Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №160/30933/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 червня 2026 року м.Дніпросправа № 160/30933/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 160/30933/25 (суддя Лозицька І.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 01.06.2025 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30 000 грн. на місяць, починаючи з 01.06.2025 до дати винесення судом рішення у даній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що проходить військову службу в 3 батальйоні охорони військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Наголошує на тому, що відповідач не нараховував та не виплачував позивачу додаткову винагороду з 01.06.2025, що є порушенням нормативно-правових актів, які регулюють питання виплати такої винагороди та є порушенням права позивача на належне та достатнє грошове забезпечення, передбачене Законом. Позивач звернувся до відповідача з рапортом з питання нарахування та виплати додаткової винагороди. Відповідачем у нарахуванні та виплаті позивачу додаткової винагороди було відмовлено, у зв`язку з відсутністю документів, що свідчили б про виконання бойових (спеціальних) завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури). Позивач таку бездіяльність вважає протиправною.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року адміністративний позов задоволено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що чинним Наказом №260 затверджено виключний перелік бойових (спеціальних) завдань, виконання яких є підставою для виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн. пропорційно виконанню військовослужбовцем таких завдань. Вважає, що у період з серпня 2025 року і до часу звернення з позовом до суду позивач не виконував бойових (спеціальних) завдань з наземної оборони об`єктів критичної (транспортної) інфраструктури, а отже, підстави для включення його до наказу командира військової частини НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 відсутні.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (по стройовій частині) від 03.05.2022 №77 ОСОБА_1 призначено до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (по стройовій частині) від 23.09.2024 №а/ДСК ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника командира НОМЕР_2 батальйону охорони з тилу. Бойове завдання: згідно бойового розпорядження Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 19.09.2024 №722т, здійснити переміщення підрозділів НОМЕР_2 батальйону охорони та взяти під охорону та оборону важливі державні об`єкти національної транспортної інфраструктури України м. Харків.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (по стройовій частині) від 03.10.2024 №14/ДСК ОСОБА_1 вибув у відрядження у місто Харків з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади охорони від 03.10.2024 №11/ДСК, рапорти підполковника ОСОБА_2 (вх. №8313 від 01.10.2024).

25.07.2025 позивач подав до командира Військової частини НОМЕР_1 рапорт з питання нарахування та виплати додаткової винагороди.

Листом від 24.08.2025 №3529 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю документів, що свідчили б про виконання бойових (спеціальних) завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури), відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу.

Позивач вважаючи, що йому протиправно невиплачена додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, в розмірі 30 000 грн. на місяць, звернувся до суду зданим позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Відповідно до п. 1-1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України в редакції на час виникнення спірних правовідносин (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №836 від 09.08.2023, яка у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 01.06.2023) на період воєнного стану:

військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.

Згідно п. 1-2 Постанови №168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України було визначено Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2023 за №177/39233 – було внесено зміни до наказу Міністерства оборони України 07.06.2018 №260 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» (далі наказ МОУ №260) та доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Цей наказ застосовується з 01.02.2023 по теперішній час.

Отже, особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260.

Згідно п. 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану додаткова винагорода згідно з постановою №168 виплачується у розмірі 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):

з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;

з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;

з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;

у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;

з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;

у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Згідно п. 9 розділу XXXIV Порядку №260, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;

керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Згідно п. 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види – в поточному місяці за минулий.

Пунктом 3 наказу МОУ №260 передбачено, що райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Пункти 4 та 8 наказу МОУ №260 визначають, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

Так, згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (по стройовій частині) від 23.09.2024 №а/ДСК ОСОБА_1 приступив до виконання службових обов`язків за посадою заступника командира НОМЕР_2 батальйону охорони з тилу. Бойове завдання: згідно бойового розпорядження Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 19.09.2024 №722т, здійснити переміщення підрозділів НОМЕР_2 батальйону охорони та взяти під охорону та оборону важливі державні об`єкти національної транспортної інфраструктури України м. Харків.

Разом із тим, відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Державної спеціальної служби транспорту (по стройовій частині) від 03.10.2024 №14/ДСК ОСОБА_1 вибув у відрядження у місто Харків з метою охорони та оборони важливого державного об`єкта національної транспортної системи України. Підстава: бойове розпорядження командира НОМЕР_3 окремої бригади охорони від 03.10.2024 №11/ДСК, рапорти підполковника ОСОБА_2 (вх. №8313 від 01.10.2024).

Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2025 №3529 позивачу повідомлено про те, що у зв`язку з відсутністю документів, що свідчили б про виконання бойових (спеціальних) завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури), відсутні підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу.

Колегія суддів зазначає, що досліджені докази надані позивачем підтверджують, що він брав безпосередню участь у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

У той же час, відповідач не конкретизує, саме яких документів позивач не має для вирішення питання виплати додаткової винагороди.

В даному випадку, позивачу протиправно не була виплачена додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань за період з 01.06.2025.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі № 160/30933/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак