Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №161/18617/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18617/25

Провадження № 2-др/161/96/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Антіпової Т.А.,

при секретарі судового засідання - Остимук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Самчука Антона Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення у в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів, щодо стягнення судових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 червня 2026 року, ухваленому у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів, позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір дарування салону краси, загальною площею 77,7 кв. м., розташованого за адресою, АДРЕСА_1 , від 12.02.2019 року, зареєстрований за номером 608, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Горбач Лесею Сергіївною.

Визнано недійсним договір дарування квартири, загальною площею 63,1 кв. м., розташованої за адресою, АДРЕСА_2 від 23.06.2017 року, зареєстрований за номером 684, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що був посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Пономаренко Оленою Олександрівною.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнуто зі ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Питання про розподіл витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.

08.06.2026 року представник позивача, адвокат Самчук А.М., звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення судових витрат.

В обґрунтування заяви посилається на те, що в провадженні суду перебували матеріали вищезазначеної цивільної справи. Просить ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 161/18617/25, яким стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 гривень.

На підтвердження суми понесених витрат на правову допомогу долучає:

- договір про надання правової допомоги від 14 квітня 2025 року;

- додаток №1 до договору від 14.04.2025 року датований 06.10.2025 року;

- акт виконаних робіт від 05 червня 2026 року з додатком №1 до акту в формі розрахунку витраченого часу на надання правової допомоги від 05 червня 2026 року.

09.06.2026 року на адресу суду від представника відповідача, ОСОБА_3 , - адвоката Шевчука В.В., надійшли заперечення щодо розміру правничої допомоги.

Так, представник відповідача, ОСОБА_3 , - адвокат Шевчук В.В., зазначає, що заява про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів, щодо стягнення судових витрат, не підлягає до задоволення, оскільки відповідно до складності справи обсяг наданих послуг є неспівмірним із розміром правничої допомоги, яка заявлена. Окрім цього, вважає, що, оскільки у даній справі фактично власність перейшла не до позивача, а до відповідача, ОСОБА_2 , то буде справедливо та закономірно покласти судові витрати на правничу допомогу саме на нього, як сторону, яка отримала найбільшу вигоду (повернула у власність квартиру та салон краси), хоча рішення було ухвалено формально і не на його користь.

Враховуючи вищевикладене, просить відмовити в стягненні судових витрат на правничу допомогу зі ОСОБА_3 в повному обсязі. Стягнути такі судові витрати на правничу допомогу в повному обсязі з відповідача, ОСОБА_2 (а.с.220-221).

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути питання щодо винесення додаткового рішення без участі сторін.

Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Так, як вбачається з матеріалів цивільної справи № 161/18617/25 позивач, ОСОБА_1 , в поданій до суду позовній заяві зазначав про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, зокрема, й за надання правничої допомоги, в розмірі 40 000,00 грн; представникпозивача, адвокат Самчук Антон Миколайович, до закінчення судових дебатів заявив про намір подати докази щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення суду, в порядку ч. 8 статті 141 ЦПК України.

03 червня 2026 року суд ухвалив судове рішення в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів.

08.06.2026 року представник позивача, адвокат Самчук Антон Миколайович, подав до суду заяву про відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу на загальну суму 30 000,00 гривень з доказами.

Отже, строк звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення дотримано.

Так, представник позивача заявив до стягнення 30 000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав:

- договір про надання правової допомоги від 14 квітня 2025 року, де, відповідно до п.1 розділу 1 договору визначено, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконувати від імені замовника наступні юридичні дії, а саме: надання правової допомоги у справі про визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна громадянином ОСОБА_2 , в тому числі подання адвокатських запитів, консультації, підготовка усіх процесуальних документів у справі, в тому числі позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву, інших заяв і клопотань, представництво інтересів у суді першої інстанції. П.1 розділу 3 договору, визначено, що оплата послуг виконавця (гонорар) за даним договором визначається в додатку до даного договору;

- додаток №1 до договору від 14.04.2025 року, датований 06.10.2025 року у відповідності до котрого сторонами погоджено наступне: п.1 сторонами обумовлюється, що гонорар адвоката у справі № 161/18617/25, котра перебуває на розгляді у Луцькому міськрайонному суді Волинської області обумовлюється сторонами в сумі 30 000,00 гривень; п. 2. сторонами обумовлюється, що гонорар підлягає сплаті на користь адвоката протягом 5 робочих днів з дати набрання рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області законної сили, незалежно від результату розгляду справи (позитивного чи негативного для замовника). Сплата відбувається на рахунок адвоката, у відповідності до наданих реквізитів, п. 3. решта умов договору залишаються без змін та підлягають виконанню сторонами договору;

- акт виконаних робіт від 05 червня 2026 року з додатком №1 до акту в формі розрахунку витраченого часу на надання правової допомоги від 05 червня 2026 року, відповідно до даного акту вказується об`єм та вид виконаної роботи адвокатом, та затрачений час адвоката. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на представництво інтересів у суді наявні у матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача - адвокатом Самчуком А.М. були подані до суду наступні процесуальні документи:

- позовна заява про стягнення боргу за договором позики (а.с.1-4);

- заяву про усунення недоліків (а.с.23);

- заяву про ознайомлення з матеріалами справи (а.с.116);

- заяву про залишення відзиву без розгляду (а.с.117-118);

- відповідь на відзив на позовну заяву (а.с.123-123);

- заяву про долучення письмових доказів до матеріалів справи (а.с.176).

Крім того, представник позивача – адвокат Самчук А.М. брав участь у судових засіданнях: так, прийняв участь в 6-ти судових засіданнях: підготовче засідання 30.10.2025 року, тривалістю 10 хвилин (а.с.39-40), підготовче засідання 01.12.2025 року, тривалістю 32 хвилини (а.с.45-46), підготовче засідання 13.01.2026 року, тривалістю 11 хвилин (а.с.120); підготовче засідання 24.02.2026 року, тривалістю 13 хвилин (а.с.139-141); судове засідання 31.03.2026 року, тривалістю 15 хвилин (а.с.166-168); судове засідання 20.05.2026 року, тривалістю 1 година 5 хвилин (а.с.196-198).

Щодо співмірності витрат позивача на правничу допомогу, слід ураховувати позицію ВС від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, участі в 6-ти судових засіданнях, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та належним чином підтвердженими.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що представником відповідача ОСОБА_3 , - адвокатом Шевчуком В.В., фактично не заперечувався сам розмір правничої допомоги, а лише висловлена позиція щодо справедливості та закономірності при покладенні судових витрат на правничу допомогу лише на співвідповідача ОСОБА_2 , як на сторону, яка отримала найбільшу вигоду.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, зважаючи на принцип розумності та справедливості, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем та документально підтвердженні витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000,00 гривень підлягають стягненню солідарно за рахунок відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 270, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Самчука Антона Миколайовича, про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним правочинів, щодо стягнення судових витрат, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 06 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова