Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №382/1501/26 — Яготинський районний суд Київської області

Суд: Яготинський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Заява про відвід судді

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №382/1501/26

Суддя: Нарольський М. М.

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1501/26

Провадження № 3-зв/382/2/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Яготин

Суддя Яготинський районний суд Київської області Нарольський М. М., розглянувши заяву про самовідвід судді Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А. у справі № 382/1501/26 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшла справа про адміністративне правопорушення, відповідно до якої протокол про адміністративне правопорушення складено відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 382/1501/26 між суддями від 22.06.2026 року справу передано головуючому судді Кисіль О.А.

Суддя Кисіль О.А. заявила самовідвід у данній справі, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_2 яка працює в Яготинському районному суді Київської області. Суддя Кисіль О.А. та Заряда А.О. фактично працюють в одному колективі, а тому у стороннього спотерігача можуть виникнути сумніви в неупередженості та об`єктивності судді Кисіль О.А. по данній справі.

Відповідно до п. 4 ст. 175 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання. Відповідно до п. 2.5. Бангалорських принципів поведінки судді, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

З метою запобігання виникнення сумніву стосовно об`єктивності, безсторонності й неупередженості вважає за необхідне заявити самовідвід від участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Однак чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість заявити відвід/самовідвід судді та порядку розгляду заяви про відвід/самовідвід.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом... Наявність безсторонності визначається у тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у учасників процесу у його безсторонності та неупередженості.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що, у свою чергу, надає можливість застосувати аналогію закону при вирішенні питання про відвід (самовідвід) судді, тобто застосувати у межах своєї компетенції норми іншого закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини.

Норми Кримінального процесуального кодексу України передбачають підстави за яких може бути заявлено відвід судді, який бере участь у кримінальному провадженні. А тому в даному випадку слід застосовувати аналогію закону та застосувати норми КПК України при розгляді заяви про самовідід судді у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, прийнятого у тому числі і у відповідності до Бангалорських принципів поведінки суддів, затвердженого ХХ черговим з`їздом суддів України 20.09.2024 року, суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У статті 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, в тому числі за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 р. у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 р. «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Крім цього, закон покладає на суддю процесуальний обов`язок заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-76 КПК України.

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Той факт, що ОСОБА_2 є працівником Яготинського районного суду Київської області, а особа відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення є її чоловіком, а тому це може викликати у стороннього спостерігача обгрунтовані сумніви у неупередженості судді Кисіль О.А. Враховуючи викладене заява про самовідвід судді Кисіль О.А. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. 7, 245, 246, 283, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву судді Кисіль О.А. про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Кисіль О.А. від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 382/1501/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, передавши матеріали справи до канцелярії Яготинського районного суду Київської області для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя М. М. Нарольський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua