Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №442/4630/24 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4630/24

Провадження №3-в/442/12/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 липня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Крамар О.В., розглянувши справу за поданням провідного інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Мінчак Степана про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 ,

встановила:

До суду надійшло подання провідного інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Мінчак Степана про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 .

Подання обґрунтовує тим, що Дрогобицьким РВ філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області гр. ОСОБА_1 , за адресою місця його проживання, яка зазначається у постанові суду скеровано виклики на 19.09.2024 та 27.09.2024 для явки в уповноважений орган з питань пробації. Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 порушник перебував на військовій службі та 27.12.2024 самовільно залишив військову частину.

У зв`язку з неявкою порушника по викликах в уповноважений орган з пробації та з метою з`ясування факту проживання, реєстрації та перебування скеровано запити у відділ обліку та моніторингу інформації місця проживання ГУ ДМС у Львівській області, Дрогобицький РВП ГУНП у Львівській області та Дрогобицький ВДВС у Дрогобицькому району Львівської області ЗМУ Міністерства юстиції.

Згідно рапорту ДОП Дрогобицького РВП ГУНП від 12.05.2026: під час перевірки за місцем проживання при спілкуванні з сусідами стало відомо, що гр. ОСОБА_1 може проходити службу у лавах ЗСУ.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 304, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 80 Кримінального кодексу України, просить вирішити питання про звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт, накладеного постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2024 у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Представник центру пробації в судове засідання не з`явився, подавши заяву про слухання справи без його участі та підтримання подання.

ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду подання у судове засіданні не з`явився, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Дослідивши матеріали подання, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.183-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді суспільно корисних робіт строком 120 (сто двадцять) годин.

Постанова суду набрала законної сили та прийнята до виконання центром пробації.

В особовій справі ОСОБА_1 №05/2024р. містяться інформаційна довідка в/ч НОМЕР_2 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині в період з 21.06.2024 по 04.08.2024, після навчання вибув для подальшого проходження служби до в/ч НОМЕР_1 .

Згідно з ст.304 КУпАП питання, пов`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Нормами КУпАП не передбачено вирішення судом питання про звільнення від відбування адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення, тобто законодавцем залишено поза сферою свого регулювання питання щодо строків виконання таких постанов, створивши при цьому ситуацію безстрокового виконання такого рішення суду. Втім і заборони на застосування за аналогією іншого закону в процесуальних питаннях, що не врегульовані КУпАП, цей кодекс не містить.

Дане положення узгоджується із висновком, наведеним в ухвалі Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №308/5851/18.

Більше того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі «Озтюрк проти Німеччини»), справи про адміністративні правопорушення, для цілей ст. 6 ЄКПЛ належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 ЄКПЛ.

ЄСПЛ, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як «кримінальні» у розумінні норм Конвенції.

Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Крім того, КСУ у п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.1011 (справа 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що не вбачається різниця між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене, та надаючи оцінку вказаному поданню, суд вважає за можливе застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права кримінального та керуватися положеннями КК України.

Стаття 80 КК передбачає нормативне регулювання інституту звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та встановлює імперативні строки, сплив яких є безумовною підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк два роки у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.

Під давністю виконання обвинувального вироку розуміється сплив встановлених у законі строків з дня набрання чинності обвинувальним вироком, що виключає виконання призначеного судом покарання.

Правова природа вказаного виду звільнення від відбування призначеного покарання зумовлюється одностороннім обов`язком держави примусово реалізувати через спеціально уповноважені нею органи призначене особі покарання протягом певних строків. Особа, засуджена до певного виду покарання, не несе правового обов`язку застосовувати право обмеження, які входять до його змісту, сама до себе це виключна одностороння компетенція спеціальних державних органів, які виконують покарання.

Засуджена до певного виду покарання особа не може перебувати в потенційному очікуванні виконання покарання невизначений проміжок часу, у зв`язку із чим законодавчо встановлюються імперативні строки, сплив яких припиняє наявні між державою і засудженою особою кримінальні правовідносини, а отже, унеможливлює виконання покарання.

Дослідивши матеріали подання, проаналізувавши доводи центру пробації, суд вважає, що ОСОБА_1 не ухиляється від виконання громадських робіт.

Крім цього, з часу набрання законної сили постановою суду про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт минуло понад два роки.

На підставі викладеного, виходячи із неможливості виконання постанови про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 його необхідно звільнити від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт у зв`язку із закінченням строків давності виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Керуючись статтями 303, 304 КУпАП, суддя суддя

П О С Т А Н О В И В :

Подання провідного інспектора Дрогобицького районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області Мінчака Степана про вирішення питання про давність виконання судового рішення відносно ОСОБА_1 - задоволити.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.06.2024, у зв`язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.В. Крамар