Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №560/7532/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/7532/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.

06 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючої судді: Гнап Д.Д.

суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. ,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про стягнення коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання.

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Військова академія (м. Одеса) звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в розмірі 600558,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964, відповідач зобов`язаний відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням під час проходження навчання, яке не було завершене з вини курсанта. У добровільному порядку відповідач кошти не відшкодував.

Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі в сумі 600558 (шістсот тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім) грн. 50 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки навчання не було завершене з вини курсанта, відповідач зобов`язаний повернути кошти, сума яких підтверджена належними фінансовими документами.

ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Скаржник стверджує, що суд не врахував його статус учасника бойових дій, який надає йому право на державну цільову підтримку для здобуття професійної та вищої освіти згідно зі статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Апелянт наголошує, що оскільки йому не виповнилося 23 роки, держава мала забезпечити повну або часткову оплату його навчання за рахунок бюджетних коштів, а тому вимога про відшкодування витрат є неправомірною. Також відповідач зазначає, що позивач навмисно не вказав у позові про наявність у нього пільг, що призвело до неправильного вирішення справи.

Військова академія (м. Одеса) у відзиві на апеляційну скаргу наполягає на залишенні рішення без змін. Позивач зазначає, що спеціальне законодавство, яке регулює порядок проходження військової служби, встановлює обов`язкове відшкодування витрат у разі розірвання контракту з вини курсанта.

Позивач наголошує, що норми про державну цільову підтримку учасників бойових дій стосуються здобуття освіти в цивільних закладах та не звільняють військовослужбовця від відповідальності за порушення умов контракту.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 у період з 28.08.2023 по 10.04.2025 проходив військову службу (навчання) у Військовій академії (м. Одеса) на посаді курсанта. Відповідно до витягу із наказу начальника Військової академії (по стройовій частині) від 28.08.2023 №283 військовослужбовця військової служби за контрактом, матроса ОСОБА_1 , який прибув на навчання до Військової академії (м. Одеса) наказом начальника Військової академії (з основної діяльності) від 29.07.2023 №558 "Про зарахування курсантів на навчання до Військової академії (м. Одеса) у 2023 році", призначеного на посаду курсанта першого навчального курсу факультету підготовки спеціалістів Десантно-штурмових військ та морської піхоти Військової академії (м. Одеса) наказом начальника Військової академії (по особовому складу) від 29.07.2023 №43-РС, з 28 серпня 2023 року зарахувати до списків особового складу та на всі види забезпечення за курсантськими нормами, встановити тарифний розряд 4 та оклад по займаній посаді у розмірі 2730 гривень.

29.07.2023 контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти, укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Військової академії (м. Одеса) і відповідачем, було достроково припинено 10.04.2025 у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - молодшим сержантом ОСОБА_1 (наказ начальника Військової академії (м. Одеса) від 10.04.2025 №40-РС) та звільнено відповідно до пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ у запас за підпунктом "д" (у зв`язку із звільненням з полону якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Відповідно до п.1 (абз.6) Контракту про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, укладеного між Міністерством оборони України, в особі начальника Військової академії (м. Одеса), і відповідачем від 29.07.2023, ОСОБА_1 попередньо та добровільно взяв на себе зобов`язання “відшкодувати Міністерству оборони України витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, в якому проходить військову службу (навчання), в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти у випадках, визначених частиною десятою статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Військовою академією відповідно до вимог Порядку відшкодування витрат та Порядку розрахунку витрат розраховані фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача у Військовій академії з дня його зарахування до академії по день виключення зі списків особового складу.

Згідно довідки - розрахунку №1/55/628 від 10.04.2025 , витрати пов`язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) складають 600558,50 грн.

Відповідач з довідкою-розрахунком відшкодування коштів за навчання у Військовій академії (м. Одеса) відмовився ознайомлюватись, про що складено відповідний акт відмови від 10.04.2025

Зазначені витрати підтверджуються довідкою-розрахунком №1/23 від 10.04.2025 , довідкою-розрахунком від 09.04.2025, довідкою щодо вартості наданих комунальних послуг на молодшого сержанта ОСОБА_1 в період з 06.10.2024 по 10.04.2025.

Оскільки витрати пов`язані з утриманням відповідач добровільно не сплатив, позивач звернувся до суду з позовом.

ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.

Особливості відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Збройних Сил України, врегульовані Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) та Порядком відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 №964 (надалі - Порядок №964).

Відповідно до положень частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" до видів військової служби належить, зокрема, військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів). Згідно з пунктом 3 частини 1, частини 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу-для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Приписами статті 25 Закону №2232-XII передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

З наведеного правового регулювання слідує, що курсанти, які навчаються у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти, перебувають на повному державному забезпеченні, кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними).

Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 № 964 (далі за текстом - Порядок №964). Порядок № 964 визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (пункт 1).

Пунктами 3, 4 Порядку №964 встановлено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом із Мінфіном, МВС, Управлінням державної охорони, СБУ та Службою зовнішньої розвідки. Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ та Служби зовнішньої розвідки. (пункт 8 Порядку №964).

Розрахунок фактичних витрат здійснюється закладом вищої освіти згідно з нормами утримання курсантів.

Згідно із пунктом 6 та 7 Порядку №964 витрати відшкодовуються у повному розмірі, зокрема курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у заклад вищої освіти, курсантами жіночої статі - за весь період навчання; курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк.

На виконання пункту 3 Порядку №964 виданий спільний Наказ Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007, № 419/831/240/605/537/219/534, яким затверджений Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок розрахунку витрат), яким урегульований механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у тому числі у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання).

За приписами пункту 2.3 вказаного Порядку у разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють остаточний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ. Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ. У наказі про звільнення курсанта сума відшкодування відображається узагальнено та вноситься до книги обліку нестач ВНЗ.

Отже, наведені положення законодавства свідчать про те, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби, відшкодовують витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Оцінюючи довід апелянта про звільнення від відшкодування витрат через статус учасника бойових дій, суд зазначає, що цей аргумент ґрунтується на помилковому тлумаченні норм права.

Частина 10 статті 25 Закону № 2232-XII встановлює імперативний обов`язок курсантів відшкодувати витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, у разі дострокового розірвання контракту через недисциплінованість або систематичне невиконання умов контракту. Ця норма є спеціальною щодо наслідків порушення умов проходження військової служби (навчання).

Посилання скаржника на статтю 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтю 44 Закону України «Про вищу освіту» є необгрунтованою. Вказані норми дійсно передбачають державну цільову підтримку для учасників бойових дій під час навчання, проте ця підтримка стосується процесу здобуття освіти і не звільняє особу від відповідальності за порушення умов військового контракту. Порядок № 975, на який посилається апелянт, визначає механізм надання підтримки, але не скасовує дію Порядку № 964 щодо відшкодування витрат у разі відрахування за недисциплінованість.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що обов`язок відшкодування витрат у разі дострокового розірвання контракту з вини курсанта не залежить від наявності у особи пільгового статусу. Дана правова позиція повністю відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 16.10.2020 у справі № 1.380.2019.002683, де зазначено, що законодавець пов`язує виникнення обов`язку з відшкодування витрат саме з фактом дострокового розірвання контракту з визначених підстав. Оскільки відповідач був відрахований через систематичне невиконання умов контракту, що ним не оскаржувалося, підстави для стягнення коштів є законними.

Суд першої інстанції правильно встановив, що сума витрат у розмірі 600 558,50 грн підтверджена належними фінансовими документами та розрахована відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах. Будь-яких обґрунтованих заперечень щодо правильності нарахування сум за конкретними видами забезпечення апеляційна скарга не містить.

Таким чином, окружний суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог Військової академії (м. Одеса). Доводи апелянта не спростовують встановлених обставин справи та не дають підстав для скасування судового рішення.

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуюча Гнап Д.Д.

Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.