Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №520/6941/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 липня 2026 року № 520/6941/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830034969 від 23.02.2026, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву позивача від 16.02.2026 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням висновків, які будуть надані судом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області прийнято протиправне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830034969 від 23.02.2026, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили, клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до суду також не подавалось. Документи, витребувані судом, відповідач до суду не надав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши надані до справи матеріали, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

16.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З 01.04.2021р. органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсій бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер. Можливість застосування екстериторіального призначення та перерахунку пенсій передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 р. №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 за № 339/35961.

На підставі вказаного, заява позивача надійшла на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830034969 від 23.02.2026 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Крім того, вказаним рішенням додатково зазначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 - не менше 33 року. На момент звернення до Пенсійного фонду України вік заявника до досяг 60 років та склав 59 років 11 місяців 3 дні.

Загальний страховий стаж з урахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 31 рік 11 місяців 03 дні.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи за записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 16.07.1984, а саме:

- з 12.01.1988 по 16.04.1993, оскільки назва підприємства на печатці, що засвідчує запис про звільнення, не відповідає назві підприємства при зарахуванні на роботу,

- з 10.03.1995 по 14.09.1998, оскільки відсутня печатка підприємства, що засвідчує запис про звільнення.

Період з 01.01.1998 по 14.09.1998 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Періоди роботи за 1991, 1993 роки згідно архівної довідки від 08.09.2025 № K-24//57005/24-30 можливо зарахувати до страхового стажу після надходження акту зустрічної перевірки нарахування суми заробітної плати.

Заявник працює.

Позивач не погодившись із вищевказаним рішенням звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі також - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом частини 1 статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 роки.

Згідно із частиною 4 статті 26 Закону 1058-IV у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного вік у.

Таким чином, за загальним правилом право на пенсію виникає у особи після досягнення віку 60 років та наявності визначеного цим законом стажу.

З копії паспорту позивача серії НОМЕР_3 , виданого Староміським МРВ УМВС України у Вінницькій області 01.09.1995, вбачається, що датою народження позивача є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Тобто, на момент звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії від 23.02.2026 позивач не досяг віку - 60 років, при зверненні до Пенсійного фонду вік заявника склав 59 років 11 місяців 03 дні.

Зазначене також встановлено пенсійним органом в оскаржуваному рішенні від №023830034969 від 23.02.2026.

З оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, зокрема, але не виключно, у зв`язку з недосягненням необхідного пенсійного віку - 60 років. Дана обставина щодо недосягнення позивачем пенсійного віку, необхідного для призначення позивачу пенсії за віком на загальних підставах, підтверджується копією паспорта позивача.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1.7 р. І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 25.11.2005 № 22-11 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Отже, суд зазначає, що позивач звернувся до відповідача своєчасно відповідно до положень Порядку.

Щодо не зарахування до загального страхового стажу періоди роботи за записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 16.07.1984, а саме:

- з 12.01.1988 по 16.04.1993, оскільки назва підприємства на печатці, що засвідчує запис про звільнення, не відповідає назві підприємства при зарахуванні на роботу,

- з 10.03.1995 по 14.09.1998, оскільки відсутня печатка підприємства, що засвідчує запис про звільнення.

Період з 01.01.1998 по 14.09.1998 зараховано до страхового стажу на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу.

Періоди роботи за 1991, 1993 роки згідно архівної довідки від 08.09.2025 № K-24//57005/24-30 можливо зарахувати до страхового стажу після надходження акту зустрічної перевірки нарахування суми заробітної плати, суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - па підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, п.п. 1, 2. 27 “Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_2 від 16.07.1984 містить записи про періоди роботи, а саме: з 12.01.1988 по 16.04.1993, з 10.03.1995 по 14.09.1998.

Виходячи з вищевикладеного, суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період її роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу та не зарахування до стажу роботи періоди з 12.01.1988 по 16.04.1993, з 10.03.1995 по 14.09.1998 не врахував всіх обставин, які мають значення для прийняття вказаного рішення, з огляду на що воно є необґрунтованим, отже рішення підлягає скасуванню.

Суд вважає, за необхідне, для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, задовольнити позовні вимоги шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 16.02.2026.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваного рішення та дій пенсійного органу не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №023830034969 від 23.02.2026 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 року про призначення пенсії за віком та прийняти рішення по суті заяви з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під.2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 96 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.