Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №120/930/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/930/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

06 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №963110177503 від 02.09.2024 йому було відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", оскільки згідно станом на 01.05.2016, день набрання чинності Закону №889, заявник не займав посади, віднесеної до категорії посад, передбаченої статтею 25 Закону № 3723 та зобов`язання вчинити дії.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 07.11.2025 позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №963110177503 від 02.09.2024 про відмову в перерахунку пенсії.

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974, та за результатом розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами скарги зазначає, що суд першої інстанції мав зобов`язати відповідача перевести позивача на пенсію державного службовця.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що у позивача відсутній необхідний десятирічний стаж роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України. Відтак, норми пунктів 10 та 12 Прикінцевих і перехідних положень Закону № 889 до позивача не застосовуються, а тому він не має права на перерахунок або переведення на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначені апеляційні скарги розглядаються в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з записами трудової книжки ОСОБА_1 з 23.03.1990 позивач обраний головою виконкому Малоданилівської селищної ради народних депутатів;

з 01.04.1994 – присвоєно 9 ранг державної служби;

з 11.06.1994 – прийняв присягу державного службовця;

з 26.07.1994 – обраний головою Малоданилівської селищної ради народних депутатів;

з 14.04.1998 – обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради;

з 04.07.2001 – прийняв присягу посадової особи місцевого самоврядування;

з 11.04.2002 – обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради;

з 01.07.2005 – присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

з 14.04.2006 – звільнено з посади у зв`язку із закінченням строку повноважень відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

27.08.2024 позивач звернувся до територіального відділу Пенсійного фонду України із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на пенсію відповідно до Закону України “Про державну службу”.

Згідно з принципом екстериторіальності, засобами програмного забезпечення заяву позивача розподілено до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для опрацювання.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 963110177503 від 02.09.2024 року позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу” у зв`язку з відсутністю стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723 та актами Кабінету Міністрів України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом, обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.

Отже, у даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 №283 (далі - Порядок № 283), відповідно до пункту 1 якого визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" №2493-III від 07.06.2001 в органах місцевого самоврядування встановлюється, серед інших, четверта категорія посад, до якої належать посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад.

Згідно з п. 4 Порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".

У пункті 4 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну службу" № 889-VIII зазначено, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", входить до стажу державної служби.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 в справі №735/939/17.

Закон України від 07.06.2001 №2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" набрав чинності 04.07.2001.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2018 у справі №351/1792/17 зазначив, що після набрання чинності Законом №889-VIII положення законодавства в частині механізму обрахунку стажу державної служби не змінилися. Відповідно до статті 46 Закону №889-VIII та пункту 4 Порядку №229 час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування", зараховується до стажу державної служби.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач в період з 23.03.1990 по 14.04.2006 був обраний селищним головою Малоданилівської селищної ради.

Враховуючи наведену вищу позицію суду, відповідні періоди роботи позивача в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

А отже, зазначені обставини вказують на безпідставність доводів відповідача про те, що стаж роботи на посаді в органах місцевого самоврядування не може бути зарахований як стаж державного службовця, який за наявності відповідного стажу дає право на призначення пенсії державного службовця.

При цьому, до стажу державної служби також включаються усі види військової служби, які особа проходила у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, додатка до нього та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включався час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та пунктом 4 вказаного Порядку передбачено періоди роботи, служби та навчання, які зараховуються до стажу державної служби, зокрема до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Як встановлено із матеріалів справи позивач у період з 24.08.1972 по 02.08.1974 проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР, що підтверджується військовим квитком НОМЕР_1 та довідкою №604 від 18.03.2010.

Враховуючи вищезазначені норми, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974 підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Разом із тим, з огляду на висновок суду про те, що періоди роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та проходження військової служби підлягають зарахуванню до стажу державної служби, суд першої інстанції доходить до обґрунтованого висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову у перерахунку пенсії №963110177503 від 02.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Обираючи належний спосіб захисту порушених прав позивача суд першої інстанції враховував, що у силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Також, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області під час розгляду заяви позивача від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" належним чином не досліджено всю сукупність наданих позивачем документів, а для з`ясування питання про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком необхідним є обчислення стажу, що є прерогативою пенсійного органу, суд зазначає, що не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам.

Таким чином, керуючись приписами частини другої статті 9 КАС України, суд першої інстанції обґрунтовано зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, періоди роботи в органах місцевого самоврядування з 23.03.1990 по 14.04.2006 та період проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР в період з 24.08.1972 по 02.08.1974, та за результатом розгляду заяви прийняти рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

При цьому, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024 про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то саме останній має завершити процедуру призначення позивачу пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу".

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційні скарги ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.