Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №420/11300/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/11300/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправною відмову відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» у розмірі 100000 грн, у зв`язку з отриманням 05.10.2025 р. травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100 000 грн, у зв`язку з отриманням 05.10.2025 р. травми, пов`язаної із захистом Батьківщини;

визнати протиправною відмову відповідача, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн за період з 05.10.2025 року по 20.11.2025 пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням 05.10.2025, пов`язаним із захистом Батьківщини;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн за період з 05.10.2025 року по 20.11.2025 пропорційно кількості днів перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить військову службу на особливий період воєнного стану та, станом на 28.08.2025 року, був зарахований до особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Між тим, 05.10.2025 року під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, він отримав травму, яка підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1060/70 від 15.10.2025 року.

16.12.2025 року він пройдено ВЛК, що підтверджується Довідкою від 16.12.2025 року №2025-1216-0811-5921-7 в якій вказується, що ОСОБА_1 , в наслідок ВОСП (05.10.2025) грудей (непроникаюче), правої сідниці та правого плеча у вигляді зміцнілих рубців, без порушення функції; стан після ВТ (05.10.2025). Поранення, Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості: Травма відноситься до тяжких. Та міститься посилання на Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1060/70 від 15.10.2025 року. З даних довідок підтверджено причинний зв`язок між отриманою травмою 05.10.2025 та наслідками у вигляді лікування та перебування у відпустці, оскільки травма визначена як тяжка.

Відтак, у зв`язку з отриманням тяжкого поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, він набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до п.1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., пропорційно періодам стаціонарного лікування.

Проте у період 05.10.2025 року по 20.11.2025, йому протиправно не було виплачено належного розміру додаткової грошової винагороди.

На думку позивача відповідач не обґрунтовано взяв до уваги висновок ВЛК №2025-1014-1258-2687-7 від 14.10.2025 року, відповідно до якого травма є легкою, а повинен був здійснити виплату на підставі довідкою від 16.12.2025 року №2025-1216-0811-5921-7, в якій травма визнана тяжкою.

Але його рапорт про нарахування та виплати вказаної винагороди залишений без задоволення. Таку відмову позивач вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Також зобов`язано відповідача надати докази по справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи відсутністю підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за період з 05.10.2025 по 14.10.2025, відповідач вказує, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) віл 05.11.2025 №4075 прийнято рішення виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн військовослужбовцям за час лікування у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Згідно з додатком 5 до вказаного наказу, сержанта ОСОБА_1 було включено до відповідних списків на виплату збільшеної додаткової винагороди саме за період з 05.10.2025 по 14.10.2025, що становить загалом 10 днів.

Підставою для такого нарахування була офіційна довідка про обставини травми №1060/70 від 15.10.2025. Фактичне виконання вищевказаного наказу та перерахування належних грошових коштів на рахунок позивача беззаперечно підтверджується довідкою-розрахунком грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 за №0989/10/2625 від 06.05.2026. У цьому фінансовому документі відображено, що за жовтень 2025 року позивачу було нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 45 161,29 грн.

Щодо позовних вимог про нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за період з 15.10.2025 по 12.11.2025, в/ч НОМЕР_1 наголошує на повній відсутності правових підстав для нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за вказаний період.

Представник відповідача стверджує, що в Військової частини НОМЕР_1 відсутні правові підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, оскільки отриманий офіційний медичний висновок - довідка військово-лікарської комісії №2025- 1014-1258-2687-7 від 14.10.2025, відповідно до якої за результатами медичного огляду встановлено, що отримана позивачем травма пов`язана з проходженням військової служби, а не із захистом Батьківщини, що є принциповою юридичною відмінністю для застосування норм щодо спеціальних виплат. Більше того, у цій же довідці чітко зазначено, що за ступенем тяжкості травма позивача відноситься до категорії легких, що прямо виключає можливість отримання збільшеної додаткової винагороди під час відпустки для лікування.

Щодо позовних вимог про нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн за період з 13.11.2025 по 20.11.2025, в/ч НОМЕР_1 наголошує на безпідставності доводів позивача та відсутності законних підстав для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі. Позивач у своїй позовній заяві посилається на факт перебування на стаціонарному лікуванні у вказаний період, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17611. Однак, детальний аналіз даного медичного документа повністю спростовує право Позивача на отримання додаткової винагороди за ці дні. Відповідно до зазначеної виписки №17611, основним діагнозом, з приводу якого ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування, визначено гострий гнійний середній отит справа. Наслідки отриманої раніше вибухової травми та акубаротравми вказані в медичному документі виключно як супутні захворювання. Цей медичний факт має ключове юридичне значення для вирішення спору, оскільки прямо підтверджує, що в період з 13.11.2025 по 20.11.2025 позивач лікував новонабуте гостре захворювання, а не проходив лікування чи реабілітацію безпосередньо від поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Представник вважає дії військової частини правомірними, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Справа розглянута в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_2 від 20.05.2025 року).

Згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) №1060/70 від 15.10.2025 року, сержант ОСОБА_1 05.10.2025 року отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення правого плеча, правої частини грудної клітини та бічної стінки живота, правої сідниці, акустичну травму з перфорацією справа під час виконання бойового задання в району населеного пункту Білокузминівка Донецької області, внаслідок ворожого ураження БпЛА, зазнавши ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, пов`язане з захистом Батьківщини.

