Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №296/14036/25 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/14036/25

2/296/795/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі: головуючої судді - Петровської М.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та визначення частки у спільному майні,-

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Могильницька Ірина Михайлівна, звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із вказаною позовною заявою, відповідно до змісту якої просить:

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 ідеальних часток у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 площею 0,0331 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити, що розмір частки ОСОБА_1 становить 2/3 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 площею 0,0331 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;

- визначити, що розмір частки ОСОБА_2 становить 1/3 частки у праві спільної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 площею 0,0331 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В обгрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна свого сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Іншими спадкоємцями майна померлого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . 02 червня 2025 року між спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 був підписаний договір про поділ спадщини. Згідно положень п.5 зазначеного договору у спадщину позивача переходить 1/4 частка житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , та частка земельної ділянки площею 0,0331 га кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до довідки КП «Житомирське міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради №А-10007 від 11 квітня 2007 року житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у спільній частковій власності: 13/100 – належить ОСОБА_1 ; 12/100 – належить ОСОБА_2 ; 1/4 належала ОСОБА_5 ; 1/2 належить ОСОБА_6 . Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НК №434612 земельна ділянка кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Частка кожного зі співвласників за життя спадкодавця ОСОБА_5 не визначалась. 02 червня 2025 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також, позивач є спадкоємицею частки земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 за законом та спадщину прийняла, проте нотаріусом 02.06.2025 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку з огляду на те, що згідно зі списком співвласників земельної ділянки 1810136600:03:002:0050, вона перебуває у власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 без визначення часток у спільній власності. Нотаріусом роз`яснено, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності на частку земельної ділянки необхідним є визначення частки кожного співвласника у спільній сумісній власності. Оскільки можливість видачі нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні, за заявою інших учасників спільної сумісної власності, не передбачена чинним законодавством України, позивач вичерпала всі способи позасудового захисту своїх прав та позбавлена можливості оформити право власності на спадкове майно у інший спосіб. За життя спадкодавця виділ часток із земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, не встановлювався між співвласниками. Зважаючи на зазначене, вимоги позивача щодо визнання права власності на спадкове майно у розмірі 1/3 частки у праві спільної сумісної власності є правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства. Разом з тим, слід припинити режим майна спільної сумісної власності на земельну ділянку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, та визначити, що розмір частки ОСОБА_5 становить 1/3 частки, ОСОБА_1 становить 1/3 частки та ОСОБА_2 становить 1/3 частки.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 11 грудня 2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 01 квітня 2026 року залучено до участі у цивільній справі №296/14036/25 як співвідповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

04.05.2026 від відповідача ОСОБА_4 надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

05.05.2026 від відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити без її участі, проти задоволення позову не заперечує.

Ухвалою суду від 11.05.2026, зазначеною у протоколі судового засідання, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивачки подала 08.06.2026 до суду заяву, відповідно до змісту якої просить судове засідання провести без її участі та без участі позивачки. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідачки ОСОБА_2 — адвоката Могильницького Віктора Юрійовича 08.06.2026 надійшла заява, в якій просив справу розглянути без участі відповідачки та її представника. Відповідачка проти задоволення позову не заперечує.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Позивачка ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_5 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ).

Згідно договору про поділ спадщини, укладеного 02.06.2025 та посвідченого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г. за реєстровим № 4101, спадкоємці померлого ОСОБА_5 : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поділили між собою спадщину та до складу успадкованого майна позивачки перейшло: 1/4 частка житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; частка земельної ділянки площею 0,0331 га, кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до матеріалів спадкової справи № 3/2025, заведеної щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , інші спадкоємці його майна, окрім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відсутні.

Згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 434642, виданого на підставі рішення Житомирської міської ради № 1143 від 23.12.2009, та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9965371072025 від 30.05.2025, земельна ділянка кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній власності ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (без визначення часток).

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.06.2025, виданого приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В.Г., та інформаційної довідки № 454622259 від 02.12.2025 з Державного реєстру речових прав, ОСОБА_1 є власником 1/4 частки (успадковано після смерті сина ОСОБА_5 ) та 11/50 житлового будинку з належними до нього будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановоюприватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Савчук В. Г. від 02.06.2026 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, оскільки частка в спільній власності земельної ділянки за життя спадкодавцем не установлена, а можливість видачі нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності не передбачена чинним законодавством України.

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Пленумом Верховного Суду України у п. 23 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 16 червня 2021 року у справі №570/997/19, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

У відповідності до вимог ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

У частинах 1, 2 ст.369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч.2 ст.370 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 "Про судову практику у справах про спадкування" у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки. Таким чином, у разі смерті одного з співвласників майна на праві спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Як вже встановлено судом, земельна ділянка кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_5 (спадкодавець), ОСОБА_2 (відповідачка).

Виходячи з презумпції рівності часток у праві спільної сумісної власності, оскільки відсутні докази відповідної домовленості між співвласниками про інше, ОСОБА_5 (спадкодавець) належала за його життя 1/3 частка земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:002:0050.

Отже, враховуючи, що частка померлого ОСОБА_5 , спадкоємцем якої є позивачка, у праві власності на земельну ділянку за його життя не була визначена, відсутність можливості в позасудовому порядку вирішити питання щодо визначення такої частки, про що свідчить відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину на частку земельної ділянки, суд визнає обгрунтованою вимогу позивачки в частині визнання за нею, ОСОБА_1 , права власності на 1/3 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 площею 0,0331 га, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом з тим, спір між співвласниками земельної ділянки кадастровий номер 1810136600:03:002:0050 - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - в частині виділу/поділу земельної ділянки відсутній. Сторони не позбавлені права укласти відповідний договір, яким визначити відповідні частки у праві спільної сумісної власності.

Отже, позовні вимоги в частині визначення за позивачкою та ОСОБА_2 розміру часток по 1/3 частці земельної ділянки за кожною, задоволенню не підлягають, оскільки є передчасними.

Враховуючи наведене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ) про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та визначення частки у спільному майні, — задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1810136600:03:002:0050, площею 0,0331 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті позовних вимог — відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено: 03.07.2026.

Суддя М. В. Петровська