Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження
Дата: 05 липня 2026 р.
Справа: №154/2703/26
Суддя: Пустовойт Т. В.
154/2703/26
1-кп/154/646/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2026 Володимирський міський суд Волинської області під головуванням судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області у спрощеному порядку кримінальне провадження за №12026033520000160 від 09.06.2026 відносно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Костичани, Новоселицького району, Чернівецької області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, не працюючого який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,
У С Т А Н О В И В:
Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
ОСОБА_3 08 червня 2026, близько 22-00 год., перебуваючи в альтанці на території магазину, що за адресою: АДРЕСА_3 , під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, спрямованим на спричинення останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вкусив зубами за ніс потерпілого, а також наніс близько 4-х ударів кулаками в обличчя, та вказівним пальцем лівої руки натиснув на ліве око ОСОБА_5 .
В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_3 заподіяв ОСОБА_5 , тілесні ушкодження у вигляді синців обличчя, голови, гематоми обличчя, вкушеної рани носа, які за ступенем тяжкості відносяться: синці до категорії - легких тілесних ушкоджень, гематома, вкушена рана до категорії - легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров,я.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.349 КПК України, і у присутності захисника адвоката ОСОБА_6 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.
Ухвалою суду від 06.07.2026, за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.381 та ст.382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.2 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового засідання за відсутності учасників кримінального провадження.
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження, надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.125 КК України знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані вірно за ч.2 ст.125 КК України, умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров,я.
Потерпілий ОСОБА_5 в ході досудового слідства подав заяву, що не заперечує проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Претензій матеріального характеру не має, при призначенні міри покарання покладається на розсуд суду. Вимоги ч.2 ст.302 КПК України йому роз,яснені.
При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення (проступку), особу обвинуваченого, який не судимий, на обліках в спеціалізованих установах не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, наявне постійне місце реєстрації та проживання.
Обставиною, що пом`якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За змістом ст.12 КК України в редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018 року, правопорушення інкриміноване обвинуваченому відноситься до категорії проступків.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинення дій, їх небезпечності та даним про особу.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушень (проступку), думку потерпілого, обставин його вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючої обставини, відсутність обтяжуючих обставин, відомостей про особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення (проступку), суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів, буде покарання у вигляді штрафу.
На думку суду, такий захід примусу відповідає меті покарання, є співрозмірним характеру вчиненого діяння, його наслідкам та особі винного.
Цивільний позов та речові докази по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.302, 368, 369, 374, 376, 381, 382 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку за ч.2 ст.125 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1190 (одна тисяча сто дев“яносто ) гривень.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подано апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд Волинської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, зокрема, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua