Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №697/1630/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1630/26

Провадження № 1-кп/697/210/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря с/з – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Каневі Черкаської області кримінальне провадження № 12026250340000231 від 18.06.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Беркозівка Канівського району Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, малолітніх дітей на утриманні немає, тимчасово не працюючого, учасником бойових дій та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи не являється, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , 18.06.2026, в період часу з 05.30 год. по 17.00 год., перебуваючи на території нагірної природоохоронної дільниці лісового обходу № 3, в кварталі № 4, у виділі № 1 Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка, в адміністративних межах м. Канева Черкаського району Черкаської області, діючи незаконно, з прямим умислом, не маючи відповідних дозволів на вирубку деревини, всупереч Положення про Канівський природний заповідник, ст. 16 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», ст. ст. 69, 70 Лісового кодексу України, п. п. 2, 3, 9 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 761 від 23.05.2007 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів», згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом – лісорубним квитком/ордером, який видається у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду – за погодженням з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, не маючи дозволу на здійснення лісорубних робіт, за допомогою ручної пилки, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня у спосіб спилювання, вчинив порубку трьох сиро-ростучих дерев породи «Акація біла» діаметром відповідно 9,3 сантиметри, 8,5 сантиметри та 21,4 сантиметри, чим спричинив шкоду державним інтересам, так як зрубані дерева відносяться до основних лісоутворюючих порід, що призвело до зменшення повноти вказаного масиву, а також до знищення дерев.

Вказаними злочинними діями ОСОБА_4 було завдано шкоди державі в особі Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інституту біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка в розмірі 4268,83 грн. (чотири тисячі двісті шістдесят вісім гривень, 83 коп.).

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України визнав повністю за обставин вказаних у обвинувальному акті, у скоєному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Зазначив, що вранці 18.06.2026 перебував на території Канівського природного заповідника в адміністративних межах м. Канева, оскільки необхідно було спиляти дерева для господарства. Для цього він взяв металеву ручну пилку та спиляв 3 дерева породи «Акація біла», після чого його виявили працівники охорони заповідника, які викликали працівників поліції.

Представник потерпілого ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, матеріальні збитки відшкодовано у повному обсязі, щодо міри покарання покладаються на розсуд суду.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, які вважають, що вказане кримінальне провадження доцільно розглянути відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, суд відповідно до частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження всіх доказів стосовно обставин справи, що підтверджують вину обвинуваченого та ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.

Крім того, дане рішення повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу III Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з якими, суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), Series А, заява № 25, від 18 січня 1978 року, пункт 161, та «Коробов проти України», заява № 39598/03, від 21 липня 2011 року, пункт 65, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Будь-яких вагомих, достовірних доказів, які надають розумні підстави сумніватися у доведеності вини ОСОБА_4 у судовому засіданні не здобуто.

При цьому, суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст таких обставин і не має сумнівів у добровільності їх позиції.

Також суд роз`яснив, що учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи показання обвинуваченого, надані ним у судовому засіданні, суд вважає, що пред`явлене обвинувачення ОСОБА_4 доведено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 246 КК України, як незаконна порубка дерев, вчинена у заповіднику.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог КК України, покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи зазначені вище обставини, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, що в даному випадку буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Міра запобіжного заходу відносно обвинуваченого не обиралась.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2026 у справі № 697/1552/26 (провадження №1-кс/697/155/2026) на майно, необхідно скасувати.

Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.06.2026 у справі № 697/1552/26 (провадження №1-кс/697/155/2026) – скасувати.

Речові докази у кримінальному провадженні:

- три спиляні дерева породи «Біла акація», які зберігаються на території Канівського природного заповідника навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка – залишити Канівському природному заповіднику навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

- ручну металеву пилку, яка зберігається в кімнаті речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області по вул. Енергетиків, 86, в м. Каневі Черкаської області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Черкаського апеляційного суду через Канівський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий ОСОБА_1