Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №520/5457/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 р. № 520/5457/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "ВІП" (вул. Сватівська, буд. 56, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63707) до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса, буд.2, с-ще Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601) визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фермерське господарство "ВІП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області, в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», прийняте Шевченківською селищною військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області.

2. Зобов`язати Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області прийняти рішення про встановлення Фермерському господарству "ВІП" податкових пільг зі сплати орендної плати за землю на 2026 рік з 01.01.2026 по 31.12.2026 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, з 01.01.2026 по 31.12.2026 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р., розташованих в Шевченківській територіальній громаді Харківської області.

3. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судовий збір у повному обсязі.

В обґрунтування позову зазначено, що Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», прийняте Шевченківською селищною військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій, розгляд справи було відтерміновано.

Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустках та відрядженні.

Представником відповідача 24.03.2026 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що оскаржуване позивачем Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», прийняте Шевченківською селищною військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

27.03.2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

02.04.2026 року до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якій підтримав позицію щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини, дійшов наступних висновків та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Фермерське господарство «ВІП», володіє на праві оренди земельними ділянками, які знаходяться на території Шевченківської селищної територіальної громади Харківської області (с. Березівка та с. Новомиколаївка).

Власниками вищезазначених земельних ділянок є Шевченківської селищна рада Харківської області.

Позивач, з метою отримання пільг з місцевих податків та зборів (сплати орендної плати за землю у 2026 р. та сплати єдиного податку ІV групи у 2026 р.) звернувся до відповідача із заявами про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р.

Заява № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р. стосувалася надання пільг зі сплати орендної плати за землю у 2026 р., а саме з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р., а заява № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. стосувалася надання пільг зі сплати єдиного податку ІV групи у 2026 р., а саме з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р.

Результатом розгляду даних заяв було прийняте Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», яким позивачу надано пільги зі сплати єдиного податку четвертої групи та орендної плати земельну ділянку площею 5,8478 га кадастровий номер 6325782000:02:000:0119, розташованої за межами с. Березівка Куп`янського району Харківської області та площею 23,2083 га кадастровий номер 6325785500:01:002:0342, розташованої за межами с. Новомиколаївка Куп`янського району Харківської області на період з 01.01.2026 по 03.05.2026 (включно).

Позивач вважає, що відповідач фактично відмовив позивачу у звільнені від сплати податків шляхом встановлення податкових пільг зі сплати орендної плати та єдиного податку ІV групи за земельні ділянки, зазначені у заявах № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р., у 2026 р., а саме з 01.01.2026 р. по 31.12.2026 р.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом пункту 30.1 статті 30 ПК України податкова пільга — передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 ПК України.

Відповідно до пункту 30.5 статті 30 ПК України податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 292-1.1 статті 292-1 ПК України об`єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, які непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у підпункті 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 цього Кодексу.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року.

Відповідно до підпункту 12.4.6 пункту 12.4 статті 12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належать надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.

Аналіз наведених норм права свідчить, що податкова пільга за своєю природою не може бути індивідуальною. Податкова пільга стосується виключно окремих характеристик, пов`язаних з виникненням, зміною чи припиненням податкового обов`язку.

Вказане підтверджується й першим абзацом підпункту 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 ПК України, в якому встановлено заборону на встановлення індивідуальних пільг з місцевих податків та зборів.

Однак, Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX це положення доповнено новими абзацами, згідно яких, зокрема, дія абзацу першого цього підпункту не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов`язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень.

Відповідно “індивідуальна податкова пільга” не передбачена податковим законодавством у тлумаченні пункту 30.2 статті 30 ПК України.

Власне “пільга” з єдиного податку встановлена в пункті 292-1.1 статті 292-1 ПК України, за якою площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об`єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Вона безпосередньо стосується конкретної характеристики об`єкта оподаткування, що впливає на податковий обов`язок.

Військова адміністрація обмежена рамками імперативних приписів законодавства, які надають їй два можливих варіанти рішення: задовольнити заяву за наявності законних підстав чи надати обґрунтовану відмову. Дискреція в цьому питанні відсутня, оскільки адміністративний орган не має права самостійно ухвалювати рішення діяти чи не діяти або визначити спосіб дій.

На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Дискреція органу державної влади чи місцевого самоврядування можлива лише в тому випадку, коли альтернативне рішення є законним і правомірним. Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 07 травня 2025 року по справі справа №520/9626/24.

Крім того суд зазначає, що із заяв про потенційне забруднення земельних ділянок вибухонебезпечними предметами вбачається, що орендовані позивачем земельні ділянки розташовані на територіях с. Березівка та с. Новомиколаївка Шевченківської селищної територіальної громади.

Отже, суд зазначає, що с. Березівка та с. Новомиколаївка Шевченківської селищної територіальної громади входили до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (далі – Перелік № 309), а саме з 26 лютого 2022 р. по 08 вересня 2022 р. та перебували у повній тимчасовій окупації. З 08.09.2022, с. Березівка та с. Новомиколаївка Шевченківської територіальної громади входять до переліку територій можливих бойових дій.

Земельні ділянки, що належать позивачу на праві оренди та зазначені у відповідних Заявах № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09 02/2026-2 від 09.02.2026 р. після їх деокупації не обстежувалися операторами протимінної діяльності, а тому такі земельні ділянки відповідно до приписів Податкового кодексу України є забрудненими вибухонебезпечними предметами, а відповідно є непридатними для використання до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки будуть визнані придатними для використання.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», прийняте Шевченківською селищною військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

А отже задля належного захисту прав позивача відповідача слід зобов`язати прийняти рішення про встановлення Фермерському господарству "ВІП" податкових пільг зі сплати орендної плати за землю на 2026 рік з 01.01.2026 по 31.12.2026 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, з 01.01.2026 по 31.12.2026 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р., розташованих в Шевченківській територіальній громаді Харківської області.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "ВІП" (вул. Сватівська, буд. 56, м. Куп`янськ, Харківська обл., Куп`янський р-н, 63707) до Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області (вул. Василя Стуса, буд.2, с-ще Шевченкове, Куп`янський р-н, Харківська обл., 63601) визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Розпорядження № 110 від 06.03.2026 р. «Про надання пільг зі сплати місцевих податків та зборів ФГ «ВІП» за 2026 рік», прийняте Шевченківською селищною військовою адміністрацією Куп`янського району Харківської області.

Зобов`язати Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області прийняти рішення про встановлення Фермерському господарству "ВІП" податкових пільг зі сплати орендної плати за землю на 2026 рік з 01.01.2026 по 31.12.2026 та податкових пільг зі сплати єдиного податку четвертої групи на 2026 рік, з 01.01.2026 по 31.12.2026 по земельним ділянкам сільськогосподарського призначення, які вказані у заявах про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами № 09-02/2026-1 від 09.02.2026 р. та № 09-02/2026-2 від 09.02.2026 р., розташованих в Шевченківській територіальній громаді Харківської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області на користь Фермерського господарства "ВІП" сплачений судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.