Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №442/4819/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4819/26

Провадження № 1-кп/442/352/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження № 12026141110000376 від 13.05.2026, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобича Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого 26.04.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 187 КК України до 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, 17.12.2013 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 26.07.2016 Трускавецьким міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, 22.05.2017 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 14.11.2019 звільненого умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 20 днів, 15.12.2020 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі, 05.02.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 7 місяців позбавлення волі, 09.02.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 369, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, 12.03.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, –

сторони та учасники кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4 ,

обвинувачений – ОСОБА_3 ,

захисник – ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимий, востаннє 12.03.2021 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 8 місяців позбавлення волі, на підставі ухвали Маневицького районного суду Волинської області від 25.07.2024 звільненого умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 1 місяць 9 днів, на шлях виправлення не став, висновків для себе не зробив, а повторно обвинувачується у вчиненні злочинів проти власності в умовах воєнного стану.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX „Про затвердження Указу Президента України „Про введення воєнного стану в Україні”, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено, зокрема востаннє Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, термін дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб.

11.05.2026 приблизно о 18 год. 40 хв. ОСОБА_3 , проходячи по вул. Козловського у м. Дрогобичі Львівської області, побачив біля будинку № 53 електросамокат марки „Xiaomi” серії М365, серійний номер 16133/00003437, який належить ОСОБА_6 , та вирішив умисно, повторно, таємно викрасти вказане майно.

Реалізовуючи свій протиправний намір та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, керуючись прямим умислом на таємне викрадення

чужого майна, діючи з корисливим мотивом та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи повторно, в умовах воєнного стану, 11.05.2026 приблизно о 18 годині 40 хвилин ОСОБА_3 зайшов на неогороджену територію будинку АДРЕСА_3 , де умисно, повторно, в умовах воєнного стану, таємно викрав електросамокат марки „Хіаоmі” серії M365, серійний номер 16133/00003437, вартістю 7 833,33 грн, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, приховавши його на території старого дитячого дошкільного закладу по вул. Михайла Грушевського, 13–А у м. Дрогобичі.

Крім цього, 12.05.2026 приблизно о 17 год. 37 хв., ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які посягають на недоторканість володіння особи, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді порушення конституційних прав особи, визначених статтею 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість володіння особи, і бажаючи їх настання, реалізовуючи свій протиправний намір, в порушення статті 30 Конституції України, яка передбачає, що проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення у них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду або інших законних підстав, не маючи таких законних підстав та дозволу власника чи фактичного користувача, переліз через металеву огорожу, попередньо залізши на металевий контейнер червоного кольору та у такий спосіб незаконно проник на огороджену парканом земельну ділянку із кадастровим номером 4610600000:01:038:0022, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , яка на праві приватної власності належить ОСОБА_7 .

Після проникнення, ОСОБА_3 протягом тривалого часу, до 17 год. 57 хв. цього ж дня, незаконно перебував та пересувався по вищевказаній земельній ділянці, оглядав її територію, майно яке на ній зберігалось, чим порушив конституційні права потерпілої ОСОБА_7 на недоторканість володіння особи.

Крім цього, 13.05.2026 близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 , зайшов в приміщення будинку, де побачив вхід до підвальних приміщень мешканців вказаного будинку, та в цей час у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна шляхом проникнення у підвальні приміщення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання майнової шкоди власникам майна та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, спрямованим на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони не будуть викриті сторонніми особами, за допомогою металевого лому, який знайшов поруч з входом до підвального приміщення, пошкодив навісний замок вхідних дверей до входу підвальних приміщень будинку АДРЕСА_5 , після чого незаконно проник у приміщення коридору підвалу, звідки намагався викрасти велосипед марки „Formula Blaze AM2 DD” зеленого кольору, вартістю 8 183,20 грн, який належить ОСОБА_8 , та який в подальшому виніс із підвального приміщення та заховав неподалік будинку з метою подальшого його привласнення.

Після цього ОСОБА_9 , продовжуючи свій злочинний умисел, повернувся у підвальне приміщення будинку, де за допомогою металевого лому пошкодив навісний замок до вхідних дверей підвального приміщення квартири АДРЕСА_6 , проник до підвалу, яким користується ОСОБА_10 , звідки намагався таємно викрасти належне останній майно, а саме:

– шліфувальну машинку марки „Einhell” моделі BWS 125/850-1, жовтого кольору, вартістю 580 грн;

– шліфувальну машинку марки „START-PRO” моделі SAG1170, червоно-чорного, вартістю 932,63 грн;

– мийку високого тиску марки „RZTK W450”, чорно-зеленого кольору, вартістю 1 889,30 грн;

– електричний лобзик марки „SPARKY Professional” модель TH6SE, потужність 550W, вартістю 1 559,37 грн.

Так, ОСОБА_3 перемістив вищевказане майно ближче до виходу із підвального приміщення та підготував його для подальшого викрадення і винесення, однак не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений мешканцями будинку та працівниками поліції охорони безпосередньо під час вчинення кримінального правопорушення.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, повністю погодився з викладеними в обвинувальному акті обставинами інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Додатково повідомив, що просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні інкримінованих правопорушень доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним, при цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони у такому випадку позбавляються права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню за кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , щодо часу, місця, способу, розміру шкоди, мотиву та мети, форми вини за кримінальним правопорушенням, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним, за згодою учасників кримінального провадження, у зв`язку із відсутністю сумнівів правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком та тяжкими злочинами, ОСОБА_3 не перебуває на обліку в лікаря психіатра, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2024 року, відповідно до висновку спеціальної медичної наркологічної комісії від 25.05.2026 № 219 має розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, не рекомендовано застосування ст. 96 КК України, відповідно до висновку експерта № 906 за результатами судово-психітаричної експертизи від 02.06.2026, ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, у період інкримінованих йому дій (12.05.2026 та 13.05.2026) хронічним психічним захворюванням, недоумством, тимчасовим або іншим хворобливим розладом психічної діяльності не страждав, виявляв психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, за місцем проживання характеризується посередньо, крім того, суд враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину, які не є тяжкими, за заявами потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 претензій до ОСОБА_3 не мають, при обранні міри покарання покладаються на думку суду.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину.

Оскільки в обвинувальному акті не зазначено обтяжуючих обставин, а тому враховуючи те, що суд не може самостійно визначити обтяжуючі обставини, таким чином, обтяжуючих обставин не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді обмеження волі, в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України (з врахуванням ч. 3 ст. 68 КК України) та ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчих суддів Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.05.2026 та від 19.06.2026 – скасувати. Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

У зв`язку із призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою останньому до набрання вироком законної сили слід залишити без зміни для забезпечення виконання вироку.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 162, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, за які призначити йому покарання у виді:

за ч. 1 ст. 162 КК України – 1 (один) рік обмеження волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України – 5 (п`ять) років позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 185 КК України – 5 (п`ять) років 1 (один) місяць позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_3 визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.05.2026.

Скасувати арешт, накладений на майно, згідно ухвал слідчих суддів Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15.05.2026 та від 19.06.2026.

Речові докази:

джинсову куртку сірого кольору із підкладкою марки „IQ Sports wear”, розміру Large – після набрання вироком законної сили повернути обвинуваченому ОСОБА_3 ;

шліфувальну машинку марки START-PRO, моделі SAG1170 чорно-червоного кольору, шліфувальну машинку марки Einhell моделі BWS 125/850-1 жовтого кольору, мийку високого тиску марки RZTK W450 чорно-зеленого кольору, електричний лобзик марки SPARKY – після набрання вироком законної сили повернути потерпілій ОСОБА_10 ;

велосипед марки „Формула” – після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_8 ;

електросамокат марки „Xiaomi”, чорного кольору, із маркуванням на передньому колесі DA36V250W; 3LB9817HABO317, серійним номером 16133/00003437 – після набрання вироком законної сили повернути потерпілому ОСОБА_11 ;

диск DVD-R з файлами відеозаписів біля будинку № 35/2 по вул. Стрийській у м. Дрогобичі, диск DVD-R з файлами відеозаписів з нагрудних боді-камер працівників ГР Дрогобицького РВ УПО у Львівській області ОСОБА_12 та ОСОБА_13 – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

металевий лом, навісний замок „Avers” з ключем „Avers” та металевий навісний замок без маркування – знищити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

У випадку внесення вказаного розміру застави, ОСОБА_3 звільняється з-під варти в порядку, визначеному ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

– прибувати до суду за кожною вимогою;

– не відлучатися із міста Дрогобича Львівської області без дозволу суду;

– повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

– здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1