяви (4000 грн.), загальна вартість послуг оцінюється у 6000 грн.

Надаючи оцінку доводу апелянта про неспівмірність витрат, суд апеляційної інстанції зазначає, що Хмельницький окружний адміністративний суд уже врахував типовість даної справи та її розгляд у спрощеному провадженні, самостійно зменшивши розмір відшкодування з 6000 до 4000 гривень. Таке зменшення свідчить про дотримання судом балансу між правом позивача на професійну допомогу та обов`язком відповідача щодо компенсації лише обґрунтованих витрат.

Щодо аргументу військової частини про відсутність деталізації робіт, колегія суддів наголошує, що КАС України не містить жорстких вимог до змісту акта надання послуг, якщо з нього можливо встановити суть наданої допомоги. Підготовка заяви (яка передувала позову) та безпосередньо позовної заяви є різними етапами досудового та судового врегулювання спору.

Верховний Суд у постанові від 15 травня 2024 року у справі № 120/11514/23-а вказав, що склад та розмір витрат на правничу допомогу є предметом доказування, а обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Апелянт не надав суду доказів, які б підтверджували, що вказані роботи об`єктивно коштують менше або не потребували заявленого часу.

Суд апеляційної інстанції також відхиляє посилання на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу для відмови у стягненні витрат. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень не може бути причиною для обмеження права іншої сторони на відшкодування судових витрат. Визначена судом першої інстанції сума відповідає критеріям співмірності до спору що розглядався, задоволеним позовним вимогам та розумності, а тому оскаржуване додаткове рішення є обґрунтованим і законним.

IV. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.