Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №373/2034/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження: 33/824/3587/2026 Категорія: ч. 2 ст. 172-7 КУпАП

ЄУН: 373/2034/26 Суддя у І інстанції: Свояк Д.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Васильєва М.А.,перевіривши на відповідність вимогам КУпАП апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року, якою провадження у справі щодо притягнення

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Помоклі Переяслав-Хмельницького району Київської області, депутатки Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

До адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, закрито у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

Як зазначено у постанові, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до пп. «б» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, всупереч вимогам ч.1 ст. 28, ст. 35-1 Закону, ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, який виник у неї під час участі 25 грудня 2024 року на засіданні 54 чергової сесії Ташанської сільської ради 8 скликання при розгляді питання порядку денного «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення комунальної власності нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) Ташанської сільської ради 1) кадастровий номер 3223387400:05:001:1055 земельна ділянка НОМЕР_6; 2) кадастровий номер 3223387400:05:001:0052 земельна ділянка НОМЕР_7; 3) кадастровий номер 3223387400:05:001:0053 земельна ділянка № НОМЕР_2 ; 4) кадастровий номер 3223387400:05:001:2024 земельна ділянка НОМЕР_8; 5) кадастровий номер 3223387400:05:001:0054 земельна ділянка НОМЕР_9; 6) кадастровий номер 3223387400:05:008:0051 земельна ділянка № НОМЕР_3 ; 7) кадастровий номер 3223387400:05:008:0140 земельна ділянка НОМЕР_10; 8) кадастровий номер 3223387400:05:004:0016 земельна ділянка № НОМЕР_4 ; 9) кадастровий номер 3223387400:05:004:0080 земельна ділянка № НОМЕР_5 ; 10) кадастровий номер 3223387400:05:008:0141 земельна ділянка НОМЕР_11; 11) кадастровий номер 3223387400:05:007:0237 земельна ділянка НОМЕР_12 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Ташанської сільської ради, Денисівського старостинського округу, за межами населеного пункту с. Положаї Бориспільського району Київської області (код згідно КВЦПЗ 01.01) вищезазначену земельну ділянку нерозподіленої (невитребуваної) земельної частки (паю) передати в оренду строком на 7 (сім) років, але не довше до дня державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки. Встановити орендну плату в розмірі 12 (дванадцять) відсотків від НГО», де вона прийняла участь у розгляді вказаного питання та проголосувала «за», чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, суд зазначив, що уповноваженою особою, яка склала протокол, та прокурором не надано доказів, що приватний інтерес ОСОБА_1 з отримання орендної плати від ПП «Євросем» за користування належними їй земельними ділянками, договір про що укладено у 2021 році, якимось чином міг впливати на об`єктивність та неупередженість під час прийняття рішення сільською радою, в якому брала участь ОСОБА_1 як депутатка цієї ради у 2024 році, а отже і не доведено, що в діянні ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, безпосередньо до суду першої інстанції 23 червня 2026 року прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року у справі № 373/2034/26 відносно ОСОБА_1 скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти на неї стягнення у межах санкції вказаної статті.

За містом апеляційної скарги право на оскарження судового рішення прокурор обґрунтовує положеннями ч. 2 ст. 250, ч. 2 ст. 294 КУпАП, ст. 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 55, 129 Конституції України, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», а також роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, наведені у листі № 9-749/0/4-15 від 30 квітня 2015 року.

Перевіривши подану апеляційну скаргу на відповідність вимогам КУпАП, слід дійти висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Як зазначено в ч. 1 ст. 250 КУпАП прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення, окрім іншого, має право оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Частиною другою цієї норми визначено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-4 - 172-9 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Разом із цим, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Згідно із ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів виключно при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

В цьому аспекті положення ч. 1 ст. 287 та ч. 5 ст. 7 КУпАП кореспондуються з положеннями п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якого однією функцій прокуратури є нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Повноваження прокурора при здійсненні такого нагляду визначені ст. 26 цього Закону.

В даному конкретному випадку прокурор не наділений функцією нагляду відповідно до ч. 5 ст. 7 КУпАП та не має повноважень на апеляційне оскарження судового рішення згідно з ч. 1 ст. 287 КУпАП та ч. 2 ст. 294 КУпАП.

Мотивуючи своє право на апеляційне оскарження рішення судді у справі про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, прокурор в апеляційній скарзі посилається на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 9-749/0/4-15 від 30 квітня 2015 року. Однак, прокурор не врахував, що в роз`ясненнях, які містяться в пункті 8 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ за № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року зазначено, що правом на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП, наділено вичерпний перелік осіб, до яких належать особа, яку притягають до адміністративної відповідальності, її законний представник, захисник, потерпілий, його представник. Згідно зі змінами до ст. 294 КУпАП, внесеними Законом України від 16 березня 2017 року № 1952-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб», прокурор може оскаржити відповідну постанову судді лише у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Тобто, як зазначається в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, прокурор може реалізувати своє право на апеляційне оскарження у справах про адміністративне правопорушення у визначених законом випадках виключно на стадії виконання судового рішення. В інших випадках, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.

Окрім того, Конституційний Суд України в ухвалі від 8 грудня 2015 року за № 49-у/2015, окрім іншого, також констатував, що «..згідно з частиною першою статті 250 Кодексу прокурор наділений правом оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до частини другої статті 250 Кодексу при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9 Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Так, у частині першій статті 287 та частині другій статті 294 Кодексу визначено суб`єктів, які мають право оскаржувати постанови у справах про адміністративні правопорушення. Зі змісту частини першої статті 287 Кодексу вбачається, що постанова суду може бути оскаржена прокурором у випадках застосування за адміністративне правопорушення заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Проте відповідно до частини другої статті 294 Кодексу прокурора не зазначено серед осіб, які мають право оскаржувати постанову судді у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналіз вказаних положень Кодексу дає підстави для висновку, що має місце неузгодженість положень частини п`ятої статті 7, статті 250, частини першої статті 287 та частини другої статті 294 Кодексу щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Це питання може бути вирішене у законодавчому порядку…»

Зважаючи на те, що апеляційна скарга прокурора не містить обґрунтування про реалізацію прокурором своїх повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також, з огляду на те, що прокурор за чинним на даний час законодавством не вправі оскаржувати рішення судді у справі про адміністративне правопорушення без додержання вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, слід дійти висновку, що прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченко В.В. не наділений правом на оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, а тому його апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки подана особою, яка не має права на подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченка Василя Володимировича на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 15 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду М.А.Васильєва