Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №293/851/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/851/26

Провадження № 3/293/259/2026

06 липня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглянув справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацююча

за ст. 173 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

10.06.2026 на адресу суду від відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції №1 ГУНП в Житомирській області надійшов протокол серії ВАВ №037089 від 07.06.2026 відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №037089 від 07.06.2026 близько 01:10 год за адресою АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 шарпала за волосся, виражалась словами нецензурної лайки в бік гр. ОСОБА_2 , пошкодила музичну колонку, чим вчинила хуліганські дії, чим вчинила правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.

01.07.2026 на адресу суду від захисника Сахацької О.В. надійшло клопотання про долученгня доказів до матеріалів справи.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою до доставку повідомлення у додатку «Viber», про причини своєї неявки суд не повідомила ( а.с.30).

Адвокат Ткачук А.О. в судове засідання не з`явився, направив клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з тим що з 02 по 12 липня 2026 року перебуває у відпустці, тому просить відкласти розгляд справи.

Суд відмовляє у клопотанні адвоката про відкладення розгляду справи, оскільки захисником суду не надано жодних доказів на підтвердження викладених обставин, що б вказували б на поважність причин неявки до суду.

Отже, неявка адвоката Ткачука А.О. в судове засідання від 06.07.2026 визнається судом неповажною.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 та її захисник неодноразово не з`являються у судове засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та її захисника Ткачука А.О.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Судом встановлено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник на території домогосподарства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , куди прийшла ОСОБА_1 з метою зробити господарям зауваження через гучну музику.

З письмових пояснень ОСОБА_1 наданих в протоколі про адміністративне правопорушення та письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається наявність конфлікту на території домоволодіння ОСОБА_2 .

Зазначена обставина виникнення конфлікту на території домогосподарства ОСОБА_2 узгоджується із письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що долучені до матеріалів справи та досліджені в судовому засіданні.

Водночас суд не надає оцінку долученим до матеріалів справи акту судово-медичного обстеження № 1069 від 12.06.2026, витягу з ЄРДР за № 12026065610000125 від 08.06.2026, висновку № 75/170 від 28.08.2025, оскільки такі не стосуються премету доказування у даній справі.

Водночас у матеріалах справи, відсутні будь-які відомості щодо публічного місця вчинення дій, які інкримінуються ОСОБА_1 .

Відсутні також дані, які б свідчили про порушення громадського порядку або спокою інших осіб, окрім безпосередніх учасників конфлікту.

Відповідно до положень статті 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається, зокрема, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян, що порушує громадський порядок і спокій.

З урахуванням змісту поданих пояснень, доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що подія мала приватний характер, відбулась на території приватного домогосподарства ОСОБА_2 і не супроводжувався публічними діями, які могли б бути кваліфіковані як дрібне хуліганство в розумінні ст. 173 КУпАП.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки відсутній обов`язковий об`єктивний критерій вчинення дій у громадському місці, які порушують громадський порядок і спокій громадян.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98, п. 54 рішення у справі "Шабельник проти України" від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, суд робить висновок про те, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 276-280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Людмила ЛОСЬ