Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №464/4443/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4443/26

пр.№ 2/464/3022/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мички Б.Р.

за участі секретаря судового засідання Ільницької О.В.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

позивач звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між нею та відповідачем зареєстрований 06 серпня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №1954. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 серпня 2005 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, у якому у сторін є троє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказала, що з 2019 року відповідач почав систематично зловживати алкогольними напоями та азарними іграми, внаслідок чого ним було програно близько 200000 грн. Окрім того, він займав кошти в різних банках, що негативно впливало на сімю, родинну репутацію та матеріальний добробут. В 2022 році відповідач поїхав за кордон для того, щоб погасити свої борги, робота тривала пів року, після чого повернувся в Україну, влаштувався працювати водієм в таксі. Однак, через певний проміжок часу знову поїхав за кордон, де продовжував вживати алкогольні напої. Протягом останнього часу сімейне життя між подружжям поступово погіршувалось. Зазначає, що постійно виникали непорозуміння та суперечки, що у кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Між подружжям відсутнє взаєморозуміння, любов та повага один до одного. Спільного господарства не ведуть. Збереження шлюбу чи примирення є неможливим.

Ухвалою від 17.06.2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні.

Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити, вказала, що з листопада 2025 року проживають окремо, відповідач зловживає алкоголем.

Відповідач у судовому засіданні не заперечив задоволенню позову, згідний на розірвання шлюбу.

Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони зареєстрували шлюб 06 серпня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №1954.

Встановлено, що шлюб між сторонами існує формально, вони не проживають разом, спільного господарства не вудуть та не підтримують подружніх відносин.

Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно із ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У відповідності до ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Враховуючи те, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що подальше збереження і шлюбу неможливе такі обставини суперечать інтересам учасників справи, а відтак шлюб слід розірвати.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається із квитанції про сплату судового збору, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 1331, 20 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також і те, що розгляд даної справи по суті не здійснювався, що підтверджується її матеріалами, суд приходить до висновку, що позивачу слід повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 грн 60 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 665 грн 60 коп судового збору.

Керуючись статтями 13, 81, 89, 141, 263 - 265 ЦПК України,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 серпня 2005 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис №1954.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665 грн 60 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Головуючий Богдан МИЧКА