Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №295/11521/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/11521/26

Категорія 21

1-кп/295/1257/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

розглянув у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутністю учасників судового провадження, обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12026065600000262 від 18.06.2026 про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Черновоград, Львівської області, громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ст. 125 ч.1 КК України, -

в с т а н о в и в :

18.06.2026 близько 20 години 00 хвилин ОСОБА_2 перебував за адресою: Проспект Миру, 12, м. Житомир, де у нього на ґрунті тривалих неприязних відносин, виник словесний конфлікт із раніше знайомою ОСОБА_3 .

В ході даного конфлікту у ОСОБА_2 виник протиправний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та своєю правою рукою схопив останню за її ліву руку, сильно стиснувши, після чого наніс один удар правою ногою в область лівого коліна останньої.

Вказаними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден на лівій верхній та нижній кінцівках, які відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Своїми умисними діями, які виразились в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_2 , вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорював встановлені обставини та надав згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_2 про визнання ним своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника ОСОБА_4 , обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_3 подала заяву про згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження.

З огляду на позицію обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника, потерпілої, прокурора, враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена та його дії правильно кваліфіковані за ст. 125 ч.1 КК України, які виразились у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, суд враховує, що вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення за ст. 125 ч. 1 КК України, згідно до ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, відсутня шкода (матеріальна) спричинена вказаним кримінальним правопорушенням, особу винного, а також сукупність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, не встановлено.

При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліках в спеціалізованих медичних закладах не перебуває.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд призначає покарання у межах санкції статті, у вигляді штрафу.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 381-381 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цим законом у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1