Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №335/6306/23 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6306/23 1-кп/335/190/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року о 14:00 год. Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

процесуального прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 за адресою: вул. Перемоги, буд. 107-Б, м. Запоріжжя, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082060000773 від 16 травня 2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, із базовою вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

вироком Комунарського районного суду Запорізької області від 24 вересня 2020 року за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до 8 років 11 місяців позбавлення волі, звільненого 24 вересня 2020 року за відбуттям строку покарання;

вироком Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 09 листопада 2022 року за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

16.05.2023 приблизно о 19:30 год. ОСОБА_4 , знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до передньої правої (пасажирської) двері автомобіля «Nissan Vanette», д.н. НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, яку відчинив, та шляхом вільного доступу проник до автомобіля, протягнувши руку до салону автомобіля, звідки з переднього правого сидіння таємно викрав сумку, в якій знаходились документи та ноутбук марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, вартістю 6 294 грн., що належить потерпілій ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_4 почав залишати місце вчинення злочину, але його дії були помічені потерпілою ОСОБА_6 , яка почала кричати ОСОБА_4 , щоб він зупинився, та почала бігти за ним. Однак, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадену сумку з документами та ноутбуком, усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілою та носять відкритий характер, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, продовжив утримувати дане майно та побіг з місця вчинення кримінального правопорушення, тобто ОСОБА_4 виконав усі дії, що вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак, невдовзі біля будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_4 був затриманий працівником поліції, внаслідок чого кримінальне правопорушення не було доведене ОСОБА_4 до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням до сховища, в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину не визнав, пояснивши, що точної дати події не пам`ятає, після обіду, у цей день він проходив повз магазин «АТБ», біля якого знаходився автомобіль типу «Газель» червоного кольору, який був відчинений. При ньому була чорна сумка через плече. Він підійшов спочатку до кіоску, де випив води. Далі вже пригадує, як за ним бігли поліцейський з іншим чоловіком з приводу сумки, яку відірвали. Зазначив, що він бачив сумку, яка лежала на правому пасажирському сидінні вказаного автомобіля. Двері автомобіля були відчинені. Він доторкнувся до сумки, поправити її. З якою метою він це зробив, не пам`ятає. Після цього він захлопнув двері автомобіля і сумка випала та лежала поряд. Як все відбувалось детально, він не пам`ятає, чув як йому кричали: «Стій, крадій!». Він не біг, це була його реакція. Його затримали через дорогу приблизно через 7-10 метрів від машини, сумки при ньому не було. До цих подій він питав у потерпілої ціни на овочі. Потерпіла була неподалік від машини. Вважає, що потерпіла його не бачила біля машини, його могли бачити інші люди, але він не повертався. Не пам`ятає, про яку саме сумку взагалі йшла мова, умислу на крадіжку в нього не було, він взагалі не впевнений, що її брав. Викрасти сумку не бажав. У судових дебатах зазначив, що вважає неправильною кваліфікацію його дій як грабіж, та просив перекваліфікувати його дії на замах на крадіжку.

Разом із тим, незважаючи на невизнання винуватості обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, досліджених під час судового розгляду справи, а саме показаннями потерпілої, свідків, письмовими та речовими доказами.

Так, допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 16.05.2023 вона в районі магазину «АТБ» по вулиці Патріотичній, буд. 66, носила товар зі своєї машини, двері в машину були відчинені. У машині лежав ноутбук. Обвинувачений підійшов та став придивлятися, на що вона звернула увагу та помітила його. Він знаходився з іншого боку машини, вона його бачила, оскільки вікна у машини не затоновані. Також його бачили відвідувачі кафе поряд та інші люди. Потім вона побачила, як відкриваються двері машини і обвинувачений бере сумку з ноутбуком рукою з сидіння автомобіля. Далі вона почула, як зачинились двері автомобіля і обвинувачений побіг із сумкою в руках. Вона почала кричати та бігти за ним. Далі його зупинила група людей біля магазину «Простор» та його затримав поліцейський, який стояв і пив каву біля кафе. Вказала, що майно їй було повернуто, а тому вона не має до обвинуваченого жодних претензій. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_7 , дільничний офіцер поліції ВП № 1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що 16.05.2023 перебував у відпустці та знаходився неподалік місця вчинення злочину - біля зупинки «Шайба» по вулиці Патріотична, а саме між кіоском кави та магазином «Лепрекон». Автомобіль потерпілої був на відстані приблизно 30 м від нього біля піцерії, передньою частиною в напрямку свідка. Свідок стояв пив каву і побачив, як чоловік, який є обвинуваченим ОСОБА_4 , відкрив пасажирські двері вказаного автомобіля, схопив з салону чорну сумку та почав тікати. У цей час потерпіла знаходилась з боку водійської двері автомобіля на відстані 5-10 м. Потерпіла голосно кричала ОСОБА_4 , щоб він зупинився, та побігла за ним, на що зреагував свідок. ОСОБА_4 із цією сумкою побіг у тому напрямку, де знаходився свідок. Свідок допоміг його піймати та утримував до приїзду поліції, яку викликав хтось на вулиці. Як виявилось, у сумці були важливі документи потерпілої та ноутбук.

Свідок ОСОБА_8 , інспектор взводу № 1 роти ТОР УПП в Запорізькій області, в судовому засіданні надав пояснення, що у травні 2023 року, більш точної дати не пам`ятає, у світлий час доби за викликом служби «102» йому надійшов виклик на службовий планшет про затримання крадія по вулиці Патріотичній. Він з екіпажем приїхали на виклик і побачили, що затримано чоловіка, яким є обвинувачений ОСОБА_4 . Затримання здійснив співробітник поліції, який був в цивільному одязі. На місці також була потерпіла ОСОБА_6 , яка повідомила, що продавала продукти. У цей час автомобіль було відчинено, вона відволіклась і у цей час був викрадений з машини її ноутбук. ОСОБА_4 під час затримання поводився агресивно, розмахував руками, міг завдати шкоди собі і оточуючим, внаслідок чого до нього були застосовані кайданки. Біля ОСОБА_9 знаходилась сумка, в якій знаходився ноутбук.

Свідок ОСОБА_10 інспектор взводу № 1 роти ТОР УПП в Запорізькій області, будучі допитаним в судовому засіданні, пояснив, що 16.05.2023 він разом із ОСОБА_8 та ОСОБА_11 знаходились на патрулюванні. Він був за кермом службового автомобіля. Отримав виклик, що стався грабіж на вулиці Патріотичній, та поїхав на місце події. Коли вони під`їхали, то побачили як борються чоловіки на землі. ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вибігли з автомобіля на допомогу. Після того, як він припаркував автомобіль, підійшов до них, та побачив обвинуваченого та потерпілу, яка повідомила, що обвинувачений викрав в неї з автомобіля ноутбук, а інший поліцейський його затримав. ОСОБА_4 поводився неадекватно, можливо перебував у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_11 , старшина роти ТОР УПП в Запорізькій області, в судовому засіданні пояснив, що у травні 2023 року приблизно о 19:00 год. він прибув на виклик неподалік магазину «Простор» по вулиці Патріотичній у місті Запоріжжі, побачив бійку між двома чоловіками. Одним з цих чоловіків був поліцейський, який побачив як інший чоловік, яким є ОСОБА_4 , викрав сумку. Цей поліцейський намагався його затримати, а ОСОБА_4 чинив опір. На місці події також була потерпіла, яка повідомила, що ОСОБА_4 в неї викрав сумку з ноутбуком з машини, що вона побачила. Викликали слідчо-оперативну групу, яка приїхала приблизно через 15 хвилин. До ОСОБА_4 застосували кайданки, оскільки він поводився агресивно. Тілесних ушкоджень на ОСОБА_4 він не бачив. Також він пам`ятає, що на місці події була чорна сумка, але де саме вона знаходилась, не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні надав показання, згідно з якими потерпіла є його знайомою, яка здійснює торгівлю овочами. Він у травні 2023 року, точної дати не пам`ятає, у другій половині дня, знаходився в кафе неподалік разом з 5-7 іншими чоловіками, коли почув крики потерпілої і побачив, що вона біжить за чоловіком у напрямку магазину «Варус» і кричить. Він з іншими чоловіками побіг за ними. Потім його затримали. Він бачив в руках у чоловіка, за яким бігла потерпіла, сумку-чохол для ноутбуку темного кольору. Потерпіла цьому чоловіку кричала, щоб він віддав речі, у зв`язку із чим свідок зрозумів, що цей чоловік забрав сумку з автомобіля потерпілої. Як саме чоловік забрав цю сумку, свідок не бачив. Інші чоловіки його наздогнали і затримали. Зазначив, що цей чоловік був віком приблизно 30 років, спортивної статури, із темним волоссям, схожий на обвинуваченого.

Участь у судовому засіданні інших свідків сторони обвинувачення, зокрема, свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , прокурором забезпечена не була. Суд, з метою сприяння стороні обвинувачення у реалізації права на виклик і допит свідків, надсилав свідкам судові повістки та виносив ухвалу від 07.05.2024 про їх примусовий привід, проте, свідки до суду не з`явились, у зв`язку із чим прокурор у подальшому відмовилась від їх подальшого виклику і допиту, що є процесуальним правом сторони обвинувачення.

Також у судовому засіданні були досліджені наступні письмові та речові докази сторони обвинувачення.

Так, згідно з рапортом про реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, 16.05.2023 о 19:34 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 16.05.2023 о 19:34 год. у м. Запоріжжі по вул. Патріотичній, буд. 68, затримали чоловіка, який викрав сумку з ноутбуком авто, чекають біля зупинки «Шайба» (а.с. 46 т. 1).

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.05.2026, ОСОБА_6 просить органи поліції притягнути до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 16.05.2023 приблизно о 19:05 год. відкрито заволоділа сумкою з автомобіля, в сумці знаходився ноутбук і документи, чим спричинено матеріальні збитки в сумі 20 000 грн. Дії відбувалися біля магазину «АТБ» по вул. Патріотичній, буд. 52А, м. Запоріжжя (а.с. 47 т. 1).

За змістом протоколу огляду місця події від 16.05.2023, слідчим, за участі понятих, спеціаліста та потерпілої ОСОБА_6 оглянуто ділянку місцевості, розташовану навпроти супермаркету «АТБ» за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 68. На ділянці розташований автомобіль «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 . Праворуч від автомобіля виявлено сумку для ноутбука чорного кольору, в якій знаходиться ноутбук марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, яку вилучено в ході огляду. Також з поверхонь дверей автомобіля вилучено сліди папілярних візерунків та змиви (а.с. 48-51 т. 1). Додатком до цього протоколу є фототаблиця, на якій зображено вищезазначений автомобіль на місці його розташування, чорну сумку з ноутбуком та документами.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.05.2023 слідчим затримано ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення злочину. У протоколі зазначено час затримання 19:35 год. Також у протоколі викладені заперечення ОСОБА_4 , за змістом яких затримання вважав безпідставним (т. 1 а.с. 58-61). Додатком до протоколу затримання є диск для лазерних систем зчитування, який було відтворено в судовому засіданні (а.с. 62 т. 1).

Згідно з відеозаписом з відеореєстраторів (нагрудних камер) працівників патрульної поліції, які прибули на виклик 16.05.2023 о 19:37 год. за адресою: вул. Патріотична, 68, м. Запоріжжя, по прибуттю поліцейських на місці події знаходився ОСОБА_4 , на якого одягли кайданки. При цьому, ОСОБА_4 виражався нецензурною лайкою, а потерпіла вказувала, що побачила біля машини ноги обвинуваченого, який відкрив пасажирські двері автомобіля, схопив її сумку з ноутбуком та почав бігти разом із її сумкою, вона почала кричати і люди його впіймали біля магазину «Простор». Також на вулиці знаходились інші люди, які були опитані поліцейськими, та які також бачили, як ОСОБА_4 біг повз них з сумкою, а потерпіла кричала та бігла за ним. Також на відеозаписі видно, як ОСОБА_4 чинив опір поліцейським, намагався позбутися кайданок, у зв`язку із чим його утримував співробітник поліції. Далі відеозаписом зафіксовано прибуття слідчо-оперативної групи і проведення огляду місця події, процедуру затримання ОСОБА_4 та оформлення протоколу затримання (т. 1 а.с. 80).

Згідно з протоколом огляду предмета від 18.05.2023, слідчим проведено огляд сумки чорного кольору, яка має декілька відділень, що застібаються на блискавку. В сумці виявлено ноутбук марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору. Також в сумці виявлено зарядний пристрій до ноутбуку. Під час огляду потерпіла ОСОБА_6 заявила, що дана сумка з ноутбуком та зарядним пристроєм дійсно належить їй (а.с. 63-67 т. 1).

Відповідно до висновку експерта від 24.05.2023 № СЕ-19/108-23/7566-ТВ, ринкова вартість ноутбука марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, придбаного в 2020 році, на момент вчинення кримінального правопорушення, тобто станом на 16.05.2023, може складати 6 294,00 грн (а.с. 69-72 т. 1).

Вказана сумка з ноутбуком та зарядним пристроєм передані потерпілій під розписку (а.с. 76 т. 1).

Дослідивши та проаналізувавши вищезазначені докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд визнає їх належними, допустимими та достатніми, які поза розумним сумнівом доводять, що 16.05.2023 приблизно о19:30 год. ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, запровадженого Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до передньої правої (пасажирської) двері автомобіля «Nissan Vanette», д.н. НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, в якому на передньому пасажирському сидінні знаходилась сумка потерпілої з документами та ноутбуком, відчинив ці двері автомобіля, та шляхом вільного доступу проник до автомобіля, протягнувши руку до салону автомобіля, звідки з переднього правого сидіння таємно викрав вищезазначену сумку, в якій знаходились документи та ноутбук марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, вартістю 6 294 грн, що належить потерпілій ОСОБА_6 . Далі ОСОБА_4 почав залишати місце вчинення злочину, але його дії були помічені потерпілою ОСОБА_6 , яка почала кричати ОСОБА_4 , щоб він зупинився, та почала бігти за ним. Однак, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадену сумку з документами та ноутбуком, усвідомлюючи, що його дії викриті потерпілою та носять відкритий характер, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, продовжив утримувати дане майно та побіг з місця вчинення кримінального правопорушення, однак невдовзі біля будинку АДРЕСА_2 був затриманий працівником поліції, внаслідок чого не зміг довести кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Згідно зі ст. 15 КК України замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Замах на вчинення злочину є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Так, грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном. Таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпорядитися вилученим майном (винести, передати іншим особам тощо). Якщо особа, котра протиправно заволоділа майном, такої реальної можливості не мала, її дії слід розглядати як замах на грабіж.

У судовому засіданні з показань потерпілої та свідків, відеозапису з відеореєстраторів (боді-камер) працівників поліції, які прибули на виклик одразу після затримання ОСОБА_4 , встановлено, що ОСОБА_4 після вилучення з автомобіля потерпілої сумки з ноутбуком та документами був помічений потерпілою та у подальшому, коли біг із викраденим майном по вулиці, був помічений свідком ОСОБА_7 , який виявився поліцейським та на той час перебував у відпустці, а також і свідком ОСОБА_12 та іншими особами, які перебували на той час на вулиці. Проте, ОСОБА_4 , незважаючи на те, що потерпіла кричала йому у слід та вимагала зупинитись, намагався залишити місце вчинення злочину, однак, не встиг відбігти на значну відстань та був затриманий свідком ОСОБА_7 . Очевидно, що об`єктивної можливості розпорядитись чи користуватись викраденим у ОСОБА_4 не було, оскільки його дії постійно були в полі зору потерпілої, свідка, який його затримав, та інших осіб, які були на вулиці.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але грабіж не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 335/1893/16-к.

Позицію обвинуваченого про невизнання винуватості суд вважає непереконливою, а його показання, за якими він не пам`ятає, чи брав він сумку потерпілої з машини, а також, що не мав наміру її викрасти, - непослідовними та такими, що суперечать вищезазначеним доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, у зв`язку із чим таку позицію обвинуваченого суд розцінює як спосіб захисту.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника про те, що дії ОСОБА_4 мали б кваліфікуватися як крадіжка (ч. 3 ст. 185 КК України) або замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України), є необґрунтованими, з огляду на те, що дослідженими доказами доводиться саме те, що ОСОБА_4 після того, як забрав з автомобіля потерпілої сумку з документами та ноутбуком та почав тікати, був помічений потерпілою, яка почала йому кричати, щоб він зупинився, а у подальшому - свідком, який його наздогнав та затримав.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

У даному випадку судом встановлено, що дії ОСОБА_4 були розпочаті як крадіжка, проте, в подальшому були виявлені потерпілою, яка почула, як закриваються двері її машини і побачила, що ОСОБА_4 відбігає від машини з її сумкою, почала кричати, намагаючись зупинити ОСОБА_4 , однак останній, не реагуючи на крики потерпілої, намагався втекти з викраденим майном. Проте, внаслідок того, що своїм криком потерпіла звернула увагу й інших осіб, які перебували на вулиці, на подію, зокрема, свідка ОСОБА_7 , що знаходився неподалік, ОСОБА_4 було затримано разом із викраденим майном неподалік місця вчинення злочину. При цьому, в даному випадку не має значення спрямованість умислу ОСОБА_4 саме на вчинення крадіжки.

Оскільки майно потерпілої, яким незаконно здійснив спробу заволодіти ОСОБА_4 , знаходилось в салоні її автомобіля, тому у даному випадку мав місце саме замах на грабіж, поєднаний з проникненням у сховище, адже салони та багажні відділення автомобілів, зокрема й легкових, дозволяють використовувати їх з урахуванням особливостей конструкції як для перевезення пасажирів та їхнього багажу, так і для постійного чи тимчасового зберігання майна володільця транспортного засобу.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 17.03.2020 у справі № 653/3/18, наявність засобів охорони транспортного засобу, в тому числі й технічних, що обмежують вільний доступ сторонніх осіб до майна, що міститься в салоні або багажному відділенні автомобіля, свідчить про наявність ознак сховища, яке є володінням особи. Під проникненням слід розуміти незаконне вторгнення у сховище будь-яким способом. З урахуванням конкретних обставин провадження незаконне потрапляння сторонніх осіб до салону та багажного відділення автомобіля шляхом подолання різними способами засобів охорони від вільного доступу, у тому числі технічних, здійснене з метою викрадення майна, що там зберігається, становить ознаку незаконного проникнення до володіння особи - сховища.

За таких обставин, суд визнає доведеним вчинення ОСОБА_4 саме замаху на вчинення злочину, з огляду на що кваліфікація дій ОСОБА_4 , зазначена в обвинувальному акті, підлягає зміні з ч. 4 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України.

З метою визначення психічного стану обвинуваченого в момент вчинення інкримінованого злочину, а також встановлення, чи мав можливість ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії або керувати ними, з`ясування його психічного стану на час розгляду справи та наявності потреби у застосуванні до нього примусових заходів медичного характеру, ухвалою суду від 06.02.2025 у цьому кримінальному провадженні було призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_4

12.06.2025 до суду надійшов висновок судово-психіатричної експертизи № 106 від 19.03.2025 відносно ОСОБА_4 (а.с. 84-95 т. 2), який визнано судом недостатню обґрунтованим та неповним, у зв`язку із чим ухвалою суду від 18.07.2025 обвинуваченому призначено повторну амбулаторну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлено такі питання:

1. Чи страждав обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то чи міг він усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки під час вчинення кримінального правопорушення?

2. Чи знаходився обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення у тимчасовому хворобливому стані та чи міг він усвідомлювати свої дії або керувати ними під час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення?

3. Чи страждає на даний час ОСОБА_4 яким-небудь психічним захворюванням, якщо так, то яким саме і чи має він можливість усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними?

4. Чи знаходиться обвинувачений ОСОБА_4 на даний час у тимчасовому хворобливому стані та чи може він усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними?

5. Чи потребує обвинувачений ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Проведення експертизи доручено експертам Державної установи «Інститут судової психіатрії» Міністерства охорони здоров`я України (а.с. 112-113 т. 2).

08.05.2026 до суду надійшов висновок експерта № 174 за результатами судово-психіатричної експертизи, згідно з яким:

1. У період кримінального правопорушення 16.05.2023, у скоєні якого обвинувачується ОСОБА_4 , останній на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство, інший хворобливий стан психіки не страждав, а виявляв ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками (F 19.1 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), в особи з Акцентуацією рис характеру (Z 73.1 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

2. У період кримінального правопорушення 16.05.2023, у скоєні якого обвинувачується ОСОБА_4 , останній на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждав, а виявляв ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками в особи з Акцентуацією рис характеру і за психічним станом у зазначений період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

3. У теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками в особи з Акцентуацією рис характеру, і за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

4. У теперішній час ОСОБА_4 на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками в особи з Акцентуацією рис характеру, і за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

5. За психічним станом у теперішній час ОСОБА_4 застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Отже, з урахуванням вказаних висновків судово-психіатричної експертизи в момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а також за психічним станом у теперішній час може усвідомлювати свої дії та керувати ними, не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.

За таких обставин, суд визнає доведеною винуватість ОСОБА_4 у вчиненні замаху на злочин та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України як закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з проникненням до сховища, вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів. Також, суд враховує ступінь здійснення злочинного наміру ОСОБА_4 та причини, внаслідок яких злочин не було ним доведено до кінця, а саме дії обвинуваченого були викриті потерпілою. Судом враховується, що замахом на злочин не було завдано шкоди потерпілій, оскільки злочин є незакінченим, і майно було їй повернуто в повному обсязі.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше двічі притягався до кримінальної відповідальності за злочини проти життя і здоров`я інших осіб, судимість за які не погашена та не знята. ОСОБА_4 має зареєстроване місце проживання в місті Запоріжжі (а.с. 130 т. 1), за яким характеризується з позитивного боку (а.с. 109 т. 2). Наразі обвинувачений не працює, з 09.08.2024 є таким, що самовільно залишив військову службу (а.с. 21-22 т. 2), за сімейним станом не одружений, дітей чи непрацездатних осіб на утриманні не має, на обліку лікарів-нарколога, психіатра не перебуває, однак, згідно з висновком судово-психіатричної експертизи виявляє ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками в особи з Акцентуацією рис характеру.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.

До того ж, судом враховуються положення ч. 3 ст. 68 КК України, якою передбачено, що за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати дві третини максимального строку найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією відповідної статті Особливої частини Кримінального кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_4 є особою, раніше судимою, і кримінальне правопорушення вчинив через невеликий проміжок часу після засудження за попередній злочин, що свідчить про схильність ОСОБА_4 до вчинення протиправних діянь та небажання його ставати на шлях виправлення, тому з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості і обставин вчинення кримінального правопорушення, його ставлення до скоєного, суд, погоджуючись із позицією сторони обвинувачення, доходить висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства та вважає за необхідне, з урахуванням всіх вищевказаних обставин, а також того, що злочин є незакінченим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, однак, на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 4 ст. 186 КК України.

На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 , а також для запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Оскільки ОСОБА_4 вчинив дане кримінальне правопорушення (замах), не відбувши покарання у вигляді 200 годин громадських робіт, призначене за попереднім вироком Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 09.11.2022, покарання йому слід призначати за правилами ч. 1 ст. 71 КК України шляхом приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. При цьому, за правилами пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України 200 годин громадських робіт відповідають 25 дням позбавлення волі (200 : 8 = 25). Згідно зі ст. 73 КК України, при складанні покарань допускається обчислення строків покарання у днях.

Щодо ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 18.05.2023 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави розміром 67 100,00 грн, яка була внесена 19.05.2023 за обвинуваченого заставодавцем ОСОБА_15 . Відтак, щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави, який на стадії судового провадження не змінювався.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, водночас, ризики, передбачені пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (ухилення від суду, продовження злочинної діяльності) щодо обвинуваченого продовжують існувати, тому з метою забезпечення виконання вироку, на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід обвинуваченому із застави на тримання під вартою.

Із врахуванням положень ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_4 слід зарахувати у строк відбування покарання строк його утримання під вартою з моменту фактичного взяття під варту (затримання) до звільнення під заставу, тобто з 16.05.2023 по 19.05.2023 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України після набрання вироком законної сили та припинення запобіжного заходу у виді застави, суму внесеної застави у розмірі 67 100,00 грн необхідно повернути заставодавцеві.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрати на проведення судової товарознавчої експертизи від 24.05.2023 № СЕ-19/108-23/7566-ТВ, які документально підтверджені, складають 478,00 грн (а.с. 73). Докази понесення інших витрат стороною обвинувачення не надано. З урахуванням положень ч. 2 ст. 124 КПК України вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 19.05.2023 у справі № 335/4239/23, 1-кс/335/1292/2023, на три сліди папілярних узорів з передньої правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , змив та контроль до нього з ручки передьної правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , сумку для ноутбуку з ноутбуком марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору (а.с. 77-78 т. 1),

підлягає скасуванню на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, оскільки вищезазначене майно є власністю потерпілої, яке підлягає поверненню їй за належністю, а також речовими доказами, доля яких підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком повністю приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Переяслав-Хмельницького районного суду Київської області від 09 листопада 2022 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 200 годин громадських робіт, яким згідно з ч. 1 ст. 72 КК України відповідають 25 днів позбавлення волі, та остаточно до відбуття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання у виді 7 (семи) років 25 (двадцять п`ять) днів позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його затримання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України судові витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи від 24 травня 2023 року № СЕ-19/108-23/7566-ТВ розміром 478 (чотириста сімдесят вісім) грн 00 коп.

Речові докази:

три сліди папілярних узорів з передньої правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , розмірами 12х18 мм, 16х36 мм, 24х33 мм, упаковані в спец. пакет № 2730942, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

марлевий тампон зі змивом та контроль до нього з ручки передньої правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , упаковані в спец. пакет з пояснювальним записом, переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, - знищити;

сумку для ноутбуку з ноутбуком марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, передану на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній за належністю;

оптичний диск, на якому зберігається відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, які прибули на виклик 16.05.2023 о 19:30 год. за адресою: АДРЕСА_2, долучений до матеріалів кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 травня 2023 року у справі № 335/4239/23, провадження № 1-кс/335/1292/2023, на три сліди папілярних узорів з передньої правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , змив та контроль до нього з ручки передьної правої двері автомобіля «Nissan Vanette» в кузові червоного кольору, д.н. НОМЕР_1 , сумку для ноутбуку з ноутбуком марки «Toshiba» моделі «Satellite pro C660-1 T5», серійний номер PSC1ME-00700PL, в корпусі чорного кольору, - скасувати.

Змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з застави на тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», взявши його під варту в залі суду.

Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 67 100 (шістдесят сім тисяч сто) грн 00 коп, внесену ОСОБА_15 за ОСОБА_4 , яка знаходиться на депозитному рахунку ТУ ДСА України у Запорізькій області, з призначенням платежу - застава внесена за ОСОБА_4 , згідно ухвали від 18 травня 2023 року по справі № 335/4239/23, 1-кс/335/1293/2023, згідно з квитанцією № @2PL781588 від 19 травня 2023 року, - повернути заставодавцю ОСОБА_15 .

Зарахувати ОСОБА_4 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 16 травня 2023 року по 19 травня 2023 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок в частині зміни запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

На підставі п. 15 ст. 615 КПК України судом у судовому засіданні проголошено резолютивну частину вироку.

Повний текст вироку після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження, які присутні у судовому засіданні, та не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який в судове засідання на проголошення вироку не прибув.

Суддя ОСОБА_1