Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №755/4319/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/3106/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/4319/26

30 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Цалко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мицули Максима Сергійовича на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладеного на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.

Роз`яснено, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений законом строк, відповідно до ст. 308 КУпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу, а також витрати на виконавче провадження.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 20 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвоката Мицул Максим Сергійович через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.05.2026.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 не погоджується та вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і необґрунтованою, оскільки суд першої інстанції дійшов висновків на основі неповного і не всебічного з`ясування обставин справи, що свідчить про її невідповідність фактичним обставинам які мають значення для справи, а також неправильно застосував норми матеріального та процесуального права в порушення ст. 252 КУпАП, не оцінив докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на засадах всебічного і об`єктивного дослідження обставин справи у їх сукупності.

Апелянт зазначає, що як вбачається з матеріалами справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПП1 №6183224, 12.03.2026р. о 14:30 на проспекті Перемоги у напрямку Харківського шосе в м. Києві сталася ДТП за участю транспортного засобу LEXUS GS300 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу DAF FT XF105/460 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SCS24L реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП пошкоджено транспортні засоби, що підтверджується схемою місця пригоди, фото та відеоматеріалами, поясненнями свідків тощо. Дії водія LEXUS GS300 кваліфіковано як порушення п. 10.1, 10.3, 13.1 ПДР України - небезпечне перестроювання, рух зліва направо та недотримання безпечного інтервалу. Відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПП1 №6183198, у вчиненні порушень ПДР зазначено, що водій транспортного засобу LEXUS ЕПП1 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 порушив п. 10.1, 10.3, 13.1 ПДР України, чим спричинив ДТП.

Вказує, що відповідальність згідно ст. 124 КУпАП. факт порушень ПДР водієм транспортного засобу LEXUS GS300 ОСОБА_2 судом у даній справі, ані в справі №755/4321/26 не розглядався і не спростований. З наявних матеріалів справи (відео з 3 камер комплексної системи відеонагляду міста Києва і 1 камери з відеореєстратора ДПП) вбачається, що водій LEXUS GS300 реєстраційний номер НОМЕР_2 в порушення пунктів 10.1, 10.3, 13.1 ПДР під час руху лівою смугою почав перестроювання в праву смугу, здійснив небезпечний маневр, об`їзду перешкоди (напівпричеп з номерним знаком НОМЕР_5 ), не впевнившись у безпеці та створивши небезпеку водієві транспортного засобу DAF, що рухався цією смугою, і допустив дотичний контакт, після чого втратив керування і зіткнувся із напівпричепом, що рухався правіше.

Звертає увагу на те, що На схемі ДТП зазначено, що зіткнення ТЗ LEXUS GS300 реєстраційний номер НОМЕР_2 з першим зіткненням, зіткнення ТЗ DAF FT XF105/460 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SCS24L реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався прямо в межах своєї смуги, з`ясовано вже наслідком ДТП, що не доводить автоматично причинного зв`язку п. 13.1 ПДР. Дані факти також підтверджуються письмовими поясненнями водія LEXUS GS300, а саме «Між двома вантажними автомобілями на ввізній дорозі видно автомобіль LEXUS GS300, який починає виконувати маневр об`їзду вантажного напівпричепа…». Суд першої інстанції, під час судового засідання 13.05.2026р. в усній формі, помилково зазначив та стверджував, що дані факти не мають значення для вирішення даної справи та не містять причинно?наслідкового зв`язку. Причинно?наслідковий зв`язок між пригодою та порушенням ПДР встановлюється у кожному конкретному випадку на підставі повного і всебічного дослідження зібраних працівниками поліції та наданих учасниками, тобто, тільки ті порушення ПДР, які є причиною настання їх наслідків, а отже перебувають із ними у причинному зв`язку. Причинно?наслідковий зв`язок полягає у тому, що водій ТЗ LEXUS GS300 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , порушуючи п.п. 10.1, 10.3, 13.1 ПДР, почав здійснювати небезпечну дорожню обстановку, а далі і знаходячись у стані стресу та страху, через відсутність усвідомлених дій виконав інші пункти ПДР, які є наслідком. Водій LEXUS GS300, виконуючи ризиковий маневр перестроювання між смугами руху з іншими транспортними засобами, що не заборонено ПДР, а також об`їзду напівпричепа, що створював перешкоду, порушив вимоги пунктів 10.1, 10.3, 13.1 ПДР і саме цим почав ланцюг подій, допустив дотичний контакт із напівпричепом, а водій DAF у правій смузі руху, з огляду на технічні труднощі та фізіологію автомобіля, не мав можливості уникнути ситуації, оскільки водій DAF FT XF105/460 не виїжджав на іншу смугу, не був ініціатором ДТП, не виїжджав з місця події.

Вказує, що водій ТЗ DAF FT XF105/460 реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом SCHMITZ SCS24L реєстраційний номер НОМЕР_4 та водій LEXUS GS300 реєстраційний номер НОМЕР_2 не вчинили порушень п.п. 10.1, та 13.1 ПДР до моменту настання ДТП, що вбачається з детального точного зору перестроювання у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП та її наслідками. Аналізуючи розміщення транспортних засобів на схемі ДТП та з урахуванням пояснень водія ОСОБА_1 і відсутності помилкових висновків інспектора поліції та поясненнями ОСОБА_2 про те, що в момент дорожньо?транспортної пригоди водій автомобіля DAF повертав праворуч, затиснув автомобіль, - оскільки у схемі ДТП та матеріалах вбачається, що водій не виконував п. 10.1. та 13.1. ПДР розпочав рух ліворуч для перестроювання в іншу смугу та виконував небезпечний маневр, об`їзду перешкоди (напівпричеп номерний знак НОМЕР_5 ).

Апелянт звертає увагу на те, що з мотивувальної частини оскаржуваної постанови не вбачається надання належної оцінки всім доказам, наявним у матеріалах справи, зокрема схемі ДТП та відеоматеріалам з місця ДТП, письмовим поясненням учасників ДТП, які у своїй сукупності відображають механізм, розвиток та наслідки дорожньо?транспортної пригоди. Оскільки суд взяв до уваги лише пояснення ОСОБА_2 , зафіксовані записом із портативного відеореєстратора інспектора поліції, та на пояснення події самого інспектора поліції і на пояснення водія ОСОБА_1 не звернув уваги.

Оскаржувана постанова не містить спростування пояснень інших учасників ДТП, зокрема ОСОБА_2 , а також не відображає дані відео? і фотодокази щодо впливу всесюдних Lexus у створенні аварійної ситуації, дій і оцінки поведінки інших водіїв, що суперечить вимогам ст. 252 та 280 КУпАП. 12.05.2026р. представником скаржника через підсистему «Електронний суд» було подано клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи для встановлення обставин дорожньо?транспортної пригоди, необхідних для вирішення даної справи по суті, однак ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_3 у задоволенні клопотання відмовлено, посилаючись на те, що для встановлення обставин (механізму ДТП) спеціальних знань достатньо. Окремої оцінки з цього приводу оскаржувана постанова не містить, а також не відображено мотивів відмови у задоволенні клопотання. Зазначається в оскаржуваній постанові повністю ігноруються зони слідів прострочено?слідових взаємодій транспортних засобів, протокол про адміністративне правопорушення, схема з місця дорожньо?транспортної пригоди, а також письмові пояснення водіїв та свідків.

