Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №340/778/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/778/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,

перевіривши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про повернення документів щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги як члену сім`ї загиблого військовослужбовця, а також зобов`язати відповідача повторно розглянути її заяву та прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року позовну заяву повернуто позивачці з підстав визнання неповажними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про пропуск строку звернення до суду, оскільки оскаржуване рішення комісії їй не вручалося, а про його існування вона дізналася лише із листа відповідача, при цьому належних доказів отримання такого листа у червні 2025 року матеріали справи не містять.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів доходить таких висновків.

Відповідно до статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 зазначив, що поняття «дізнався» означає встановлення конкретного моменту обізнаності особи про порушення її права, тоді як поняття «повинен був дізнатися» пов`язане з наявністю об`єктивної можливості отримати таку інформацію.

Разом із тим саме суд повинен встановити початок перебігу строку звернення до суду на підставі належних та допустимих доказів.

Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі №809/1087/17 наголосив, що право на звернення до суду не може бути обмежене формальним підходом до застосування процесуальних строків, якщо обставини справи свідчать про відсутність належних доказів повідомлення особи про прийняте рішення.

Як убачається з матеріалів справи, предметом спору є рішення комісії Головного управління Національної гвардії України про повернення документів щодо призначення одноразової грошової допомоги.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що копія самого рішення комісії позивачці не вручалася, його реквізити їй невідомі, а до матеріалів справи зазначене рішення не долучено.

Також суд першої інстанції встановив, що лист Головного управління Національної гвардії України від 18.06.2025 №25/35/13-1944-2025, на який посилаються сторони, до матеріалів справи не поданий, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості дослідити його зміст.

Водночас будь-які докази, які б підтверджували дату вручення позивачці зазначеного листа, матеріали справи також не містять.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що саме з червня 2025 року позивачці було достеменно відомо про порушення її прав, ґрунтується виключно на припущеннях.

Відповідно до статті 90 КАС України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а висновки суду повинні ґрунтуватися на належних, допустимих, достовірних та достатніх доказах.

Колегія суддів також враховує, що предметом оскарження є саме рішення комісії, а не лист, яким заявника було повідомлено про результати розгляду документів.

Факт повідомлення про існування певного рішення сам по собі не свідчить про отримання особою повної інформації щодо його змісту, мотивів прийняття та реквізитів, необхідних для належної реалізації права на судовий захист.

Крім того, частина сьома статті 161 КАС України прямо передбачає можливість звернення до адміністративного суду за відсутності у позивача копії індивідуального акта із заявленням клопотання про його витребування.

Отже, сама по собі відсутність у позивача копії рішення комісії не могла бути підставою для висновку про безпідставне зволікання зі зверненням до суду.

Колегія суддів вважає, що за відсутності належних доказів вручення позивачці як самого рішення комісії, так і листа, яким вона була повідомлена про його прийняття, питання щодо моменту початку перебігу строку звернення до суду потребує з`ясування під час розгляду справи по суті та не може бути вирішене виключно на стадії відкриття провадження.

Формальний підхід до застосування процесуальних строків не повинен призводити до непропорційного обмеження гарантованого статтею 55 Конституції України права особи на судовий захист.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції передчасно визнав неповажними наведені позивачкою підстави та без достатніх правових підстав повернув позовну заяву.

Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 березня 2026 року про повернення позовної заяви — скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у випадках і порядку, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник

суддя Д.В. Чепурнов