Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №526/438/26 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №526/438/26

Суддя: Максименко Л. В.

Справа № 526/438/26

Провадження № 2/526/738/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гадяч в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

18 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 19 585 грн.

Ухвалою від 11.02.2026 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

02.04.2026 позивачем було подано на виконання ухвали суду від 24.03.2026 уточнену позовну заяву з додатками, в якій вона просила суд стягнути з ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 42 400,75 грн.

Позивач ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримала 04.03.2026 року, яка була надіслана в її електронний кабінет.

Відповідач ОСОБА_2 копію ухвали про відкриття провадження та уточнену позовну заяву з додатками отримав особисто під розписку в приміщенні суду 05.05.2026, відзиву на позов до суду не надав.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відзив на позов відповідачем у визначений термін теж не надано.

Згідно з ч. 1 :/search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_8658/ed_2020_02_13/pravo1/T04_1618.html?pravo=1#8658" title="Цивільний процесуальний кодекс України (ред. з 15.12.2017); нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину не вчинення ним своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В силу ч.2 ст. 191 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Судом встановлено, щобатьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

За рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 29.04.2014 року, яке набрало законної сили 13.05.2014 року, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був розірваний. Неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір`ю ОСОБА_4 .. Після реєстрації розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_4 змінено прізвище на ОСОБА_5 .

Згідно рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 19.06.2015 року у цивільній справі № 526/994/15-ц з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 21.05.2015 року до досягнення дитиною повноліття.

З копії рішення Гадяцького районного суду від 22.06.2021 у цивільній справі №526/1040/21 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу вбачається, що 28 лютого 2017 року в Голосіївському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 , в зв`язку з чим змінила своє прізвище на ОСОБА_9 .

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Гадяцького районного управління юстиції відкрито виконавче провадження за №48284881 на виконання виконавчого листа № 526/994/15-ц виданого Гадяцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_6 на утримання сина ОСОБА_10 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.05.2015 року до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки відповідач неналежним чином виконує рішення суду, утворилась заборгованість зі сплати аліментів.

Згідно довідки - розрахунку заборгованості по аліментах, складеного державним виконавцем Гадяцького відділу ДВС у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01.04.2026 року заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_6 станом на 01.04.2026 року становить 42 400,75 грн.

При цьому розмір заборгованості зі сплати аліментів відповідачем не оскаржувався.

У відповідності до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або у твердій грошовій сумі.

За правилами частин 1, 3 статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Законодавством передбачена спеціальна норма, яка встановлює умови та розміри санкцій за порушення зобов`язання із сплати аліментів (стаття 196 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин, з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

У Сімейному кодексі України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається.

Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то у платника аліментів відсутня вина у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670сво19.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 справа № 333/6020/16-ц наведено висновок щодо обрахунку неустойки за прострочення сплати аліментів: пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1%.

Судом встановлено, що відповідач не сплачував своєчасно аліменти на утримання сина за період з липня 2025 по 01.04. 2026 року, у зв`язку з чим позивач має право на стягнення неустойки.

З розрахунку пені, наведеного позивачем за період з 01.07.2025 року по 01.04.2026 року вбачається, що розмір такої пені становить 58 658,50грн. Вказаний розмір пені відповідає положенням ст. 196 СК України, а тому суд погоджується з цим розрахунком.

Заперечень з приводу наданого позивачем розрахунку пені за вказаний період відповідачем надано не було.

Як вже зазначалось вище, підставою для стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є, відповідно до ст. 196 СК України, наявність вини у платника аліментів. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.

В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Оскільки ОСОБА_2 не надано відповідно до вимог ст.ст.77, 81 ЦПК України доказів, які підтверджують поважність або неможливість належної сплати аліментів, тому до відповідача слід застосувати заходи майнової відповідальності у вигляді стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог частини 1 статті 196 СК України, якою визначено, що розмір пені, що може бути стягнутий за рішенням суду, не повинен перевищувати 100 відсотків заборгованості, а тому заявлений позивачем до стягнення розмір пені, слід задовольнити повністю, саме в межах суми заборгованості по аліментах за період з 01.07.2025 року по 01.04.2026 року в сукупному розмірі 42 400,75 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Врахувуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору при подачі позову до суду, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 82, 141, 259, 264, 265, 268, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

- позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2025 року по 01.04.2026 року в розмірі 42 400 (сорок дві тисячі чотириста) грн 75 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 .

Головуюча: Л. В. Максименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua