Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №752/6288/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Київ

Справа №752/6288/26

Апеляційне провадження №33/824/2764/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Шаламай Ю.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року за матеріалами, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602181 від 27 лютого 2026 року, 27 лютого 2026 року о 16 год 50 хв, у м. Києві, по просп. Валерія Лобановського 198, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099 з ДНЗ НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить Тест 4140, ALCOTEST 6820, прилад ARHK-0479, результат огляду 0,34 проміле, огляд проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці за допомогою газоаналізатора DRAGER, чим порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Судове рішення мотивовано тим, що винна ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР 1 №602181 від 27лютого 2026 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 прилад ARHK-0479, відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 0,34%; відеозаписом з боді-камери поліцейського, яким зафіксовано події вчинення адміністративного правопорушення. З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодився із зазначеною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Волинчук Є.М., 21 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» подано апеляційну скаргу, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова є незаконно та необґрунтованою.

Вказано, що судом першої інстанції неповно з'ясовано фактичні обставини справи, не надано належної оцінки всім доказам, а висновок про наявність у діях скаржника складу адміністративного правопорушення зроблено передчасно та без всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.

Посилається на те, що саме по собі посилання суду на протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду, відеозапис з боді-камери поліцейського та інші матеріали справи у їх сукупності не свідчить про беззаперечну доведеність вини, оскільки такі докази підлягали окремій перевірці на предмет належності, допустимості, достовірності та достатності, чого судом у повному обсязі здійснено не було.

Звертає увагу, що після зупинки скаржник надав Інспектору посвідчення водія НОМЕР_2 від 14 жовтня 2011 року та реєстраційний документ на транспортний засіб НОМЕР_3 від 23 грудня 2020 року, а також повідомив, що він є військовослужбовцем на підтвердження чого пред'явив Інспектору військовий квиток Серія НОМЕР_4 .

Зазначає, із результатом огляду скаржник не погоджувався, однак пройти повторний огляд у закладі охорони здоров'я йому запропоновано не було, хоча такий обов'язок прямо передбачений статтею 266 КупАП.

Крім того, з'ясувавши що скаржник є військовослужбовцем до нього мав бути застосований порядок, передбачений ст. 266-1 КУпАП.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому захисник ОСОБА_1 - адвокат Волинчук Є.М. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що з повним текстом постанови скаржник був ознайомлений через захисника 13 квітня 2026 року шляхом подання клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 19). У зв`язку з чим просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.

Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Волинчук Є.М. в судове засідання не з`явилася про розгляд справи повідомлена належним чином, від останньої надійшло клопотання про розгляд справи без скаржника та його захисника.

У зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності скаржника та його захисника.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.9 а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено наступне.

З відеозапису вбачається, що працівниками поліції був зупинений транспортний засіб, водієм якого був ОСОБА_1 . При спілкуванні з працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти тест за допомогою спецзасобу Драгер, на що останній погодився.

Згідно з даними чеку Drager протестовано особу - ОСОБА_1 - результат тесту - 0.34‰.

ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатом тесту, не просив пройти огляд в медичному закладі. З результатами тестування останній погодився, про що засвідчив своїм підписом в квитанції. Підстав вважати, що порядок проведення огляду на стан сп`яніння співробітниками поліції було порушено, про що зазначає скаржник, немає.

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602181 від 27 лютого 2026 року, відповідно до якого 27 лютого 2026 року о 16 год 50 хв, у м. Києві, по просп. Валерія Лобановського 198, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099 з ДНЗ НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, про що свідчить Тест 4140, ALCOTEST 6820, прилад ARHK-0479, результат огляду 0,34 проміле, огляд проводився у встановленому законодавством порядку зі згоди водія на місці за допомогою газоаналізатора DRAGER, чим порушив п. 2.9.а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).

Наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 положень п. 2.9 (а) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за встановлених обставин.

Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису нагрудних камер працівників поліції убачається, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти тест за допомогою спецзасобу Драгер DRAGER MOBILE PRINTER ALCOTEST 6820, на що останній погодився (а.с. 8).

За результатами проведеного тесту виявлено алкогольне сп`яніння - 0.34 ‰, що перевищує встановлену законодавством норму.

Доводи скаржника про те, що він не погоджувався з результатами огляду на стан сп'яніння є безпідставними та спростовуються відеозаписом долученим працівниками поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом тесту. На запитання працівників поліції пройти огляд у закладі охорони здоров`я відмовився.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи скарги, які стосуються того, що оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, то мав бути підданий огляду тільки посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП.

Відповідно до статті 15 КУпАП передбачено відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень. Військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині 1 цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266-1 КУпАП, передбачено, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Тобто ст. 266-1 КУпАП на яку посилається скаржник застосовується до військовослужбовців Збройних Сил України, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Будь-яких доказів, які б свідчили про виконання ОСОБА_1 військового обов'язку під час зупинки суду не надано, а отже вказане не свідчить про порушення поліцейськими умов проведення огляду.

Більше того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення чи пояснень не надав, лише зазначив, що надасть їх у суді.

До того ж дії працівників поліції в установленому законом порядку не оскаржено.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Відтак, у результаті дослідження та перевірки наявних у матеріалах справи доказів, у апеляційного суду відсутні підстави вважати відеозапис сфальсифікованим, а доводи скаржника слушними. Тобто вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, при цьому, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9А Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з виявлення алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.