Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №463/2750/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/2750/26

Провадження № 2/463/1557/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

представника позивача в режимі відеоконференції ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_4 через свого представника звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , зменшивши позовні вимоги просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію частини вартості телевізора «Philips» модель 50PUS8319/12 в розмірі 11499 грн. 50 коп. та автомобіля марки Mazda, модель 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , в розмірі – 253 461 грн. 50 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони з 2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2026 у справі №463/34/26.

Під час перебування у шлюбі сторони за спільні кошти придбали телевізор «Philips» модель 50PUS8319/12, вартістю 22999 грн. та автомобіль марки Mazda, модель 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , ринкова вартість якого становить 506923 грн., яке відповідно до приписів ст.60 СК України є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Оскільки телевізор залишився у користуванні відповідача, а транспортний засіб був відчужений останнім, просить в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з відповідача на її користь грошову компенсацію 1/2 частини вартості спільного майна.

Ухвалою від 30.03.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті 29.04.2026, яке за клопотанням представника позивача було відкладено на 27.05.2026, а в подальшому на 30.06.2026.

23.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за час перебування у шлюбі він дійсно придбав автомобіль марки MAZDA, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державні номерні знаки якого НОМЕР_3 , на аукціоні і привезений зі Сполучених Штатів Америки, вартість автомобіля на той час становило 3100 доларів США, що підтверджується платіжним документом. Згідно із бланком вартості автомобіля після його розмитнення в Україні вартість автомобіля становила 7801 доларів США станом на 2020 рік. Тому твердження позивача про те, що автомобіль було придбано за 11 500 доларів США є голослівним, нічим не підтвердженим і не відповідає дійсності.

На цей час автомобіль не перебуває у власності відповідача, оскільки був відчужений ним в грудні 2025 року, в той період, коли сторони ще перебували у шлюбі, і тому вважає безпідставною вимогу позивачки про визнання цього автомобіля спільною сумісною власністю подружжя, оскільки автомобіль з грудня 2025 року належить іншій особі.

Крім цього, просить суд врахувати ту обставину, що після народження сина сторін дружина жодного дня не працювала, здійснювала догляд за дитиною і вона, і їхній малолітній син знаходилися на повному матеріальному забезпеченні відповідача та проживали разом із ним в будинку його батьків у м. Львові.

07.05.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій остання просить відхилити доводи ОСОБА_2 , викладені у відзиві, як такі, що є необґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а позовні вимоги – задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що доводи відповідача про відчуження спірного транспортного засобу у грудні 2025 року є суперечливими, недоведеними належними та допустимими доказами та не узгоджуються з матеріалами справи. Так, відповідач посилається на факт відчуження автомобіля у грудні 2025 року, однак на підтвердження цього надає технічний паспорт транспортного засобу НОМЕР_4 , у якому дата реєстрації нового власника зазначена лише січнем 2026 року.

Водночас, хоча відчуження транспортного засобу відбулося у період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2024 року у справі №752/9168/20, відчуження одним із подружжя спільного майна після виникнення спору про його поділ та без згоди іншого з подружжя є підставою для стягнення грошової компенсації вартості 1/2 частки такого майна на користь того з подружжя, який ініціював спір. Таким чином, вказане переоформлення не створює правових наслідків для позбавлення позивача її частки.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №483/812/19 зазначив: «У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв?язку з цим неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції у зв?язку з припиненням права на спільне майно».

Посилання відповідача на те, що позивач не працювала та перебувала на його утриманні, не має правового значення для вирішення спору, оскільки догляд за малолітньою дитиною, ведення домашнього господарства, забезпечення належних умов проживання сім?ї є поважними причинами відсутності самостійного доходу та визнаються законом як рівноцінний внесок у спільне сімейне життя.

26.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку та долучення до матеріалів справи висновку від 22.05.2026 щодо ринкової вартості спірного транспортного засобу, яке в судовому засіданні 27.05.2026 постановлено задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в уточненій позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Відповідач та її представник не заперечили щодо поділу спільного майна подружжя в частині транспортного засобу, виходячи з його ринкової вартості, встановленої висновком експерта. Щодо телевізора зазначили, що такий був придбаний за 22999 грн., однак ще у 2024 році, такий перебував у користуванні, а тому його вартість на час розгляду справи суттєво знизилась. Просили залишити такий у власності позивача, а відповідачу виплатити компенсацію вартості 1/2 його частини.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

02.06.2018 сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 02.02.2026 у справі №463/34/26, яке набрало законної сили 04.03.2026, було розірвано.

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 за відповідачем 15.10.2020, тобто за час перебування у шлюбі з позивачем, зареєстровано транспортний засіб марки Mazda, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , який в подальшому відповідач відчужив на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №3245/2026/5863021 від 04.01.2026.

Крім цього, сторонами визнано, а також підтверджується долученими до відзиву документами, що за час перебування у шлюбі, а саме 30.11.2024 ними придбано телевізор «Philips» модель 50PUS8319/12 вартістю 22999 грн.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з ч.1 ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Враховуючи вищенаведене, оскільки судом встановлено, що транспортний засіб марки Mazda, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , та телевізор «Philips» модель 50PUS8319/12 набуті сторонами за час шлюбу, суд приходить до висновку, що така є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу між сторонами.

Відповідно до ч.1, 4 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Як вбачається з роз`яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.25 Постанови від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи питання про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов`язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявила вимогу про присудження на її користь грошової компенсації спільного майна подружжя.

Судом встановлено, що ринкова вартість набутого за час шлюбу та відчуженого відповідачем транспортного засобу марки Mazda, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , згідно з представленим відповідачем звітом про оцінку майна від 22.05.2026 становить 428300 грн.

З представленої відповідачем копії квитанції про купівлю телевізора «Philips» модель 50PUS8319/12 вбачається, що його вартість становила 22999 грн.

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з презумпції рівності часток, оскільки судом не встановлено, що інше визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, суд приходить до висновку, що частки сторін у спільному майні подружжя є рівними, а тому враховуючи те, що транспортний засіб був відчужений відповідачем хоча і в період шлюбу, однак після пред`явлення позивачем позову про розірвання шлюбу та без її згоди, а телевізор перебуває у користуванні відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки Mazda, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , в розмірі 214150 грн. (428300 грн./2), 1/2 частини телевізора «Philips» модель 50PUS8319/12 в розмірі 11499 грн. 50 коп. (22999 грн./2), а всього 225649 грн. 50 коп..

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що після народження сина сторін позивач жодного дня не працювала, здійснювала догляд за дитиною і вона, і їхній малолітній син знаходилися на повному матеріальному забезпеченні відповідача та проживали разом із ним в будинку його батьків у м. Львові, оскільки як зазначалося вище відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Такими, що не підтверджені матеріалами справи суд вважає і доводи відповідача про те, що телевізор «Philips» модель 50PUS8319/12 був придбаний ще у 2024 році, однак такий перебував у користуванні, а тому його вартість на час розгляду справи суттєво знизилась, оскільки висновку експерта чи звіту про оцінку цього майна відповідачем не представлено, в той час як матеріалами справи підтверджено, що вартість його на час купівлі 30.11.2024 становила саме 22999 грн.

Не вбачає суд і підстав залишити телевізор «Philips» модель 50PUS8319/12 у власності позивача, а відповідачу виплатити компенсацію вартості 1/2 його частини, оскільки як встановлено в ході розгляду справи саме відповідач користувався цим майном після розірвання шлюбу.

Задовольняючи частково позов, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і документально підтверджені судові витрати, що становлять 2649 грн. 61 коп. судового збору (розрахованого із ціни позову при зменшенні позовних вимог), пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2256 грн. 50 коп. (2649,61 грн.*225649,50 грн./264961 грн.).

Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки Mazda, модель 3, хетчбек, синього кольору, 2016 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_2 , в розмірі 214150 грн., 1/2 частини телевізора «Philips» модель 50PUS8319/12 в розмірі 11499 грн. 50 коп., а всього 225649 грн. 50 коп. (двісті двадцять п`ять тисяч шістсот сорок дев`ять гривень п`ятдесят копійок).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 2256 грн. 50 коп. (дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень п`ятдесят копійок) судових витрат.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_7 .

Повне судове рішення складено 06.07.2026.

Суддя: Р.Я. Головатий