Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №160/17500/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/17500/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р. (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі №160/17500/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії в особі Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської обласної медико-соціальної експертної комісії в особі Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради від 13.05.2025 за №259/25/846/Р про відмову у визнанні його особою з інвалідністю; зобов`язати Дніпропетровську обласну медико-соціальну експертну комісії в особі Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» Дніпропетровської обласної ради передати матеріали медико-експертної справи позивача за належністю до Центру оцінювання функціонального стану особи для розгляду з урахуванням усіх наявних обставин, питання щодо визнання чи невизнання позивача особою з інвалідністю, з урахуванням консультативного висновку спеціаліста від 13.03.2025; консультативного висновку спеціаліста від 24.01.2025; консультативного висновку спеціаліста від 07.05.2025; виписки з медичної карти стаціонарного хворого за №467/716 від 24.02.2025; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №3646; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №2913/1006 від 14.10.2024; консультативного висновку спеціаліста від 07.02.2025; розшифровка дослідження від 19.01.2025; дослідження від 24.05.2024; консультативного висновку нейрохірурга від 29.05.2025; виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №8991 від 16.12.2020; дослідження схема межі поля зору від 19.10.2025 та від 24.02.2024; заключення окуліста від 21.04.2024; рецепти за №176 від 24.04.2025, №255 від 07.05.2025, №175 від 24.04.2025; тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 25.03.2025; довідки від 29.04.2022; свідоцтва про хворобу № 1110 від 15.04.2022; виписок швидкої допомоги від 01.12.2024; від 11.12.2024; від 07.12.2023; від 07.04.2025; від 07.04.2025; від 06.06.2024.

В обґрунтування пред`явленого позову позивач вказував на те, що його стан здоров`я дає підстави для встановлення групи інвалідності, однак відповідач не врахував надані позивачем документи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи, які є аналогічними доводам позовної заяви, а також зазначено про те, що суд першої інстанції не з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду справи. Скаржник/позивач вважає, що відповідач невірно визначив діагноз, порушив Положення № 1317 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин. Скаржник/позивач вважає, що відповідач безпідставно не врахував консультативний висновок спеціаліста "Універсетської лікарні ДДМУ" від 07.02.2025.

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим статтею 304 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі:

Відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААД № 085548 ОСОБА_1 був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, дата чергового переогляду 15.02.2025. Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 259/25/846/Р від 13.05.2025 Дніпропетровською обласною медико-соціальною експертною комісією в особі Комунального підприємства «Дніпропетровський обласний клінічний центр діагностики та лікування» ДМР відмовлено позивачу у встановленні групи інвалідності. Досудове врегулювання спору позивачем не вживалось.

Не погоджуючись із цим рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд зауважив, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією. Під час розгляду справи не встановлено порушення відповідачем процедури прийняття ним рішення щодо позивача.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач стверджує, що наявні у нього захворювання та стан здоров`я є підставами для встановлення групи інвалідності; відповідач безпідставно не врахував консультативний висновок спеціаліста "Універсетської лікарні ДДМУ" від 07.02.2025, порушив Положення № 1317.

Щодо норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Позивач оскаржив до суду рішення, яке було прийнято відповідачем 13.05.2025 (а.с.67,68).

Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03.12.2009 застосовувалась до 01 січня 2025 р. у зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1338 від 15.11.2024.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами 13.05.2025, тобто після 01.01.2025, регулюються іншим нормативно-правовим актом - постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024, яким затверджені Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; критерії встановлення інвалідності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення відповідачем і судом приписів Положення № 1317.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив та не надав оцінки доказам, наданим позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до позовної заяви додав медичні документи (за переліком) - виписки із медичної карти хворого, консультативні висновки спеціалістів, свідоцтво про хворобу та інші (а.с.9).

Однак, за правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 30 листопада 2020 р. у справі №200/14695/19-а "при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності."

Оскільки перевірка правильності встановленого особі діагнозу та/або відповідності висновку експертної комісії наданим медичним документам знаходиться поза межами повноважень суду, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про недослідження і ненадання оцінки судом першої інстанції наданим ним медичним документам.

Щодо дотримання відповідачем процедури оцінювання повсякденного функціонування позивача, за результатом якого було прийнято спірне Рішення.

Як зазначено вище, спірні правовідносини регулюються постановою Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024.

Процедура проведення оцінювання регламентована пунктами 28-39 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією Постановою №1338.

Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров`я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров`я (п.31). Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров`я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого МОЗ (п.32). На час очікування результату додаткового медичного обстеження розгляд справи зупиняється. Рішення у справі не виноситься (п.33). Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35).

У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач навів перелік документів ОСОБА_1 , що знаходяться в Електронній системі (а.с.63). Серед цих документів наявний і консультативний висновок спеціаліста від 07.02.2025 Університетська лікарня ДДМУ.

Таким чином, зазначений консультативний висновок був досліджений експертною командою і не був проігнорований, як стверджує позивач.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність порушень відповідачем процедури проведення оцінювання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає і можливість оскарження результатів оцінювання.

Так, рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57). Згідно п. 58 Порядку скарга на рішення експертної команди щодо результату оцінювання (далі - скарга) подається скаржником (його уповноваженим представником): у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи; в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи (п.59). Згідно п. 68 Порядку експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання. За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання.

Таким чином, Порядок передбачає альтернативні види оскарження рішень експертних команд щодо результатів оцінювання: або до Центру оцінювання функціонального стану особи, або до адміністративного суду. Скасування в судовому порядку рішення експертних команд щодо результатів оцінювання унеможливлює його перегляд Центром оцінювання функціонального стану особи.

Позивач обрав судовий порядок оскарження, під час якого здійснюється перевірка процедури проведеного оцінювання. Перевірка рішення експертної команди на предмет наявності чи відсутності підстав для встановлення групи інвалідності здійснюється Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку адміністративного оскарження.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення, які визначені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р. в адміністративній справі №160/17500/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 16 червня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий