Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №607/11924/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 Справа №607/11924/26 Провадження №3/607/3686/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Воробель Н.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 , не працює, має інвалідність ІІІ групи, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

встановила:

23.05.2026 о 14:25 в м. Тернополі, вул. Медова, 3, водій автомобіля Т713 БАЗ, н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Nissan Jukе, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає, чим порушив п.п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху (далі – ПДР).

У судовому засіданні 05.06.2026 ОСОБА_1 пояснив, що повністю розуміє зміст роз`яснених йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення визнав частково. Пояснив, що керував транспортним засобом, однак не відчув удару та сумнівається у тому, що зіткнення відбулося. Зазначив, що транспортний засіб потерпілої навіть не колихнувся, а його транспортний засіб є великою вантажівкою. Не впевнений, що пошкодження на транспортному засобі потерпілої виникли внаслідок цієї ДТП. Пояснив, що наявні на його транспортному засобі подряпини не пов`язані із зазначеною ДТП. Крім того, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 19.06.2026 надав суду відеозапис, що міститься на CD-R диску.

У судовому засіданні 19.06.2026 потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що повністю розуміє зміст роз`яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 269 КУпАП. Повідомила, що по вул. Медовій, яка має дві смуги для руху, були припарковані авто. Попереду неї стояв вантажний транспортний засіб. Намагаючись його об`їхати, вона зупинилася, після чого вантажний транспортний засіб, не увімкнувши покажчик повороту, почав рух прямо, а надалі, вивертаючи кермо, зачепив її автомобіль, пошкодивши заднє праве крило та задню частину бампера. Вона почала кричати водієві. Вважає, що винуватцем ДТП є ОСОБА_1 , оскільки перед початком маневру він не переконався, що на тому місці перебував її транспортний засіб. Крім того, заявила клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні 03.07.2026 надала суду фотографії з місця ДТП. Додатково пояснила, що водій вантажного транспортного засобу перебував на її смузі руху, вона не здійснювала паркування, а лише зупинилася, щоб надати йому дорогу. На її думку, водій не врахував габарити свого транспортного засобу.

У судовому засіданні 03.07.2026 свідок ОСОБА_3 пояснила, що перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля потерпілої. Водій вантажівки перебував подалі від них. Покажчики повороту на вантажному транспортному засобі увімкнені не були, натомість його водій руками показував, що пропускає їхнє авто. Вони зупинилися, щоб дати можливість вантажному транспортному засобу проїхати. Однак, рухаючись прямо, водій вантажівки почав виконувати розворот, унаслідок чого почувся скрегіт. Після цього вона вийшла з автомобіля, почала махати руками, і водій вантажного транспортного засобу зупинився.

ОСОБА_1 у судовому засіданні 03.07.2026 підтримав раніше висловлену ним позицію.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпілої, показання свідка, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне зазначити таке:

згідно з п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

У пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3.б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Керуючись наведеними положеннями, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться матеріалами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673541 від 23.05.2026; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано обставини, що мали місце після прибуття працівників поліції на місце події; схемою місця ДТП від 23.05.2026, на якій, серед іншого, зафіксовано пошкодження транспортних засобів Т713 БАЗ, н.з. НОМЕР_2 (задня права частина), та Nissan Jukе, н.з. НОМЕР_3 (бокова права частина); поясненнями ОСОБА_2 від 23.05.2026, відповідно до яких 23.05.2026 приблизно о 14:25 вона рухалася по АДРЕСА_2 , попереду неї на проїзній частині стояла машина з номерним знаком НОМЕР_2 , проїхати не було як, водій транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 без жодних поворотів їй руками показував, що хоче проїхати. Вона стала в ряд для припаркованих машин, щоб водій транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 проїхав, і вони змогли роз`їхатися. Вона дала дорогу, водій транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_2 проїхав спочатку прямо, а потім почав вивертати кермо, щоб мабуть взяти кут, щоб заїхати. Не переконавшись в тому, чи вона встигла відновити рух, він почав вивертати кермо і задньою частиною подряпав і пошкодив їй машину; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7245507 від 23.05.2026, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення; довідкою, виданою 25.05.2026 УПП в Тернопільській області ДПП, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Дослідивши та оцінивши кожен доказ окремо, а також їх сукупність відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю доведена.

Суд не бере до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він не відчув удару та сумнівається у самому факті зіткнення, оскільки такі пояснення спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Так, пояснення потерпілої ОСОБА_2 є послідовними, логічними та незмінними як під час надання письмових пояснень безпосередньо після ДТП, так і під час судового розгляду. Вони узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_3 , яка безпосередньо перебувала у транспортному засобі потерпілої в момент ДТП. Будь-яких істотних суперечностей між їх поясненнями судом не встановлено.

Крім того, наведені пояснення підтверджуються схемою місця ДТП та фотознімками транспортних засобів, дослідженими у судовому засіданні.

Із фотознімків убачається, що на автомобілі Nissan Juke зафіксовано пошкодження правої бокової частини, а саме заднього бампера та заднього крила, тоді як на автомобілі Т713 БАЗ наявні пошкодження задньої правої частини. При цьому характер, локалізація та висота виявлених пошкоджень на обох транспортних засобах є взаємоузгодженими, а їх співставлення свідчить про утворення таких пошкоджень саме внаслідок взаємного контакту транспортних засобів під час ДТП. Зокрема, гострий задній правий кут вантажного автомобіля знаходиться на рівні заднього бампера автомобіля Nissan Juke, що узгоджується з характером виявлених пошкоджень та свідчить про те, що саме ним було пошкоджено задній бампер і праве заднє крило автомобіля потерпілої.

Судом також досліджено наданий ОСОБА_1 відеозапис з камери відеоспостереження, на якому зафіксовано, як автомобіль Nissan рухається прямо, після чого зупиняється та незначно від`їжджає заднім ходом. Назустріч йому рухається вантажний транспортний засіб, який проїжджає повз автомобіль Nissan з правого боку, після чого зупиняється та починає рух заднім ходом. Після цього водій та пасажир автомобіля Nissan виходять із транспортного засобу.

Водночас суд звертає увагу, що відеозапис не є безперервним, оскільки містить розрив у фіксації подій у проміжку часу з 14:25:51 по 14:26:06. За таких обставин зазначений відеозапис не може бути визнаний таким, що повністю відображає механізм події, а тому не спростовує інших належних та допустимих доказів, досліджених судом.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що він не впевнений у походженні пошкоджень автомобіля потерпілої та що подряпини на його транспортному засобі не пов`язані із цією ДТП. Такі твердження є припущеннями, не підтверджені жодними належними доказами та спростовуються схемою місця ДТП, фотознімками пошкоджених транспортних засобів, письмовими поясненнями потерпілої, її показаннями у судовому засіданні, показаннями свідка, а також іншими матеріалами справи.

Отже, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Т713 БАЗ, н.з. НОМЕР_2 , не був достатньо уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного бокового інтервалу та, розпочавши маневр, не переконався у його безпечності, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Nissan Juke, н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 13.1 ПДР.

Таким чином, саме порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3.б та 13.1 ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді механічних пошкоджень обох транспортних засобів.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції статті.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, вважаю за доцільне накласти наОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 124, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який стягнути в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Стягнути зОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

СуддяН. П. Воробель