Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №758/13772/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

33/824/3141/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 758/13772/25

30 червня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.

при секретарі Цалко Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Хотинського Олега Сергійовича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат», проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в:

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року провадження у справі про притягнення директора ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 Митного кодексу України закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з такою постановою суду першої інстанції, 19 травня 2026 року представник Енергетичної митниці Хотинський О.С. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 рокута визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції ухвалена з неповним з`ясуванням обставин справи.

Зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно оцінив наявні докази та дійшов помилкового висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення. На думку апелянта, митному органу як підставу для переміщення товару було подано сертифікат якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562, який виданий на партію дизельного палива у кількості 24 819 кг, тоді як фактично на митну територію України ввезено 25 457 кг товару, тобто на 638 кг більше. З огляду на це митниця вважає, що вказаний документ містив неправдиві відомості щодо кількості/ваги товару.

В судове засідання з`явився представник Енергетичної митниці Носко Ю.Ю., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами електронного зв`язку. Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду, кореспонденція була доставлена адресату 01.06.2026.

З огляду на вище викладене суд апеляційної інстанції вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вислухавши пояснення учасників справи перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 17 серпня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин - Дорогуськ» відділу митного оформлення № 3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки на митну територію України на адресу ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат» було переміщено товар «паливо дизельне» загальною вагою 25 457 кг, 30,572 тис. л при 15°С, вартістю 23 675,01 євро.

Переміщення товару через митний кордон України здійснювалося на підставі таких документів:

митної декларації типу IM40EA від 18 серпня 2023 року № 23UA903020012059U3;

товаротранспортної накладної CMR від 16 серпня 2023 року № 1015;

рахунку-фактури від 16 серпня 2023 року № EKO 7892;

сертифіката якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562;

зовнішньоекономічного контракту від 27 вересня 2022 року № 2022/09/27.

17 серпня 2023 року митним представником ТОВ «ГРУПП СВ» Івановим С. В. на підставі договору про надання послуг митного брокера від 20 липня 2022 року № 1072, укладеного між ТОВ «ГРУПП СВ» та ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат», шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення «Київ» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці було подано митну декларацію типу IM40EA від 18 серпня 2023 року № 23UA903020012059U3.

18 серпня 2023 року зазначений товар було випущено у вільний обіг.

Поставка товару здійснювалася у межах зовнішньоекономічного контракту від 27 вересня 2022 року № 2022/09/27, укладеного між ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат» в особі директора ОСОБА_1 як покупцем та литовським підприємством UAB «EKOENERGIJA» як продавцем.

За умовами зазначеного контракту продавець продає, а покупець купує дизельне паливо. Товар повинен відповідати встановленим стандартам, а його якість підтверджується паспортом якості або сертифікатом відповідності, виданим заводом-виробником або терміналом, розташованим у країнах - членах Європейського Союзу.

З метою перевірки законності ввезення на митну територію України нафтопродуктів Енергетична митниця звернулася до Public Company «Orlen Lietuva» щодо сертифікатів якості нафтопродуктів, виданих цією компанією, зокрема щодо сертифіката якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562.

За результатами опрацювання отриманої інформації митний орган встановив, що сертифікат якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562 був виданий на партію дизельного палива у кількості 24 819 кг, яка була реалізована підприємству UAB «EKOENERGIJA».

Водночас фактично на митну територію України на адресу ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат» ввезено дизельне паливо у кількості 25 457 кг, тобто на 638 кг більше, ніж кількість товару, зазначена у сертифікаті якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562.

У відповіді від 11 червня 2025 року № 25/06/11 UAB «EKOENERGIJA» повідомило Енергетичній митниці інформацію щодо змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах паливного термінала UAB «EKOENERGIJA».

08 липня 2025 року заступником начальника оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Енергетичної митниці Войтовичем В. І. складено протокол про порушення митних правил № 0207/UA903000/2025 щодо ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що матеріалами справи не доведено наявності у діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, оскільки не встановлено, що саме він вчинив дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а також не доведено подання ним митному органу документів, які містять неправдиві відомості. Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «Антонівський М`ясокомбінат» при переміщенні товару використовувало документи, отримані від контрагента та митного брокера, а сам факт наявності різниці між кількістю товару, зазначеною у сертифікаті якості, і фактично переміщеною кількістю дизельного палива не свідчить автоматично про наявність складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Отже, при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України полягає у переміщенні або діях, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» № 8 від 03.06.2005, підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Відповідно до роз`яснень, наведених у зазначеній вище Постанові, порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Тобто, склад правопорушення в даному випадку полягає саме в умисному переміщенні товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документу, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД.

Власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Водночас згідно зі статтею 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Апеляційний суд звертає увагу, що у справі про адміністративне правопорушення обов`язок доведення наявності події правопорушення, складу правопорушення та вини особи покладається на орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Суд не може ґрунтувати постанову про притягнення особи до відповідальності на припущеннях, імовірностях або загальних міркуваннях щодо можливого недотримання господарюючим суб`єктом певних вимог.

Основним доводом апеляційної скарги є те, що сертифікат якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562 був виданий на 24 819 кг дизельного палива, тоді як фактично на митну територію України ввезено 25 457 кг, тобто на 638 кг більше.

Однак сам по собі факт такої розбіжності не є безумовним доказом вчинення саме ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

З матеріалів справи вбачається, що у митній декларації, товаротранспортній накладній, рахунку-фактурі та інших товаросупровідних документах кількість і вага фактично ввезеного товару були зазначені відкрито.

Тобто митному органу не приховувалася фактична кількість товару - 25 457 кг. Навпаки, саме така кількість була відображена у документах, поданих при митному оформленні, і саме з урахуванням цих відомостей товар було випущено у вільний обіг.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не доведено, що подання сертифіката якості у цій справі фактично призвело до приховування від митного контролю 638 кг дизельного палива.

Сертифікат якості є документом, який підтверджує якісні характеристики товару, його відповідність певним стандартам, а також може містити інформацію щодо партії товару, на яку він виданий. Разом із тим у цій справі митним органом не доведено, що саме сертифікат якості був єдиним або визначальним документом, на підставі якого митний орган встановлював вагу товару, та що без такого сертифіката товар у кількості 638 кг не міг бути ідентифікований митним органом.

Також митним органом не доведено, що сертифікат якості був підробленим, одержаним незаконним шляхом, зміненим, фальсифікованим або містив відомості, внесені до нього саме ОСОБА_1 чи за його вказівкою.

Наявність розбіжності між кількістю товару, зазначеною у сертифікаті якості, та загальною кількістю товару, фактично ввезеною на митну територію України, може свідчити про неналежне оформлення документів щодо відповідної партії товару, про неточність у супровідних документах або про порушення умов господарського документообігу між продавцем, покупцем і терміналом, проте не в кожному випадку автоматично утворює склад порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Для застосування частини першої статті 483 МК України необхідно довести, що документ з неправдивими відомостями був використаний саме як спосіб приховування товару від митного контролю, а не лише встановити розбіжність в одному з документів, поданих у складі пакета документів при митному оформленні.

У цій справі митним органом такого причинного зв`язку належними і допустимими доказами не доведено.

Апеляційний суд також враховує, що у відповіді UAB «EKOENERGIJA» зазначалося про змішування різних партій продукції виробництва Orlen Lietuva у резервуарах паливного термінала.

В апеляційній скарзі скаржник вказує, що у разі змішування різних партій UAB «EKOENERGIJA» повинно було видати власний сертифікат якості на сформовану партію товару.

Проте наведене саме по собі не доводить вчинення ОСОБА_1 порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Наявність або відсутність у продавця чи термінала обов`язку оформити інший сертифікат якості може мати значення для оцінки належності товаросупровідних документів, виконання умов контракту чи дотримання технічного регламенту. Однак для притягнення конкретної фізичної особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 483 МК України необхідно довести, що саме ця особа усвідомлювала неправдивість поданих відомостей і використала відповідний документ як спосіб приховування товару від митного контролю.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 отримував від Public Company «Orlen Lietuva» або UAB «EKOENERGIJA» інформацію про недійсність чи неможливість використання сертифіката якості до моменту митного оформлення товару.

Так само матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що сертифікат якості від 02 серпня 2023 року № 166526_5244562 не може бути використаний для ввезення саме цієї партії товару, або що він надав митному брокеру завідомо недостовірні документи.

Листування митного органу з Public Company «Orlen Lietuva» та UAB «EKOENERGIJA» було здійснене вже після митного оформлення товару і саме по собі не доводить суб`єктивного ставлення ОСОБА_1 до поданих документів на момент переміщення товару через митний кордон України.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано не визнав наведені митницею дані достатніми для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил.

Відповідно до частини другої статті 459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності можуть бути посадові особи цих підприємств.

Разом із тим сам лише факт перебування особи на посаді директора підприємства-імпортера не є достатньою підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Під час розгляду справи підлягає встановленню конкретна винна дія або бездіяльність посадової особи, її обізнаність щодо характеру документів, які подаються митному органу, та причинний зв`язок між діями цієї особи і переміщенням товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Із матеріалів справи вбачається, що митне декларування товару здійснювалося митним представником ТОВ «ГРУПП СВ» Івановим С. В. на підставі договору про надання послуг митного брокера.

При цьому митним органом не надано належних і допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 безпосередньо формував пакет документів для митного оформлення, вносив до них неправдиві відомості, надавав митному брокеру вказівки щодо подання документа з неправдивими відомостями або знав про те, що сертифікат якості не охоплює всю кількість товару.

