Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №167/503/26 — Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/503/26

Номер провадження 2/167/550/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

1.Стислий виклад позовних вимог.

24.04.2026 року позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що з 05.09.2015 року перебуває з відповідачем в зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя народилась донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З лютого 2024 року сторони шлюбних стосунків не підтримують, проживають окремо. Позивач разом з донькою фактично проживає на орендованій квартирі АДРЕСА_1 , працює у ФОП ОСОБА_4 , де отримує мінімальну заробітну плату.

У зв`язку з цим, позивач в односторонньому порядку несе витрати за оренду квартири в розмірі 2000,00 гривень та на оплату комунальних платежів: влітку в розмірі 1400,00 грн, а взимку – 3000,00 гривень.

Донька навчається у КЗЗСО Рожищенський ліцей №1 та хоче відвідувати приватні заняття з англійської мови, щомісячна оплата за які становить 500,00 гривень. Також треба платити по 420,00 грн на харчування в школі, орієнтовно по 700,00 грн на місяць позивач витрачає на одяг, взуття та предмети гігієни для дитини та 1000,00 грн на продукти. Позивачу матеріально важко ці витрати нести самостійно. Відповідач самоусунувся від утримання дитини і з лютого 2024 року не надав жодних коштів на її утримання. Позивач на даний час отримує мінімальну заробітну плату та перебуває у важкому матеріальному становищі.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою дитину. Інших дітей у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.

Позивач просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки в розмірі частки всіх видів його доходів, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття.

2.Рух справи в суді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 року, справа передана на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 10).

З ЄДДР встановлено місце реєстрації сторін (ас 11, 12), оскільки це має значення для вірного визначення територіальної підсудності даної категорії справ, згідно ч.1 ст.27, ч.1 ст.28 ЦПК України.

Ухвалою головуючої судді від 06.05.2026 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувана інформація від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області, розгляд справи призначено на 03.06.2026 року (ас 13-15).

21.05.2026 року надійшла відповідь від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області (ас 21-22).

Ухвалою суду від 03.06.2026 року розгляд справи відкладено (ас 29-30).

Сторони в судове засідання не з`явилися.

02.06.2026 року позивач подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити (ас 27).

Відповідач, який був вчасно і належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи (ас 35), в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд ухвалив: проводити розгляд справи у відсутності сторін, згідно ч.1 ст. 223, ч.1 ст.279 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 03.07.2026 року - дата складення повного судового рішення.

3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

В судовому засіданні, дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення позовної заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 05.09.2015 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя народилась донька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З лютого 2024 року сторони шлюбних стосунків не підтримують, проживають окремо. Позивач разом з донькою фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1 .

Дані обставини підтверджуються письмовими доказами: довідкою управління ЦНАП та соціального захисту населення від 21.04.2026 року № 540/05-02/2-25 (ас 5), витягом з реєстру територіальної громади (ас 6), свідоцтвом про народження ОСОБА_3 (ас 7), свідоцтвом про шлюб (ас 8).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач самоусунувся від утримання дитини і з лютого 2024 року не надав жодних коштів на її утримання. Позивач на даний час отримує мінімальну заробітну плату та перебуває у важкому матеріальному становищі. Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров`я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати свою дитину. Інших дітей у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.

Відповідач дані обставини не заперечив і спростував, хоча суд надав йому таку можливість.

4. Зміст спірних правовідносин.

Судом установлено, що між сторонами існує спір щодо участі відповідача в утриманні дитини.

5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої ст.51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Статтею 183 СК України визначено розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини, який може бути стягнутий на утримання неповнолітньої дитини.

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов`язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При цьому, добровільна сплата одним із батьків аліментів на дитину у період до ухвалення рішення про стягнення аліментів не свідчить про відсутність у нього аліментних зобов`язань.

6. Висновки суду.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини в їх сукупності, а саме: наявність у сторін малолітньої дитини, яка проживає з позивачем і дохід якої не дозволяє забезпечити належний матеріальний рівень життєдіяльності доньки, а відповідач самоусунувся від утримання дитини, то суд доходить висновку, що з відповідача слід стягувати на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини у частці від його заробітку (доходу).

Також, згідно абз. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище позивача.

З досліджених у судовому засіданні письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, оскільки він не долучив докази на підтвердження свого матеріального стану, документально не підтвердив види та розміри своїх доходів.

За таких обставин суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дітей повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

За змістом ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, проаналізувавши письмові докази в їх сукупності, виходячи із засад розумності, справедливості, а також враховуючи пріоритетність інтересів дитини, на користь якої стягуються аліменти, і визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, особу відповідача, який є чоловіком працездатного віку, не інвалід, не хворіє, на утриманні інших неповнолітніх дітей або непрацездатних батьків немає, а також те, що обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття покладено на обох батьків, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів в розмірі частки від його доходів є обгрунтованими, підставними і такими, що підлягають до задоволення.

На думку суду, такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним та обтяжливим для відповідача, і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітньої дитини та відповідає принципу рівноправності обов`язків обох батьків по утриманню неповнолітніх дітей.

На підставі ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, слід допустити до негайного виконання.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, згідно п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача слід стягнути у дохід держави судові витрати.

Керуючись статтями 13, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 263-265, 268, 274-279, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини – задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на дитину, починаючи з 24.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення суду: 03.07.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.