Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №711/5963/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5963/26

Провадження №2/711/3344/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Позарецької С.М.

при секретарі Буйновській А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Мерцалова Миколу Юрійовича, звернувся у Придніпровський районний суд м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.08.1998 він з відповідачем уклали шлюб. Реєстрацію здійснив Відділ реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому, про що складено актовий запис № 1062.

Як зазначено, спільних неповнолітніх дітей в шлюбі не мають.

У позовній заяві позивач зазначає, що подружні відносини з відповідачем фактично припинені, спільного господарства сторони не ведуть, а шлюб має формальний характер.

Позивач також вказує, що вони з відповідачем мають зовсім різні погляди на життя та не сходяться характерами, що суперечить подальшому спільному проживанню. Позивач також звертає увагу на те, що подружні відносини між ним та відповідачем фактично припинилися, примирення та збереження шлюбу є неможливими, а подальше перебування у шлюбі суперечить його інтересам.

На підставі викладеного позивач просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем, який зареєстрований 08.08.1998, актовий запис № 1062.

Ухвалою суду від 12.06.2026 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням виклику сторін. Проти такого порядку розгляду справи сторони не заперечували. Крім того, сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подала.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. У позовній заяві зазначено про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Просить задовольнити позовні вимоги.

У судове засідання відповідач не з`явилася, хоча повідомлялась судом у встановленому законом порядку про місце, день, і час розгляду справи. Водночас, 03.07.2026 відповідач подала до суду заяву, в якій просить проводити судовий розгляд без неї. Крім того, зазначила, що вона повністю визнає заявлені позивачем вимоги і не заперечує проти ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог щодо розірвання шлюбу. Також просить не надавати строк на примирення.

Враховуючи думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що Відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому складено відповідний актовий запис № 1062 та видане свідоцтво про шлюб серїї НОМЕР_1 від 08.08.1998. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_4 , дружини – ОСОБА_4 (а. с. 9)

Сторони не заявили про наявність майнового спору. Крім того, позивачем зазначено, що сторони неповнолітніх дітей не мають.

Суд враховує позицію сторін подружні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, шлюб має формальний характер. Сторони мають різні погляди на життя та не сходяться характерами, у зв`язку з чим подальше спільне проживання однією сім`єю є неможливим.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно зі ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу (ч. 3 ст. 105 СК України).

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч. 1 ст. 110 СК України). Частиною другою ст. 112 СК України, встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Така ж позиція висловлена у п. 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», згідно з яким проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

З`ясувавши обставини справи, суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, взаємні почуття між ними втрачені, їх згода на продовження шлюбу відсутня, тобто немає їх вільної і повної згоди на шлюб.

До того ж, відповідач визнала обставини та позовні вимоги, про що подала відповідну заяву від 03.07.2026, і визнання нею позову, за нормами ст. 206 ЦПК України, прийнято судом.

При дослідженні судом фактичних взаємовідносин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя чоловіка й дружини та збереження шлюбу буде суперечити інтересам подружжя за відсутності їх згоди на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які у сторін відсутні.

Суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б спільним інтересам сторін, що має істотне значення.

Так, до початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, відповідач висловила свою позицію щодо заявлених позовних вимог у відзиві на позовну заяву, а тому суд розглянув цивільну справу у межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Отже, враховуючи зазначене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі, оскільки намірів зберегти сім`ю сторони не мають, а тому підстав щодо надання терміну для примирення, не вбачається, і про це жодна із сторін не заявляли.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, позивач є особою з інвалідністю 2 групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 21.02.2008 та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Отже, судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп., слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 265, 268, 273 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати шлюб, укладений 08.08.1998 (актовий запис № 1062) між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Черкаського міськвиконкому.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331грн. 20коп.

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення с кладений 06.07.2026.

Головуючий суддя С.М. Позарецька