Посилання апелянта на те, що за договором із митним брокером замовник несе відповідальність за достовірність наданих документів, не є достатнім для висновку про наявність складу адміністративного правопорушення у діях саме ОСОБА_1 .

Цивільно-правові або господарсько-договірні умови відповідальності між замовником і митним брокером не замінюють собою обов`язку митного органу довести у провадженні про порушення митних правил конкретні винні дії фізичної особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до загальних засад провадження у справах про адміністративні правопорушення особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за умови доведеності її вини.

Склад правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, передбачає наявність винних дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

У цій справі митний орган фактично обґрунтовує вину ОСОБА_1 його посадовим статусом директора підприємства-імпортера та самою наявністю розбіжності у кількості товару, зазначеній у сертифікаті якості.

Однак такі обставини не доводять поза розумним сумнівом того, що ОСОБА_1 діяв умисно або що він усвідомлював неправдивість відомостей, які містилися у сертифікаті якості.

Не надано доказів того, що на момент митного оформлення товару ОСОБА_1 володів інформацією про те, що сертифікат якості Orlen Lietuva виданий саме на 24 819 кг товару та не може використовуватися щодо всієї партії, яка ввозилася на митну територію України.

Також не доведено, що ОСОБА_1 мав намір приховати від митного контролю саме 638 кг дизельного палива, оскільки загальна вага ввезеного товару була відображена у митній декларації та інших документах, поданих митному органу.

Отже, у справі відсутні докази, які б свідчили про наявність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони правопорушення.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам митного органу, є необґрунтованими.

Як убачається з постанови суду першої інстанції, суд дослідив протокол про порушення митних правил, митну декларацію, товаротранспортні документи, сертифікат якості, зовнішньоекономічний контракт, договір із митним брокером, листування митного органу з Public Company «Orlen Lietuva» та UAB «EKOENERGIJA», а також інші матеріали справи.

Суд першої інстанції надав оцінку цим доказам у сукупності та дійшов висновку, що вони не підтверджують наявності у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком, оскільки зібрані митним органом матеріали підтверджують лише наявність розбіжності між кількістю товару, зазначеною в сертифікаті якості, та фактично ввезеною кількістю дизельного палива, однак не доводять, що така розбіжність була використана як спосіб приховування товару від митного контролю.

Крім того, митним органом не доведено, що 638 кг дизельного палива мали інше походження, іншу якість, інші фізико-хімічні характеристики або були фактично приховані від митного контролю.

Відсутні також докази того, що митний орган був позбавлений можливості встановити фактичну вагу товару під час митного оформлення, адже загальна кількість товару була відображена у митній декларації та товаросупровідних документах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про недоведеність складу правопорушення є обґрунтованим.

Енергетична митниця в апеляційній скарзі посилається на судову практику у подібних справах щодо переміщення нафтопродуктів із використанням сертифікатів якості компанії Orlen Lietuva.

Разом із тим такі посилання не можуть бути самостійною підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Кожна справа про порушення митних правил вирішується судом на підставі конкретних доказів, які містяться саме в матеріалах цієї справи, з урахуванням конкретних дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її статусу, обізнаності, змісту поданих документів та доведеності вини.

Наявність інших судових рішень у подібних справах не звільняє митний орган від обов`язку довести склад правопорушення у цій конкретній справі.

Крім того, сама по собі схожість фактичних обставин не означає їх повної тотожності. Суд не може ухвалювати постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише з мотивів того, що в інших справах за подібних обставин були ухвалені інші рішення.

Апеляційний суд враховує принцип правової визначеності, однак зазначає, що він не скасовує принципу індивідуалізації відповідальності та обов`язку доведення вини конкретної особи у конкретному провадженні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У цій справі митним органом не доведено поза розумним сумнівом наявності у діях ОСОБА_1 усіх обов`язкових елементів складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Не доведено, що ОСОБА_1 вчинив винні дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України саме з приховуванням від митного контролю.

Не доведено, що поданий сертифікат якості був використаний як спосіб приховування 638 кг дизельного палива від митного контролю.

Не доведено, що ОСОБА_1 знав або повинен був достовірно знати про неможливість використання сертифіката якості щодо всієї ввезеної партії товару.

Не доведено, що митний орган був введений в оману щодо фактичної кількості ввезеного товару, оскільки така кількість була зазначена у митній декларації та інших товаросупровідних документах.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та обґрунтовано закрив провадження у справі.

Відповідно до статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Доводи апеляційної скарги Енергетичної митниці зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, та не спростовують висновків суду про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального і процесуального права та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Підстав для скасування постанови Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року апеляційний суд не встановив.

Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Енергетичної митниці Хотинського Олега Сергійовича залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 11 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: