Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №683/1105/26 — Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1105/26

2/683/1077/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді Кутасевич О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові цивільну справу №683/1105/26, 2/683/1077/2026 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 145 000 грн боргу за договором позики від 01 лютого 2024 року.

В обґрунтування заявленого позову вказує, що 01 лютого 2024 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено письмовий договір позики, відповідно до якого він позичив відповідачці на особисті потреби 145 000 грн, які остання мала повернути до 01 вересня 2025 року. У зазначений строк гроші не повернула й у добровільному порядку повертати борг відмовляється, а тому просив стягнути з неї на свою користь зазначену суму боргу.

У судове засідання представник позивача адвокат Віхерко Н.О. подала заяву, у якій просила розгляд справи провести у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує, надала для огляду оригінал боргової розписки.

Відповідачка ОСОБА_2 , яка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи до суду не з`явилась, клопотань про відкладення розгляду справи не подала, у встановлений судом строк відзив на позов не подала.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 01 лютого 2024 року ОСОБА_2 взяла в борг у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 145000 грн, які зобов`язалась повернути до 01 вересня 2025 року, на підтвердження своїх зобов`язань за договором позики відповідачка того ж дня написала розписку.

До обумовленого строку відповідачка не виконала цього обов`язку.

Зазначені обставини підтверджуються розпискою ОСОБА_2 від 01 лютого 2024 року, оригінал якої зберігався у позивача та наданий ним для огляду у судове засідання.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

В силу статті 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Частиною 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно зі статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В силу ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1, ч.5 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

У свою чергу, розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Чинне законодавство встановлює презумпцію належності виконання боржником зобов`язання за договором, у тому числі зобов`язання за договором позики. Тобто, наявність боргового документа в боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку за договором. І навпаки, якщо борговий документ перебуває у кредитора, то це свідчить про неналежне виконання або невиконання боржником його договірного зобов`язання.

Зі змісту боргової розписки від 01 лютого 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 145000 грн, які зобов`язулась повернути в строк до 01 вересня 2025 року.

Отже, між сторонами виникли відносини позики. Оригінал розписки на момент подачі позову знаходився у ОСОБА_1 , що свідчить про неповернення відповідачем позики.

Факт отримання коштів за вказаним договором відповідачкою не оспорюється.

Досліджені судом докази вказують на те, що ОСОБА_2 не виконала свій обов`язок з повернення ОСОБА_1 суми позики, а тому з неї на користь позивача підлягають стягненню неповернуті грошові кошти в сумі 145000 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 280-281 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01 лютого 2024 року, в сумі 145 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , 1450 грн судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Текст рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя: