Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №698/834/25 — Калинопільський районний суд Черкаської області

Справа № 698/834/25

Провадження № 1-кп/698/1/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 р.селище Калинопіль

Калинопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Калинопіль, Звенигородського району, Черкаської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР 16.09.2025 року за № 12025250360001114 за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Звенигородка, Звенигородського району, Черкаської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, неодруженого, раніше судимого:

1)14.11.2024 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 17000 грн., який сплачено;

2)14.05.2025 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 382 КК України до покарання у виді штрафу у сумі 8500 грн., який сплачено;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.01.2024 року у справі № 694/2679/23, яка набрала законної сили 29.01.2024 року, ОСОБА_5 , було притягнуто до адміністративної відповідальності та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 (Двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (Сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленим права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно вироку Звенигородського районного суду Черкаської області від 14.05.2025 року у справі № 694/3173/24, який набрав законної сили 16.06.2025 року, ОСОБА_5 було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, з призначенням покарання у виді штрафу в розмірі 500 (П`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (Вісім тисяч п`ятсот) гривень.

В подальшому ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що він позбавлений права керування транспортними засобами, усвідомлюючи вказані вище обставини щодо заборони керування транспортними засобами на протязі п`яти років, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне невиконання постанови суду від 16.01.2024 року у справі № 694/2679/23, діючи умисно, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, з метою невиконання вказаної вище постанови суду, маючи реальну можливість її виконати, а також, маючи непогашену судимість за вказаним вище вироком, 16.09.2025 близько 17 год. 30 хв., рухався по автодорозі Т - 2407 сполученням селище Калинопіль - селище Єрки, Звенигородського району, Черкаської області (за координатами: 48:96917; 30.99278), керуючи транспортним засобом, автомобілем марки «Mercedes», моделі «Sprinter», з державним реєстраційним номером НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , заявив про повне визнання власної винуватості за пред`явленим йому обвинуваченням. При цьому суд переконався, що крім повного визнання винуватості ОСОБА_5 не заперечує фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікацію своїх дій, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин злочину, в якому обвинувачується, правові наслідки розгляду за спрощеною процедурою, а також відсутність сумнівів у добровільності позиції щодо усвідомлення обвинуваченим цих обставин. Зокрема, пояснив, що він займається встановленням надгробних пам`ятників і тим заробляє на життя собі та своїй рідній вісімдесятирічній бабусі з якою спільно проживає і яка повністю залежить від нього, оскільки втратила зір. Не маючи іншого заробітку, будучи достовірно обізнаним із встановленою судом забороною керування транспортними засобами, незважаючи на те, що ніколи не отримував посвідчення водія, використав власний автомобіль з метою виконання робіт по встановленню чергового пам`ятника. Також пояснив, що на даний час продав власний автомобіль, оскільки у даний час дотримується заборони керування транспортним засобом у повному обсязі.

Дослідження інших доказів судом визнано недоцільним на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України.

На підставі викладеного, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин, передбачений ч.1 ст. 382 КК України і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 382 КК України.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який є раніше судимою особою молодого віку, яка місцем проживання характеризується позитивно, висновок органу пробації, викладений у досудовій доповіді від 03.12.2025 року згідно якого виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання суд, визнає щире каяття, наявність на утриманні обвинуваченого особи похилого віку, яка має інвалідність по зору та здійснення останнім в умовах воєнного стану благодійного внеску для підтримки Збройних сил України у розмірі 100 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією, виданою АТ КБ «ПриватБанк» 23.06.2026 року № 2.724521483.1.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, суд не враховує судимість за ч. 1 ст. 382 КК України, як обставину, що обтяжує покарання – «рецидив злочинів», оскільки остання є кваліфікуючою ознакою, визначеною у диспозиції ч. 3 ст. 382 КК України.

Наведена вище сукупність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також позитивних даних про особу обвинуваченого, надає суду підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого, без відбування основного покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК, з покладенням на нього виконання певних обов`язків з числа, передбачених ст. 76 КК України.

З урахуванням обставин справи, відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_5 вчинив злочин, уникаючи виконання судового рішення, яким його було позбавлено права керування транспортним засобом, керуючись ч. 2 ст. 50 КК України, з метою забезпечення не лише виправлення обвинуваченого, але також запобіганню вчинення інших злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами, суд визначає додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у максимальному розмірі, що передбачений санкцією ч. 3 ст. 382 КК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 615 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (Три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (Три) роки.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 2 (Два) роки, зобов`язавши його періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України. Апеляційна скарга на вирок подається до Черкаського апеляційного суду через Калинопільський районний суд, протягом 30 днів, з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у такий же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку невідкладно вручити прокурору та засудженому.

Головуючий суддя ОСОБА_1