Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №620/14497/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/14497/24 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просила:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.09.2024 № 253350004136 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3 ;

зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_3 до страхового стажу періоди роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 з 01.06.2008 по 30.11.2008, з 01.12.2008 по 30.04.2021 та призначити пенсію за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про те, що відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії за віком за наявності достатніх підстав для її нарахування, не зарахувавши до страхового стажу періоди роботи на території Російської Федерації.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 10.09.2024 № 253350004136 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_3 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській призначити з 03.09.2024 ОСОБА_4 пенсію за віком, відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2008 по 30.11.2008 та з 01.12.2008 по 30.04.2021.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2025 та від 02.02.2026 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 03.09.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком.

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області за принципом екстериторіальності розглянуло вказану заяву та рішенням від 10.09.2024 за № 253350004136 у призначенні пенсії відмовило у зв`язку з відсутністю у позивачки необхідного страхового стажу 30 років. Відповідно до вказаного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 років 7 місяців 23 дні. До страхового стажу згідно наданих документів не зараховано періоди роботи з 01.06.2008 по 30.11.2008 та з 01.12.2008 по 30.04.2021 на території Російської Федерації, оскільки з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, стаж на території даної держави враховується по 31.12.1991 (а.с. 28- 29).

Не погодившись із вказаною відмовою, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом, оскільки вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує законне право на отримання пенсії за віком.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що:

- припинення участі Російської Федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, адже такий стаж набутий до такого виходу;

Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки:

- Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 передбачає, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав-учасників Угоди враховують трудовий стаж, зароблений на території будь-якої з держав-учасниць, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цієї Угоди. Російська Федерація вийшла зі згаданої угоди в односторонньому випадку, підписавши закон про її денонсацію, тобто з 01.01.2023 Російська Федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян. Відповідно, до страхового стажу при призначенні пенсії на території нашої держави до страхового стажу зараховуються періоди роботи на території Російської Федерації включно по 31.12.1991 та для зарахування до страхового стажу позивачці спірних періодів роботи відсутні підстави.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Слід наголосити на тому, що апеляційний перегляд здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Приписами ст. 24 Закону № 1058-IV, встановлено, зокрема, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до приписів статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку, обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку № 637, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок до 29.07.1993 регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02.08.85 №252, зі змінами внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19.10.1990 №412 ) (далі - Інструкція №162). У подальшому наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок (далі - Інструкція №58), із прийняттям цього наказу Інструкція №162 не застосовується.

Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 162, яка була чинна на момент початку заповнення трудової книжки позивача, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Аналогічні положення містяться в Інструкції №58.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що трудова книжка серії НОМЕР_1 , видана на ім`я ОСОБА_5 , та вкладиш до трудової книжки НОМЕР_2 , зокрема, містять такі записи (а.с. 18- 26):

22.01.07.2008 прийнята на посаду пакувальника ТОВ «Лренц Снек-Уорлд Росія» перейменоване в ТОВ «Лоренц Снек-Уорлд Раша» 25.06.2008.

23.30.11.2008 Звільнена згідно з п.5 ст.77 ТК «Переведення працівника на його прохання або за його згодою на роботу до іншого роботодавця».

24. Запис за номером 22 вважати недійсною.

25. 01.06.2008 прийнята на посаду пакувальника ЗАТ «Кірішський хлібокомбінат».

26. 01.12.2008 прийнята на роботу як пекар, за переведенням з ТОВ «Лоренц Снек-Уорлд Раша».

27.20.05.2015 ЗАТ «Кірішський хлібокомбінат» з 19.05.2015 перейменовано в ПАТ «Кірішський хлібокомбінат».

28.01.05.2018 переведена на ділянку з виробництва снеків на посаду пакувальник лінії.

29.01.10.2019 ПАТ «Кірішський хлібокомбінат» реорганізовано в ТОВ «Лоренц Снек-Уорлд Продакшн Кіріші».

30.30.04.2021 трудовий договір розірвано за ініціативою працівника на підставі п.3 ч.77 ТК РФ.

Так, записи про роботу оформлені роботодавцями належним чином (містить назву установ, дату та номер наказів про прийняття та звільнення з посади, печатку та підпис уповноважених осіб). Зауважень до заповнення трудової книжки відповідач не мав. Ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

Відтак, стаж роботи позивачки з 01.06.2008 по 30.11.2008 та з 01.12.2008 по 30.04.2021 підтверджується відомостями трудової книжки.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов`язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов`язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.

Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

Частинами 2, 3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та діє і по теперішній час.

23.12.2022 набрав чинності Закон України від 01.12.2022 № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993", відповідно до якого, зупинено у відносинах, зокрема, з Російською Федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28.03.1997 і ратифікованого Законом України від 03.03.1998 №140/98-ВР.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві.

У той же час, наявні в особи первинні документи, які стосуються її роботи або служби, не можуть бути невизнані суб`єктом влади або позбавляти особу права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України було припинено співробітництво з країною-агресором. У цьому випадку, право позивачки на призначення пенсії не пов`язується з такими обставинами, як припинення дипломатичних відносин з вказаною державою та обмін поштою.

Таким чином, оскільки належним чином оформленою трудовою книжкою серії НОМЕР_3 , підтверджуються період роботи позивачки з 01.06.2008 по 30.11.2008 та з 01.12.2008 по 30.04.2021, суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що висновки пенсійного органу про відмову у їх врахуванні до страхового стажу, є необґрунтованими та протиправними.

Водночас, у контексті наведеного та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про те, що на час трудової діяльності позивача у спірний період Угода була чинною, а тому її положення безпідставно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, не зараховано до страхового стажу позивача спірні періоди роботи.

Отже, припинення участі російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 не є підставою для відмови в обчисленні стажу роботи позивача, так як такий стаж набутий до такого виходу.

Отже, наведені відповідачем обставини не є перешкодою для виконання відповідним органом Пенсійного фонду покладеного на нього обов`язку.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. (ч. 4 ст. 8 Закону № 1058)

Висновки суду першої інстанції в цій частині є обґрунтованими та правильними, а доводи апеляційної скарги фактично ґрунтуються на тих підставах, що були визначені в оскаржуваному рішенні, проте не містять обґрунтування у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Також, важливим є й те, що відповідач не ставив під сумнів достовірність записів, внесених до трудової книжки позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу, є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко