Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №532/896/26 — Кобеляцький районний суд Полтавської області

532/896/26

3/532/279/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2026 р. м. Кобеляки

Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Омельченко І.І., з участю секретаря судового засідання Логвиненко А.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Бердніченко О.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з відділення поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

Встановив:

ОСОБА_1 21 березня 2026 року о 14 год. 30 хв. на 17 км автодороги Кобеляки-Світлогірське керував автомобілем Москвич д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що 21 березня 2026 року дійсно керував транспортним засобом. У той день він не вживав будь-яких ліків. Однак працівники поліції зупинили його з підозрою про перебування в стані наркотичного сп`яніння, так як йому світили ліхтариком в очі та його зіниці не реагували на світло. Йому не запропонували на місці продути Драгер, а тільки поїхати в лікарню, на що він відмовився, оскільки якщо він поїде в лікарню з поліцейськими, йому далеко добиратися додому. Поліцейський роз`яснив йому наслідки відмови від проходження огляду в медичному закладі. Після дослідження в судовому засіданні долученого до протоколу відеозапису ОСОБА_1 зазначив, якщо суд дійде висновку про визнання його винним, прохав розстрочити штраф строком на один рік у зв`язку з тим, що він офіційно не працевлаштований та на його утриманні перебуває лежачий батько.

Його захисник - адвокат Бердніченко О.П. подала заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, в яких зазначила, що матеріали справи містять численні суперечності, які виключають можливість дійти беззаперечного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.

Долучений до матеріалів справи відеозапис не підтверджує самого факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . На відеозаписі відсутня фіксація руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , відсутній момент його зупинки працівниками поліції та відсутні будь-які об`єктивні дані, які б підтверджували, що саме ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом перед початком спілкування з працівниками поліції. Більше того, навіть законність самої зупинки транспортного засобу належним чином не підтверджена.

Не менш суттєвими є сумніви щодо наявності в ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп`яніння. В протоколі зазначено, що такими ознаками були порушення мови, відсутність реакції зіниць на світло та почервоніння очей. Проте зазначені твердження не підтверджуються жодним об`єктивним доказом.

На відеозаписі ОСОБА_1 спілкується логічно, послідовно та зрозуміло. Його мова є чіткою, відповіді на запитання працівників поліції є адекватними та змістовними. Відеозапис не містить жодних ознак порушення мовлення, неадекватної поведінки, втрати орієнтації, агресії чи інших проявів, які могли б свідчити про перебування особи в стані сп`яніння.

Так само відеозапис не містить ознак хиткої ходи, порушення координації рухів, втрати рівноваги чи інших характерних зовнішніх проявів сп`яніння.

Фактично єдиною обставиною, на яку посилається працівник поліції, стала реакція зіниць ОСОБА_1 на світло ліхтарика. Однак такий спосіб визначення стану особи не передбачений жодним нормативно-правовим актом.

Працівник поліції не є лікарем та не має спеціальних медичних знань для встановлення стану наркотичного сп`яніння. Самостійне дослідження реакції зіниць шляхом освітлення очей ліхтариком не є медичним оглядом та не може вважатися належним способом встановлення ознак наркотичного сп`яніння. Фактично працівник поліції зробив медичний висновок, не маючи на це жодних повноважень.

При цьому, ОСОБА_1 одразу пояснив працівникам поліції, що особливості реакції його зіниць можуть бути пов`язані зі станом здоров`я та підвищенням артеріального тиску. Жодних дій для перевірки цих пояснень працівниками поліції не вчинялося.

Також адвокат Бердніченко О.П. звертає увагу суду на очевидну суперечність між документами, складеними самими працівниками поліції. Так, у протоколі зазначено, що у ОСОБА_1 були виявлені конкретні ознаки наркотичного сп`яніння. Водночас у направленні на медичний огляд у графі «У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння» власноруч зроблено запис: «не проводився».

Тобто один документ стверджує про наявність встановлених ознак сп`яніння, тоді як інший документ підтверджує відсутність самого огляду, за результатами якого такі ознаки нібито були виявлені.

Вказана суперечність є істотною та ставить під сумнів достовірність усіх висновків працівника поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу.

У направленні на медичний огляд відсутні будь-які відомості про технічний засіб, який використовувався для проведення огляду, відсутні результати такого огляду, а відповідні графи документа залишені незаповненими.

Сам факт відмови від поїздки до медичного закладу за таких обставин не може автоматично свідчити про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідальність за відмову від проходження огляду можлива лише за умови, що сама вимога про проходження такого огляду є законною, а підстави для направлення особи на такий огляд належним чином підтверджені.

У даній справі працівниками поліції не доведено ні факту наявності об`єктивних ознак сп`яніння, ні законності висунутої вимоги про проходження медичного огляду.

Більше того, матеріали справи свідчать, що після вилучення автомобіля ОСОБА_1 фактично залишався без можливості самостійно повернутися додому, а медичний заклад знаходився на значній відстані від місця події. За таких умов відмова від поїздки до лікарні не може розцінюватися як безумовний доказ вини особи.

Таким чином, адвокат Бердніченко О.П. прохала суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Суддя, заслухавши правопорушника, його захисника, розглянувши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620542 від 21.03.2026 року;

- копією постанови серії ЕНА № 6879632 від 21.03.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Кобеляцька міська лікарня 21.03.2026 року 14 год. 40 хв.;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив поліцейському про невживання ним ні алкогольних напоїв, ні наркотичних речовин. ОСОБА_1 зазначив, що в нього судини лопаються від високого артеріального тиску. В поліцейського виникло припущення про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, в зв`язку з чим поліцейський посвітив ліхтариком йому в очі, внаслідок чого його зіниці не реагували на світло. Поліцейський висунув ОСОБА_1 вимогу пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, але він відмовився. Поліцейським роз`яснені наслідки відмови від проходження огляду (проміжок часу 14:53:28-14:54:50, 14:55:30-14:56:00).

Підстави ставити під сумнів вказані докази відсутні, оскільки вони є об`єктивними, переконливими, достатніми, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, у повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, що всебічно досліджені під час судового засідання.

Твердження адвоката Бердніченко О.П. щодо відсутності фіксації на відео руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовуються поясненнями останнього, наданими ним у судовому засіданні, який підтвердив факт керування автомобілем 21 березня 2026 року.

Суддя не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки питання поважності чи неповажності причин зупинки автомобіля поліцейськими в зв`язку з порушенням вимог Правил дорожнього руху не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Аргументи сторони захисту про фактичне проведення поліцейським медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, не маючи на те відповідних повноважень, суд не бере до уваги з огляду на таке.

Згідно з пунктом 2 розділу I Інструкції про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Вказаною Інструкцією визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

- почервоніння обличчя або неприродна блідість (п. 4 розділу I Інструкції).

Відповідно до пункту 12 розділу II Інструкції, в разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно пункту 8 розділу II Інструкції, огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Аналізуючи вказані положення Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015 року, підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи в стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності в особи передбачених пунктом 4 розділу І Інструкції ознак наркотичного сп`яніння.

Дійсно жодним нормативним документом не передбачене проведення працівниками поліції попереднього медичного (домедичного) обстеження водія на предмет виявлення у нього певних ознак наркотичного сп`яніння, зокрема, перевірки реакції зіниць на світло за допомогою ліхтарика чи іншого пристрою.

Разом з тим, відповідно до Інструкції, встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відноситься саме до компетенції поліцейського, а не суду. Ознаки сп`яніння виявляються поліцейськими безпосередньо в процесі спілкування з водієм та перевірки наданих ним документів.

У ході спілкування з водієм після зупинки транспортного засобу, в поліцейського виникли підозри про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння, шляхом перевірки реакції зіниць очей на світло за допомогою ліхтарика, які не реагували, що й сталою причиною висунення поліцейським вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, який проводиться лише лікарем-наркологом.

Таким чином, у даному випадку поліцейським безпосередньо не проводився медичний огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, оскільки такий огляд здійснюється лише в закладі охорони здоров`я, а тому у відповідній графі направлення на огляд поліцейський зазначив «не проводився».

Крім того, суддя критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що поліцейський не провів огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням газоаналізатора, оскільки цей прилад здатний визначати лише стан алкогольного сп`яніння.

Інструкція № 1452/735 від 09.11.2015 року не передбачає можливості проведення поліцейськими огляду водія транспортного засобу на стан наркотичного сп`яніння або стан під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів. Як зазначалося вище, такий огляд проводиться лише лікарем-наркологом за направленням поліцейського.

З цих же підстав суддя відхиляє доводи адвоката Бердніченко О.П. про те, що в направленні на медичний огляд відсутні відомості про технічний засіб, який використовувався для проведення огляду на місці, відсутні результати такого огляду.

На законну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 категорично відмовився, пояснивши свою відмову тим, що в нього сосуди лопаються в разі високого артеріального тиску.

Суддя наголошує, що пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на вимогу, а не пропозицію поліцейського, є обов`язком водія в розумінні пункту 2.5 Правил дорожнього руху, а не його правом.

Пункт 2.5 ПДР України має імперативний характер і не дозволяє водієві діяти на власний розсуд.

Працівники поліції вірно розцінили дії ОСОБА_1 як такі, що спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, та правомірно зафіксували дане правопорушення, склавши протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості. Будь-яких істотних недоліків протоколу, які б тягли визнання його недопустимим доказом, не вбачається.

Враховуючи викладене вище, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З урахуванням конкретних обставин та характеру вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, вважаю застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, зі ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір.

Згідно статті 304 КУпАП, питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 301 КУпАП, відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу здійснюється в порядку, встановленому законом.

Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Оскільки для ОСОБА_1 дійсно є складним здійснити оплату штрафу одним платежем, тому наявні законні підстави для розстрочки виконання постанови про накладання адміністративного стягнення строком на 12 місяців.

Керуючись статтями 40-1, 280, 283, 301, 304 КУпАП, суддя, -

Постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Розстрочити виконання цієї постанови в частині сплати штрафу в розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень строком на 12 місяців, встановивши щомісячну суму виплати штрафу: перші два місяці по 1500,00 (одна тисяча п`ятсот) гривень, щомісячно, а решту десять місяців рівними частинами по 1400,00 (одна тисяча чотириста) гривень, щомісячно.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.) гривень.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя