Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №580/4170/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року справа № 580/4170/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Янківської В.П.,

розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

23 квітня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду рапорту Позивача про усунення порушення прав, приведення військово-облікових даних у відповідність до військово-облікового документа та виключення незаконно внесених відомостей з реєстру.

2) визнати протиправними та скасувати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік та визначення його статусу як військовозобов`язаного.

3) зобов`язати відповідача виключити ОСОБА_1 з військового обліку та привести його облікові дані у відповідність до відомостей військово-облікового документа, а саме військового квитка серія НОМЕР_1 , із зазначенням факту виключення з військового обліку за досягненням граничного віку з 06.01.2009 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду 08 травня 2026 року відкрито провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 вказує, що у 2009 році був виключений з військового обліку, як такий що досяг граничного віку. Натомість діями відповідача. який поновив його на військовому обліку, порушуються його права як особи, яка ще з 2009 року виключена з військового обліку відповідно до записів у військовому квитку.

Відповідач відзив на позовну заяву не надіслав, хоча належним чином повідомлений про слухання справи через систему Електронний суд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Позиція позивача.

Позивач ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , у 2009 році позивача виключили з військового обліку «за досягненням граничного віку, що підтверджується паперовим військово-обліковим документом - військовим квитком серія НОМЕР_1 , де на сторінці 26 зазначено виключено з військового обліку за досягненням граничного віку 06.01.2009.

17.11.2025 з метою отримання достовірної інформації про виключення з військового обліку позивач скористався своїм правом та встановив мобільний застосунок «Резерв», з якого встановлено, що є військовозобов`язаним, номер в реєстрі оберіг 150620231388730700132, дата уточнення даних зазначена як 17.11.2025, звання рядовий, ТЦК та СП зазначено як ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач зазначає, що жодних заяв на поновлення на військовому обліку не писав, та жодних дій щодо поновлення на військовому обліку не вчиняв, а тому, на думку позивача, відповідач за відсутності правових підстав взяв на облік.

Позивач вважає, що відповідач зобов`язаний внести актуальні зміни до Реєстру щодо виключення його з військового обліку відповідно до відмітки у військовому квитку на стор. 26 про виключення з військового як такого що досяг граничного віку. У зв`язку з чим звернувся до суду для захистом своїх прав.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону № 2232-ХІІ.

Згідно з п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в редакції, що була чинною до 17.05.24 р. включно, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

11.04.24 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» за № 3633-ІХ, який набрав чинності 18.05.24 р. (далі - Закон № 3633-ІХ).

Так, вищевказаним Законом № 3633-ІХ внесені зміни до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч. 6 ст. 37 викладено в новій редакції, а саме, зазначено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

При цьому, відповідно Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України затверджену наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.08 р. передбачено:

гл. 3. Медичний огляд військовозобов`язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період

3.1. Медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.

3.8. Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4) до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Отже, за наслідками проходження військовозобов`язаним медичного огляду ВЛК приймає постанову, яка оформлюється довідкою ВЛК, форма якої затверджена додатком 4 та копія довідки видається на руки військовозобов`язаному і є чинною протягом шести місяців.

Відповідно до витягу з Резерву+, позивач є громадянином України, старше 25 років – ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовозобов`язаний, звання рядовий, номер в реєстрі Оберіг 150620231388730700132, ВОС 795664,, дата уточнення даних -17.11.2025.

Позивач у позові зазначає, що він з у.2009 р. виключений з військового обліку як такий, що досяг граничного віку, тобто як такий, що перебуває в запасі другого розряду ( в редакції Закону №2232-XII від 11.06.2009р.)

Суд наголошує, що частиною 2 статті 28 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній станом на 11.06.2009) було встановлено, що військовозобов`язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад -до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.

При цьому ч. 4 ст. 28 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній станом на 11.06.2009) передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві.

Водночас, за приписами п. 4 ч. 6 ст. 37 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній станом на 11.06.2009) виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.

Разом з цим, положення Закону № 2232-XII в частині, що стосується граничного віку перебування військовозобов`язаних осіб в запасі, в подальшому зазнавало змін.

Так, Законами України від 27.03.2014 № 1169-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» та від 22.07.2014 № 1604-VII «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» до ст. 28 Закону № 2232-XII було внесено зміни, згідно з якими з 27.03.2014 граничний вік військовозобов`язаних, які перебувають в запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу другого розряду збільшено з 40 років до 50 років, а з 22.07.2014 та станом на теперішній час з 50 років до 60 років.

При цьому, положення ч. 4 ст. 28 Закону № 2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, станом на теперішній час змін не зазнало.

Тобто, з набранням чинності змінами до ч. 2 ст. 28 Закону № 2232-XII позивач є таким, що підпадає під дію цього Закону і вважається військовозобов`язаним, як особа, яка ще не досягла передбаченого цим Законом граничного віку перебування в запасі військовозобов`язаних другого розряду.

Так, у зв`язку із внесенням змін до Закону № 2232-XII було підвищено граничний вік перебування військовозобов`язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави.

Від часу опублікування (набрання чинності) змін до цього Закону № 2232-XII він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на усіх осіб, що не досягли граничного віку перебування в запасі.

Суд висновує, що позивач не досяг граничного віку перебування в запасі, щодо нього відсутній чинний висновок військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, а за таких обставин він підлягає військовому обліку, як військовозобов`язаний і у відповідача були всі підстави для взяття/поновлення його на облік.

Щодо посилання позивача на те, що його було знято з військового обліку та виключено одночасно відповідно до запису у військовому квитку у 2009 р., а тому дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік та визначення його статусу як військовозобов`язаного є протиправними, суд зазначає таке.

Так, з посвідчення військовозобов`язаного вбачається, що позивач в 2009 р. був знятий 06.01.2009 та цим же днем 06.01.2009 виключений з військового обліку за досягненням граничного віку. Натомість підстав (наказу МО України, протоколу тощо) такого звільнення та виключення військового обліку у військовому квитку не зазначено, як і не додано такі документи позивачем до заяви-звернення до відповідача від 10.03.2026 і до позову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону № 2232-XII затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Пунктом 22 Порядку № 1487 визначено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 52 Порядку № 1487 закордонні дипломатичні установи України: інформують громадян, які перебувають на тимчасовому консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову на строкову військову службу, про початок чергового призову громадян України на строкову військову службу; сприяють поверненню військовозобов`язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час (в особливий період); повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 15). Список зберігається в закордонній дипломатичної установі України протягом п`яти років.

За пунктом 57 Порядку № 1487 дипломатичні та консульські представництва України: повідомляють у семиденний строк з дня взяття на консульський облік або зняття з нього про призовників і військовозобов`язаних відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування їх на військовому обліку; ведуть військовий облік призовників і військовозобов`язаних, які перебувають на тимчасовому консульському обліку, за списком (додаток 14). Список зберігається в консульський установі протягом п`яти років.

Згідно з пунктом 53 Порядку № 1487 зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які виїжджають за кордон на строк до трьох місяців, з військового обліку не знімаються.

Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Наведене свідчить, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.

З аналізу положень Закону № 2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Суд звертає увагу, що у посвідченні військовозобов`язаного позивача вказано саме, що його в один день 06.01.2009 знято і виключено з військового обліку за досягненням граничного віку без зазначення підстав такого виключення.

З приводу взяття/поновлення на військовий облік позивача, суд також вважає за необхідне зазначити таке.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.24 р. № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 932), який визначає:

механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;

порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;

механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.

Метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.

Згідно пункту 17-1 Порядку № 932, стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1 - 11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.

Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.

На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу першого і другого цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.

Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці першому і другому цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.

Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Отже, відповідно до цього Порядку відомості щодо позивача внесені до Реєстру військовозобов`язаних в автоматизованому режимі та позивача поновлено на військовому обліку правомірно.

Таким чином, суд висновує, що факт виключення чи невиключення позивача з військового обліку після досягнення ним граничного віку станом на 2009 рік не є визначальним для вирішення цього позову, оскільки на сьогодні, в період перебування Держави України у воєнному стані, керуючись конституційними нормами та законодавством про військовий обов`язок, позивач не має права на виключення з військового обліку.

Таким чином, оскільки за чинними нормами статті 28 Закону №2232-XII позивач не досяг граничного віку перебування у запасі та є військовозобов`язаним, тому відповідач на законних підставах, в межах повноважень та у спосіб, який передбачений нормативно-правовими актами, вчинив дії щодо поновлення позивача на військовому обліку військовозобов`язаних.

Враховуючи, що позивач 1968 р.н., перебуваючи в запасі другого розряду підлягає поновленню на військовому обліку, як такий що не досягнув 60 років, тобто повинен згідно зі чинним законодавством виконувати правила військовому обліку військовозобов`язаних.

Посилання позивача на відсутність його заяви щодо поновлення на військового обліку не створює правової позиції як для сторін так і для суду зі спірного питання та не несе юридично-правового навантаження, та у свою чергу не спростовує позицію відповідача та не змінює військову політику держави, зафіксовану в нормативно-правових актах, якими керуються органи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для виконання основних завдань організації військового обліку та проведення мобілізації у складний для Держави Україна воєнний час.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позиція позивача зі спірних питань є помилковою щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо взяття на військовий облік та зобов`язання відповідача виключити з обліку, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.

Щодо позовної вимоги про бездіяльність відповідача в частині не розгляду його заяви про порушення його прав, приведення облікових даних у відповідність до військово-облікових даних, суд зауважує таке.

В матеріалах справи на стор. 2 позову абз.4 позивачем зазначається про відповідь відповідача, а саме: « …зобов`язані уточнити свої облікові дані, а не оновити, як це зазначено у відповіді на звернення відповідача…».

В той же час до позову додана заява-звернення позивача від 10.03.2026 з додатками про надіслання відповідачу через Укрпошту, з яких вбачається в тому числі відповідно до відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошти, що надіслані 11.03.2026 позивачем документи вручені за довіреністю 17.03.2026.

При вирішенні даної позовної вимоги суд враховує, що бездіяльність - це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб`єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від

З огляду на наявність доказів щодо отримання відповідачем заяви позивач та відсутність доказів реагування відповідача на дану заяву, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду належним чином заяви позивача від 10.03.2026.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 як орган, уповноважений на вирішення питання по суті звернення позивача, не приймав за заявою позивача від 10.03.2026 року будь-якого рішення, яке могло б бути предметом перегляду в судовому порядку, тому суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах буде визнання протиправною бездіяльності Відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.03.2026 року про усунення порушення прав, приведення військово-облікових даних у відповідність до військово-облікового документа та виключення незаконно внесених відомостей з реєстру та зобов`язати відповідача розглянути заяву позивача від 10.03.2026, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку наявним у справі доказам та основним доводам сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.03.2026 про усунення порушення прав, приведення військово-облікових даних у відповідність до військово-облікового документа та виключення незаконно внесених відомостей з реєстру та зобовязати відповідача розглянути заяву позивача від 10.03.2026, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

вирішив:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 10.03.2026.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.03.2026 про усунення порушення прав, приведення військово-облікових даних у відповідність до військово-облікового документа та виключення незаконно внесених відомостей з реєстру, з урахуванням висновків суду у цій справі.

Відмовити у задоволення інших позовних вимог

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА