Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №466/5073/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Суд: Шевченківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи про видачу і продовження обмежувального припису

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №466/5073/26

Суддя: Луців-Шумська Н. Л.

Справа № 466/5073/26

Провадження № 2-о/466/258/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Луців-Шумської Н.Л.

секретар Гураш М.В.

за участю

заявниці ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові, в порядку окремого провадження, заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа (кривдник): ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) про видачу обмежувального припису,

в с т а н о в и в :

08.06.2026 ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про видачу обмежувального припису стосовно своєї доньки ОСОБА_2 , в якій просить:

заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці проживання постраждалої особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців;

заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300м до місця проживання ОСОБА_1 адресою: АДРЕСА_1 строком на 6 місяців,

заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати ї та в будь-який спосіб спілкуватися з нею строком на 6 місяців.

В обґрунтування своєї заяви зазначає, що з 2009 року донька ОСОБА_2 систематично вживає наркотичні засоби та алкогольні напої, перебуває на обліку в наркологічному диспансері та проходить програму реабілітації. У зв`язку з цим ОСОБА_2 неодноразово вчиняє щодо неї домашнє насильство психологічного, економічного та фізичного характеру, а саме: погрожує, ображає нецензурною лайкою, вимагає та викрадає кошти, а також застосовує фізичне насильство.

Зазначає, що такі дії відбуваються у присутності її малолітнього онука – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який перебуває під її опікою, та негативно впливають на її стан здоров`я і психологічний стан дитини.

З приводу вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 неодноразово зверталася до правоохоронних органів, зокрема 09.10.2014, 01.05.2016, 18.02.2017, 23.04.2019, 15.07.2025, 11.05.2026 та 19.05.2026, за результатами чого щодо ОСОБА_2 складалися адміністративні матеріали та направлялися до суду.

У зв`язку з наявністю ризику продовження домашнього насильства заявниця просить заяву задовольнити.

Ухвалою від 10.06.2026 у справі відкрито провадження та призначено судове засідання.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заяву підтримала, зіславшись на обставини, викладені в заяві.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася повторно, причини її неявки суду невідомі.

Відповідно до приписів ст.350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Дослідивши матеріали справи, вирішуючи заяву про видачу обмежувального припису по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст.350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства.

Відповідно до ст.350-3 ЦПК України, заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.

Відповідно до приписів ст.350-5 ЦПК України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ст.350-6 ЦПК України).

Як наголошує п. 3, 6, 7, 8 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Враховуючи норми Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

Статтею 26 Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків, зокрема: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).

На підтвердження своїх доводів заявницею долучено копії реєстрації її звернень до органів поліції від 09.10.2014, 11.05.2016, 18.02.2017, 23.04.2019, 15.07.2025, 11.05.2026 та 19.05.2026. з приводу сварок, домашнього насильства зі сторони ОСОБА_2 .

Сам по собі факт звернення особи до правоохоронних органів не є доказом вчинення домашнього насильства та не підтверджує існування ризиків продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Долучені до заяви копії реєстрації звернень до поліції свідчать лише про факт подання відповідних повідомлень, однак не містять відомостей про результати їх розгляду, прийняті процесуальні рішення чи встановлення факту вчинення домашнього насильства. Відсутні підстави стверджувати, що за результатами розгляду таких заяв та звернень ОСОБА_2 притягалася до адміністративної відповідальності

Крім того, заявницею долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП від 19.05.2026. Однак до матеріалів справи не подано постанови суду або іншого рішення, яке б підтверджувало притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства.

Відсутні і відомості про факти винесення працівником уповноваженого підрозділу поліції термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_2 .

Інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували систематичне вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, наявність реальних ризиків його продовження чи необхідність застосування передбачених законом обмежень, суду не надано.

Подане заявницею розпорядження Шевченківської районної адміністрації від 30.05.2014р. за №244 підтверджує лише факт позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та призначення ОСОБА_1 опікуном дитини.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що вимоги заяви щодо видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні необхідно відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат по справі, суд враховує положення ст.350-5 ч.3 ЦПК України і вважає необхідним судові витрати, пов`язані з розглядом справи віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 258, 259, 263-265, 268, 350-1, 350-5, 350-6, 350-8 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 06 липня 2026р.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua