Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №465/1066/24
Суддя: Березюк О. Г.
Справа № 465/1066/24 Головуючий у 1 інстанції: Дзеньдзюра С. М.
Провадження № 33/811/1109/26 Доповідач: Березюк О. Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Франківського районного суду м.Львова від 01 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП,
встановив:
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 01.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на три місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 02.04.2024 року о 01 год.32 хв. повторно протягом року, керував транспортним засобом Toyota Prius, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого не горіла лампа заднього габаритного ліхтаря, чим порушив п.31.6.б ПДР України.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі або матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що в тексті постанови зазначено, що правопорушення вчинено 02.04.2024 року, хоча сама постанова винесена 01.04.2024 року.
Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, при цьому зазначає, що не був повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції, про винесення рішення дізнався з матеріалів виконавчого провадження, а тому вважає поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження.
Розглянувши матеріали справи № 450/1684/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Вважаю, доводи апелянта щодо пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, а тому погоджуюсь з тим, що такий строк пропущений з поважних причин та його слід поновити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.
Суд першої інстанції обґрунтовуючи своє рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, відеозапис події та довідку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, під час перегляду справи апеляційним судом встановлено те, що в матеріалах справи відсутній відеозапис події, на який послався суд першої інстанції, що унеможливлює перевірити законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Крім цього, в матеріалах справи відсутня належним чином завірена копія та інформація чи вступила постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 18.11.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП в законну силу та така не скасована у встановленому законом порядку, на яку як орган поліції та суд першої інстанції послався, як на доказ доведення вини скоєння адміністративного правопорушення, тобто відсутні докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення повторно протягом року.
Відтак, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву свідчили про наявність у діянні ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки по суті належні та допустимі докази його вини.
Таким чином, крізь призму вимог ст.62 Конституції України про те, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування як незаконної постанови суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП,-
постановив:
Поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження.
Постанову Франківського районного суду м.Львова від 01 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №465/1066/24 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Березюк О.Г.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua