Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №274/4730/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4730/26

Провадження №1-кп/0274/762/26

ВИРОК

Іменем України

03.07.2026 м.Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026065480000084 від 14.04.2026, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердичева Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

26.06.2026 до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області відповідно до вимог ст. ст. 36, 291, 301, 302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42026065480000084 від 14.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, із клопотанням прокурора Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_4 та заявами учасників кримінального провадження про розгляд справи у спрощеному провадженні.

Вивчивши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали, судом встановлено, що клопотання учасників кримінального провадження про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Так, обвинуваченому ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_5 роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

До обвинувального акта додані: реєстр матеріалів досудового розслідування №42026065480000084 від 14.04.2026, розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_3 , розписка про отримання обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування захисником ОСОБА_5 , письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, письмова заява потерпілого ОСОБА_6 , про ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, матеріали досудового розслідування кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд вважає за можливе розглядати обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом встановлено, що 11.04.2026 близько 18 години 55 хвилин ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували поблизу кафе «Кофеварка», що розташоване за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, площа Центральна, 5, де між ними на ґрунті заздалегідь виниклих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт.

Цього дня, у цей час, у цьому місці та за вказаних обставин у ОСОБА_3 під час вказаного словесного конфлікту виник раптовий злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на умисне заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 , діючи умисно, цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, розуміючи при цьому, що шляхом нанесення ударів по тілу людини можливо заподіяти їй тілесні ушкодження, та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс один удар головою в область носа та один удар лівою рукою в область обличчя ОСОБА_6 , тим самим спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця на обличчі праворуч та перелому кісток носа, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

На підставі викладеного суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні даного кримінального проступку за встановлених органом досудового розслідування обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та умисні дії його кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про вид та міру покарання суд виходить з того, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, належить до кримінальних проступків.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 50 КК України, якою встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, на положення статті 65 КК України та обираючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується посередньо, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Арешт на майно не накладався.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Долю речового доказу слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Дані про процесуальні витрати матеріали провадження не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 302, 368, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речові доказ у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили, а саме:

- CD-R диск з відеозаписом та копію ренгенографії від 11.04.2026, копію консультації отоларинголога від 14.04.2026, копію виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого 590, копію консультативного висновку отоларинголога від 13.04.2026, копію комп`ютерної томографії ППМ, МРR реконструкції - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1