Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №360/333/26 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року справа №360/333/26

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Пивовар І.В., суддів: Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 360/333/26 (головуючий суддя І інстанції – Качанок О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо перерахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, чим самим зменшивши розмір пенсії до 20 689,07 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії з 1 вересня 2025 року, на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнту заробітної плати для обчислення пенсії 14,01117.

В обґрунтування позову зазначив, що перебуває на обліку відповідача як одержувач пенсії, призначеної згідно із Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Вказує, що з 01.09.2025 відповідачем протиправно було обчислено його пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати у розмірі 25 861,34 грн. Індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії було зменшено до 2,90126.

Листом від 04.02.2026 Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області повідомило позивача, що у зв`язку з відсутністю в матеріалах пенсійної справи документів, на підставі яких можливо визначити тарифну ставку, нарахування та виплату премії, неможливо врахувати довідку про заробіток виходячи з якої раніше вже було обчислено пенсію.

Такі дії відповідача є протиправними.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 17.08.2025 № 909190174724.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В електронній пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні документи про періоди у часті у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про заробітну плату за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження.

У зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату рішенням Головного управління від 15.08.2025 ОСОБА_1 з 01.09.2025 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01.01.2021.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача – адвокат Дзісь А.Р. зауважує, що Луганський окружний адміністративний суд обґрунтовано дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача та просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2026 справу передано судді-доповідачу – Компанієць І.Д.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження в указаній справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 (підстава – призначення судді на посаду до іншого суду) справу передано судді-доповідачу Пивовар І.В.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 справу прийнято до провадження судді Пивовар І.В.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області як отримувач пенсії по інвалідності, у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дослідженням протокольного рішення від 26.02.2025 № 909190174724 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 встановлено, що середньомісячний заробіток, з якого обчислено основний розмір пенсії, визначено в розмірі 124 893,19 грн. Пенсію обчислено з таких складових: основний розмір пенсії від середнього заробітку (124 893,19 грн х 80%) – 99 914,55 грн, цільова допомога інвалідам війни ІІ-ї групи - 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) - 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. № 112 п. 5 - 379,60 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 – 12 160,44 грн, обмеження в індексації з 01.03.2024 - 5107,00 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - 8805,05 грн. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) після перерахунку склав 75 216,06 грн. Водночас, пенсію було обмежено максимальним розміром, тому розмір пенсії позивача з урахуванням обмеження склав 23 610,00 грн.

Дослідженням протокольного рішення від 17.08.2025 № 909190174724 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 встановлено, що середньомісячний заробіток, з якого обчислено основний розмір пенсії, визначено в розмірі 25 861,34 грн. Пенсію обчислено з таких складових: основний розмір пенсії від середнього заробітку (25 861,34 грн х 80%) – 20 689,07 грн, цільова допомога інвалідам війни 2-ї групи - 50,00 грн, підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 2 групи (40% від 2361 грн) - 944,40 грн, додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. № 112 п. 5 - 379,60 грн, обмеження в індексації з 01.03.2023 - 1328,64 грн, обмеження в індексації з 01.03.2025 - 633,84 грн. Підсумок пенсії позивача (з надбавками) після перерахунку склав 20100,59 грн.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком заробітку для обчислення пенсії, пенсію позивача з 01.09.2025 обчислено з середнього заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта 2,90126.

З іншого розрахунку заробітку для обчислення пенсії, наданого відповідачем вбачається, що пенсію позивача з 01.03.2025 було обчислено з середнього заробітку 8913,83 грн та індивідуального коефіцієнта 14.01117.

Представник позивача звернувся в інтересах позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області із заявою від 13.01.2026, в якій просив, серед іншого, провести перерахунок пенсії позивача із врахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виходячи із індивідуального коефіцієнта заробітної плати 14,01117.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 04.02.2026 № 2273-676/П-02/8-1200/26 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок каліцтва/захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕC (ступінь втрати працездатності - 80%), відповідно до норм Закону № 796. Паперова пенсійна справа ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово окупованій російською федерацією території України. В електронній пенсійній справі відсутні документи про періоди участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та довідка про заробітну плату за періоди виконання військового обов`язку/робіт в зоні відчуження. У зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату, з 01.09.2025 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796 із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року. Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії ОСОБА_1 складає: 2,90126 = 6000,00 грн (мінімальна заробітна плата станом на 01.01.2021) х 5 / 10340,35 грн (середня заробітна плата за 2020 рік). Розмір заробітної плати для обчислення пенсії - 25861,34 грн (8913,83 грн х 2,90126). Розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2025 після проведеного перерахунку складав 20100,59 гривень. З 01.01.2026 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, розмір пенсії складає 20194,19 гривень.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Згідно частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, а також дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про необхідність ухвалення судового рішення з огляду на такі мотиви та положення законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Згідно із статтею 49 Закону № 796-XII пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Частинами четвертою і п`ятою статті 57 Закону № 796-XII установлено, що для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати (доходу), яку (який) вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата (дохід) для розрахунку пенсії не може бути нижчою (нижчим) від фактично одержаної суми у зазначений період.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3 тис. карбованців.

Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою: П=ЗС х Кзс х Кв/100%

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески за 2014-й, 2015-й та 2016 роки, збільшена (збільшений) на відповідні коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої (якого) сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, визначені починаючи з 2019 року згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663);

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою: Кзс = Ск/К

де Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) (Кз1 + Кз2 + Кз3 + + ... + Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках;

К - кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу).

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) (Кз1, Кз2, Кз3, ..., Кзn) за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається за формулою: Кз=Зв/Зсм

де Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зв - сума заробітної плати (доходу) за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу),за період 1986-1990 років;

Зсм - показник середньомісячної заробітної плати (доходу) робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. № 1783 «Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), за період 1986-1990 років.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за формулою: Кзс= Зп (мін) х 5/ ЗС1,

де Зп (мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо на день призначення/ перерахунку пенсії відсутні дані про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року, для обчислення пенсії за формулою, зазначеною в абзаці тринадцятому цього пункту, враховується середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, з наступним перерахунком пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в Україні в цілому, з якої (якого) сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Якщо при цьому середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення/перерахунку пенсії у відповідному році, є меншим від середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року, пенсія обчислюється з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати (доходу), який використовувався під час призначення/перерахунку пенсії в році, що передує відповідному року.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Наказом Міністерства соціального політики України від 12.10.2012 № 644 затверджена форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків пенсій даній категорії громадян.

За загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Розмір пенсії позивача, зокрема, з 01 березня 2025 року складав 75 216,06 грн, який був обмежений максимальним розміром – 23 610,00 грн.

Розмір пенсії було обчислено, зокрема, виходячи з середньомісячного заробітку 124 893,19 грн (8913,83 грн (середній заробіток) х 14.01117 (індивідуальний коефіцієнт для обчислення)).

Однак під час перерахунку пенсії з 01 вересня 2025 року пенсія позивачу перерахована зі зменшеного середньомісячного заробітку – 25 861,34 грн у зв`язку із застосуванням при його обчисленні іншого коефіцієнта - 2,90126.

Відповідач посилається на те, що за результатами проведеного аналізу, з урахуванням відсутності в електронній пенсійній справі позивача документів, які підтверджують його роботу в зоні відчуження та довідки про заробітну плату, з 01 вересня 2025 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону № 796-XII із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2021 року.

Проте указані обставини не були перешкодою для розрахунку пенсії позивача до 01.09.2025 включно.

Відповідачем не наведено жодних обґрунтованих доводів щодо змін в законодавстві, внаслідок яких спірні довідки не можуть використовуватися для розрахунку пенсії позивача.

За вимогами чинного законодавства, неможливість проведення перевірки не дає підстав для відмови у перерахунку пенсії та врахування довідок про заробітну плату.

Як вбачається зі змісту довідок, останні видані на підставі первинних документів.

Підстав вважати наведені відомості недостовірними, відповідачем не наведено, а відомості вказані в них, відповідачем жодним чином не спростовуються.

Суд зазначає, що відповідачем ототожнюється неможливість перевірити або відсутність відомостей щодо результатів перевірки відомостей зазначених у довідці з не підтвердженням нарахування та сплати заробітної плати первинними документами, що не передбачено законодавством, зазначений висновок відповідача фактично ґрунтується на припущеннях, оскільки сам факт про наявність відомостей про сплату заробітної плати не спростовується відповідачем.

Зокрема Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

У цьому контексті підлягають урахуванню також приписи Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі Закон № 2073-IX), який установлює загальні стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень під час здійснення адміністративної процедури. Цей Закон визначає основоположні принципи адміністративного провадження – зокрема, верховенства права, офіційності, пропорційності, обґрунтованості та розумності строків – і покладає на адміністративний орган обов`язок забезпечити всебічний, повний та неупереджений розгляд заяви особи.

Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 2 Закону № 2073-IX, Пенсійний фонд України є адміністративним органом, а заява позивача про здійснення перерахунку та виплату пенсії по інвалідності (з урахуванням сум заробітної плати, включаючи премію, визначених в довідці ДП «Селидіввугілля» від 31.12.2004 № 4571 з 01.10.2025, з урахуванням проведених виплат) є адміністративною справою, що підлягає вирішенню в порядку адміністративної процедури.

У контексті спірних правовідносин суд наголошує, що статтею 15 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX визначено, що дії та вимоги особи є правомірними, доки інше не буде доведено під час розгляду та/або вирішення справи.

Сумніви щодо правомірності дій та вимог особи, що виникають внаслідок неоднозначного (множинного) трактування норми права, повинні тлумачитися адміністративним органом на користь їх правомірності.

Адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими (частини друга статті 11 цього Закону).

Діючи всупереч указаним принципам, відповідач фактично переклав тягар доказування на позивача та витлумачив відсутність окремих матеріалів в електронній формі проти інтересів пенсіонера, що є недопустимим.

Отже, відсутність первинних документів на підприємстві або сумніви пенсійного органу у їх достовірності не можуть бути підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, як і не можуть бути підставою для її зменшення. Відповідальність за належне оформлення, збереження та відсутність первинних документів покладається на власника (адміністрацію) підприємства, а не на працівника (пенсіонера).

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 17.08.2025 № 909190174724 та обґрунтовано зобов`язав відповідача провести перерахунок пенсії позивача з 01.09.2025, виходячи з індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії в розмірі 14.01117.

За таких обставин суд погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.

При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03, 20.09.2012, п. 53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Як визначено пунктом 3 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 360/333/26 – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року у справі № 360/333/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 06 липня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному статтею 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 06 липня 2026 року.

Головуючий суддя І.В. Пивовар

Судді І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв