Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №279/1659/26
Суддя: Пацко О. О.
Справа № 279/1659/26
Провадження 2/279/1588/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2026 року місто Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді Пацко О.О.., при секретарі судового засідання Бобрової В.С., розглянувши в м.Коростень цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить стягнути на її користь половину понесених витрат на навчання за 2025-2026 навчальник рік в сумі 12800 гривень, половину витрат на навчання за 2026-2027 навчальник рік в сумі 14050 гривень та половину витрат на навчання за 2027-2028 навчальник рік в сумі 15450,00 гривень повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка навчається в Житомирському медичному інституті Житомирської міської ради.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24.11.2007 року між нею ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 червня 2021 року шлюб між ними розірвано. Їхня дитина ОСОБА_3 потребує розвитку здібностей, а саме навчання для здобуття рівня фахівця. Відповідно до договорів про надання освітніх послуг закладом фахової перед вищої освіти № 200; № 146 від 18.08.2025 року вона проходить навчання в фаховому коледжі Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради та здобуває кваліфікацію «профілактична стоматологія» -Стоматологія. Термін навчання 2025-2028 роки. Вартість навчання - 84 600, 00 гривень.Навчання дитини потребує значних коштів, тим більше батько не бере жодної участі у вихованні дитини, а аліменти на її утримання сплачує не регулярно в мінімальному розмірі.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження. Відзиву на позов не надійшло.Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення рішення.
Дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.
Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Згідно довідки №52 від 10.02.2026 року ОСОБА_3 є студенткою Житомирського медичного інститутуі Житомирської міської ради, денної форми навчання, контрактне навчання, стипендії не отримує, термін навчання з 01.09.2025 до 01.07.2028.
На пітвердження оплати навчання позивачем надано копії квитанцій від 01.09.2025, 01.10.2025, 03.11.2025, 02.12.2025, 02.01.2026, 02.02.2026, 05.03.2026, згідно яких було здійснено оплату по 2560,00 грн., загальна сума 17920,00 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач, посилаючись на норми ст. 185 СК України, вказував, що витрати на навчання доньки є додатковими витратами, а тому відповідач зобов`язана брати участь у таких витратах.
Участь батьків у додаткових витратах на дитину врегульовано статтею 185 СК України, згідно з якою той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до якого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Так, на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст. 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Також, до подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 29.03.2018 у справі № 642/36/16-ц, в якій зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина визначений главою 16 СК України, яка передбачає стягнення аліментів на період навчання і не передбачає стягнення додаткових витрат.
Статтею 201 СК України визначено застосування норм цього Кодексу до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Згідно вказаної норми до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України щодо обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються ст. 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25 лютого 2020 року у справі № 512/4397/17.
Також, Верховний Суд у своїй постанові від 26.08.2020 у справі № 336/1488/19 зауважив, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини, адже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами.
Згідно зі статтею 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, передбачені статтею 185 СК України, можуть бути пред`явлені лише до досягнення дитиною повноліття, та не поширюються на правовідносини, які виникають між батьками та повнолітньою дитиною, яка продовжує навчання.
Такий висновок міститься у судовому рішенні Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 478/2108/16-ц.
Як слідує з матеріалів справи, на даний час донька сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою, а тому зазначені правовідносини після ІНФОРМАЦІЯ_2 ( день досятнення повноліття ОСОБА_3 ) регулюються ст. 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання).
Сімейний Кодекс України передбачає стягнення додаткових витрат виключно на неповнолітніх дітей. Можливість стягнення додаткових витрат на повнолітніх доньку/сина чиним законодавством не передбачена.
За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття, а витрати, які позивач просить стягнути тільки частково були понесені до цієї дати, суд дійшов висновку про часткове задоволення документально підтверджених позовних вимог, а саме 1/2 чстину сплачених позивачем коштів на навчання за 2025-2026 навчальник рік в сумі 8960 гривень ( 17920 грн./2 = 8960 грн.)
Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (21,18%) у розмірі 281,95 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 79, 81, 208, 212, 213, 214, 215 ЦПК України та ст.ст.180, 182,183, 184, 185 СК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8960,00 гривень половину витрат на навчання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка навчається в Житомирському медичному інституті Житомирської міської ради за 2025-2026 навчальний рік.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 281,95 гривень судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Суддя О.О.Пацко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua