Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №289/1322/26
Суддя: Сіренко Н. С.
Справа № 289/1322/26
Номер провадження 1-кп/289/205/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в залі судового засідання за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12024065450000114 від 04.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Пилиповичі Бородянського району Київської області, з середньою освітою, непрацюючої, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
01.11.2024 близько 20 години 10 хвилин неповнолітній ОСОБА_3 разом з друзями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 переходив пішохідний перехід неподалік торгівельного центру «Сільпо», що розташований за адресою вул. Велика Житомирська, 1/2 в м. Радомишль Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області. В цей час до неповнолітніх підійшла ОСОБА_2 та розпочала, без будь-яких на те причин, словесний конфлікт, зокрема із неповнолітнім ОСОБА_3 .
В подальшому, у вказаний день час та місці у ході словесного конфлікту із присутнім неповнолітнім ОСОБА_3 , у ОСОБА_2 виник раптовий протиправний умисел, направлений на заподіяння неповнолітньому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
Реалізуючи протиправний умисел, направлений на спричинення неповнолітньому ОСОБА_3 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 без розриву у часі, перебуваючи в кінці пішохідного переходу, неподалік торгівельного центру «Сільпо», що розташований за адресою вул. Велика Житомирська, 1/2 в м. Радомишль Радомишльської ТГ Житомирського району Житомирської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та його наслідки, ігноруючи загальноприйняті норми моралі, нанесла правою рукою зажатою в кулак один удар неповнолітньому ОСОБА_3 в обличчя. Від зазначеного удару ОСОБА_3 впав на асфальтобетонне покриття вказаної дороги.
Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_2 сіла на неповнолітнього ОСОБА_3 та почала його душити обома руками за шию, спричинивши тим самим неповнолітньому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток носа, струсу головного мозку, сколу ріжучих країв перших зубів на верхній та нижній щелепах справ, синців, ссадин обличчя, кінцівок, які по своїй категорії відносяться до легкого тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Умисні дії ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
В направленому прокурором обвинувальному акті міститься клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості, яка була підписана 25.05.2026 в присутності захисника ОСОБА_7 обвинувачена беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, висловила згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за її відсутності без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_3 в присутності законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , згідно його заяви від 25.06.2026, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта, що повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи щодо спрощеного кримінального правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та доказів на їх підтвердження, долучених до обвинувального акту, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у скоєнні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, повністю доведена. Оскільки відповідно до конвенційної теорії істини сторона обвинувачення та сторона захисту дійшли згоди про те, що мало місце вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, і вона винувата у його вчиненні.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, встановлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_2 , є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченій міри покарання, суд також враховує характер і ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу ОСОБА_2 , зокрема її вік, майновий стан, утриманців не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, інвалідності не має, будучи працездатною особою - не працевлаштована, отже не має коштів на сплату штрафу, за сукупності вище наведених обставин, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання у межах, установлених у санкції ч. 2 ст. 125 КК України, а саме - у виді громадських робіт.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Арешт на майно не накладався. Процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлявся. Речові докази по даному кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
УХВАЛИВ :
ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді у виді громадських робіт на строк сто п`ятдесят годин.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_9
Оригінал: reyestr.court.gov.ua