В судове засідання з`явилисяОСОБА_1 та його представник адвокат Мицула Максим Сергійович які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Також в судове засідання з'явився представник другого учасника ДТП ОСОБА_2 - адвокат Бумба Орест Андрійович, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника,представника другого учасника ДТП, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613224, 12.03.2026 о 14:30:00 в м. Київ, площа Дарницька (Ленінградська) в напрямку Харківського шосе, водій, керуючи автомобілем DAF FT XF105 460, н.з. НОМЕР_6 з напівпричером SCHMITZ SCS д.н.з. НОМЕР_7 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та не реагував на зміну, при зміні напрямку у руху праворуч, не переконався в безпечності, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не врахував габаритних розмірів тз та скоїв зіткнення з автомобілем LEXUS GS300 НОМЕР_2 , який рухався праворуч в попутному напрямку, внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.1 ПДР - водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки особливостей вантажущо перевозиться і стану т/з повинен дотримуватися безпечної дистанції, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

До вказаного протоколу були додані: схема місця ДТП, яка сталася в м. Київ, Дарницька поща, пояснень ОСОБА_2 , пояснення ОСОБА_1 , пояснення ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Щодо твердження про «вибіркову оцінку доказів» і «ігнорування відео/схеми», то ст. 252 КУпАП не вимагає цитування кожного доказу; вона вимагає оцінки сукупності. Мотивувальна частина постанови містить посилання на ключові носії: схему ДТП, відео з камер системи відеоспостереження і портативного реєстратора, що суд дослідив та поклав в основу висновків.

Доводи апелянта зводяться до переоцінки фактичних даних без наведення нових доказів чи спростування автентичності наявних записів, що виходить за межі апеляційного перегляду як «переоцінка доказів» без встановлення порушень норм права.

Щодо «обов`язковості» автотехнічної експертизи, то згідно ст. 280 КУпАП покладає на суд обов`язок з`ясувати істотні обставини, але не встановлює імперативу призначати експертизу в кожній справі. Призначення експертизи - право суду за наявності потреби у спеціальних знаннях.

У цій справі наявні кілька незалежних відеоракурсів та схема місця ДТП, які без залучення спеціальних знань дають можливість відтворити послідовність події, положення ТЗ до/після контакту і підтвердити порушення. Тому відмова суду в експертизі є процесуально виправданою і відповідає принципу процесуальної економії.

ЄСПЛ у справі Suominen v. Finland вимагає «належного обґрунтування» відмови у доказах; суд його надав: наявний масив прямих технічних записів робить експертизу надмірною. Апелянт не довів, які конкретно питання неможливо вирішити без експерта і як це могло вплинути на результат.

Щодо причинно?наслідкового зв`язку та застосування ПДР, суд першої інстанції правильно встановив, що: п. 10.1 ПДР - перед зміною напрямку/перестроюванням водій має переконатися в безпечності; цього зроблено не було; п. 10.3 ПДР - при перестроюванні слід дати дорогу ТЗ у смузі, на яку перестроюються; перевага не була надана;п. 13.1 ПДР - безпечний інтервал не дотримано, що підтверджує сам факт первинного дотичного контакту.

Саме ці порушення передували наслідкам (пошкодженню ТЗ) і зумовили їх. Альтернативна версія апелянта є припущенням і не підтверджується жодним належним доказом.

Апеляційна скарга не вказує на конкретні процесуальні порушення (недопустимість доказів, порушення прав сторін тощо), а фактично просить переоцінити вже оцінене. Підстав для скасування постанови немає.

Щодо посилань апелянта на практику ЄСПЛ вони не змінюють розподіл обов`язку доказування в справах за ст. 124 КУпАП і не вимагають експертизи за наявності прямих технічних записів. Суд першої інстанції дотримався стандарту «належного обґрунтування», дослідив докази та прямо виклав, чому покладає вину на ОСОБА_1 .

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 613224 відносно ОСОБА_1 від 12 березня 2026 року, схему місця ДТП, пояснення учасників дорожньо-транспорної пригоди, суд апеляційної інстанції дійшов висновку суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Надаючи оцінку дослідженим доказам та в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення апеляційна скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Мицули М.С. на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мицули Максима Сергійовичазалишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: