Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №367/7930/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7930/26

Провадження по справі № 1-кп/367/960/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111420000229 від 01.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ірпінь, Київської області, українця, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , а зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України, -

установив:

І. Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним.

Гранатометник-розвідник військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 30.04.2026 близько 12 години 00 хвилин, знаходячись у службовому транспортному засобі поліції, а саме «Renault Duster» д.н.з. « НОМЕР_3 », разом з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та сержантом поліції ОСОБА_6 біля АЗС «УкрНафта» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Шевченка, почав висловлювати прохання не доставляти його до ВСП та надати йому можливість продовжити рух у власних справах, при цьому неодноразово пропонував працівникам поліції неправомірну вигоду. На зазначені висловлювання, працівники поліції повідомили ОСОБА_4 про кримінальному відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі. Після цього, 30.04.2026 приблизно об 13 год 25 хв (згідно отриманих відомостей з нагрудних камер поліцейських) ОСОБА_4 , знаходячись у службовому транспортному засобі поліції, а саме «Renault Duster» д.н.з. « НОМЕР_3 », разом з молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та сержантом поліції ОСОБА_6 біля АЗС «УкрНафта» за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Шевченка, буд. 1А, розуміючи незаконність своїх дій та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, в момент виконання покладених на молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 та сержанта ОСОБА_6 обов?язків, діючи умисно, з метою схилити працівників поліції до невчинення в його інтересах дій з використанням наданого їм службового становища, а саме не здійснювати його доставлення до органу ІНФОРМАЦІЯ_2 , спочатку запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду у розмірі 20 000 гривень (двадцять тисяч гривень), а в подальшому повторно висловив пропозицію надати неправомірну вигоду у сумі 30 000 гривень (тридцять тисяч гривень) за невчинення поліцейськими використанням наданої їм влади та службового становища. При цьому, на уточнююче запитання працівника поліції щодо суті пропозиції - ОСОБА_4 фактично підтвердив, що грошові кошти пропонуються саме за те, щоб його не було доставлено до Військової служби правопорядку у зв?язку з перебуванням у статусі особи, яка самовільно залишила військову частину та знову запропонував працівникам поліції неправомірну вигоду у сумі 30 000 гривень (тридцять тисяч). Так, ОСОБА_4 висловив працівникам поліції пропозицію надати неправомірну вигоду, які, відповідно п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є особами, які постійно здійснюють функції представника Національної поліції України - центрального органу виконавчої влади, які служить суспільству, шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, у зв?язку з чим вони є службовими особами.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у пропозиції надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дії з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

ІІ Позиція обвинуваченого, інших учасників провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 369 КК України визнав повністю, у скоєному розкаявся, пояснивши суду, що вчинив даний злочин за зазначених в обвинувальному акті обставин.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним обставин вчиненого, добровільності та істинності його позиції.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав пред`явлене обвинувачення, просив призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 369 КК України у виді штрафу в розмірі неправомірної вигоди у сумі 30 000 (тридцять тисяч) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.

ІІІ Докази на підтвердження встановлених судом обставин

На підставі частини третьої статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються, їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , а також прокурор ОСОБА_3 правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, їм роз`яснено, що у такому випадку вони мають можливість оскаржити вирок суду лише в частині призначеного покарання.

ІV. Правова кваліфікація кримінальних правопорушень

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, тобто вважає його таким, що він вчинив указане кримінальне правопорушення, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною першою статті 369 КК України – пропозиція надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням службового становища.

V. Мотиви призначення покарання

Згідно з частиною другою статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного і обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Аналізуючи зібрані у справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд ураховує таке.

В пункті першому Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як засудженим так і іншими особами, при цьому покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до нетяжких злочинів.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне визнання своєї провини.

Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , судом не встановлено.

При вирішенні питання про міру покарання, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином відповідно до ст. 12 КК України, особу винного ОСОБА_4 , який свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким посередньо характеризується, стан здоров`я обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також те, що внаслідок правопорушення суспільним інтересам шкоди завдано не було, у зв`язку з чим, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Обрані обвинуваченому вид та міра покарання, за переконанням суду, відповідають не тільки тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованими та будуть відповідати цілям покарання.

VІІ. Питання щодо речових доказів, витрат на залучення експертів, запобіжного заходу.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено, відомості про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не будо подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій, його представнику та прокурору у порядку, визначеному статтями 376 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - направити не пізніше наступного дня.

Суддя: ОСОБА_1