Також, у вказаній довідці зазначено, що позивач перебував в засобах індивідуального захисту; причини та обставини поранення не пов`язані з вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, не є наслідком навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до довідки ВЛК №2025-1014-1258-2687-7 від 14.10.2025 року, ОСОБА_1 проведено медичний огляд ВЛК Госпітальною ВЛК №2 в/ч НОМЕР_3 , та встановлено діагноз: стан після правобічної мірингоспластики від 07.10.2025 року з приводу вибухової травми, акубаротравми з після травматичною перфорацією правої барабанної перетинки від 05.10.2025 року у вигляді правобічної комбінованої приглухуватості; стан після поєднаних поранень грудей, тазу, кінцівок, вогнепальних осколкових сліпих поранень ділянки грудей (непроникаюче), сідниці, правого плеча у вигляді незміцнілих післяопераційних рубців.

Визначено, що травма пов`язана в проходженням військової служби, за ступенем тяжкості травма відноситься до легких. На підставі ст. 81 графи ІІ розкладу хвороб визначено необхідність відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

В період з 18.10.2025 по 13.11.2025 року перебував у відпустці для лікування після поранення, що підтверджується відпускним квитком військової частини НОМЕР_1 .

Також ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року у КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради, з діагнозом: гострий гнійний середній отит справа; правобічна приглуховатість 1 ст.; акубаротравматичне ушкодження обох вух з посттравматичною перфорацією правої барабанної перетинки, стан після правобічної первинної мірінгопластики; ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, що підтверджується довідкою №345 від 20.11.2025 року та випискою №17611 із медичної карти стаціонарного хворого.

В подальшому, позивачем 16.12.2025 року пройдено ВЛК, що підтверджується Довідкою від 16.12.2025 року №2025-1216-0811-5921-7 в якій вказується, що ОСОБА_1 , в наслідок ВОСП (05.10.2025) грудей (непроникаюче), правої сідниці та правого плеча у вигляді зміцнілих рубців, без порушення функції; стан після ВТ (05.10.2025)Поранення, Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини. За ступенем тяжкості: Травма відноситься до тяжких, та міститься посилання на Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1060/70 від 15.10.2025 року.

16.02.2026 позивач звернувся до відповідача із рапортом з приводу отримання грошового забезпечення внаслідок отриманого поранення, передбаченого постановою КУМ №168 від 28.02.2022 року.

Листом в/ч НОМЕР_1 від 24.03.2026 року №1816, в/ч НОМЕР_1 відмовила позивачу у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, з огляду на отримання ним легкої травми та, як наслідок, відсутністю правових підстав.

Позивач, вважаючи, що має право на отримання в період 05.10.2025 року по 20.11.2025 року додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн у зв`язку з отриманням травми і проходженням стаціонарного лікування, звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до абзацу 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався та станом на час розгляду справи воєнний стан продовжує діяти.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), п. 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Водночас, відповідно до вимог п. 1 Постанови КМУ № 168, для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України у розмірі, збільшеному до 100 000 грн є встановлення таких обставин, як, зокрема: - перебування на військовій службі у період дії воєнного стану; - перебування на військовій службі у статусі військовослужбовця Збройних Сил України; - перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаним із захистом Батьківщини / перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Пунктом 11 р. XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до п. 12 р. XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Судом встановлено, що згідно з довідкою про обставини травми (поранення, контузії каліцтва) №1060/70 від 15.10.2025 року, сержант ОСОБА_1 05.10.2025 року отримав вибухову травму, множинні вогнепальні осколкові поранення правого плеча, правої частини грудної клітини та бічної стінки живота, правої сідниці, акустичну травму з перфорацією справа під час виконання бойового задання в району населеного пункту Білокузминівка Донецької області, внаслідок ворожого ураження БпЛА, зазнавши ураження в ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, пов`язане з захистом Батьківщини.

У вказаній довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва – Додаток 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗС України, затвердженої наказом МОУ від 14.08.2008, №402 (зі змінами)) наявна інформація про обставини, при яких позивач отримав травму.

Отже суд дійшов висновку, що вказана довідка, відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, є підставою для видання наказу про виплату позивачу додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Позивач просив у позові зобов`язати відповідача нарахувати додаткову винагороду з розрахунку до 100 000 грн за період з 05.10.2025 по 14.10.2025 року.

Проте судом встановлено, що відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) віл 05.11.2025 №4075 було прийнято рішення виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн військовослужбовцям за час лікування у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я. Згідно з додатком 5 до вказаного наказу, сержанта ОСОБА_1 було включено до відповідних списків на виплату збільшеної додаткової винагороди саме за період з 05.10.2025 по 14.10.2025, що становить загалом 10 днів.

Відповідно до наданих відповідачем карток грошового забезпечення позивача, останньому за жовтень 2025 року нараховано та виплачено додаткову винагороду в сумі 45 161,29 грн.

Таким чином, є обґрунтованими доводи відповідача, що обов`язок в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 05.10.2025 по 14.10.2025 було виконано в повному обсязі, належним чином та у встановленому чинним законодавством порядку, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про нарахування додаткової винагороди з розрахунку до 100 000 грн за період з 15.10.2025 по 12.11.2025, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

Довідкою ВЛК №2025-1014-1258-2687-7 від 14.10.2025 року, визначено, що травма позивача пов`язана з проходженням військової служби та відноситься до легких. Отже у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачу додаткову винагороду.

Позивач, вважає, що має право на отримання збільшеної додаткової винагороди у вказаний період, у зв`язку з перебуванням у відпустці для лікування, а довідки ВЛК від 14.10.2025 року та 16.12.2025 року в сукупності підтверджують причинний зв`язок між отриманою травмою 05.10.2025 та наслідками у вигляді лікування та перебування у відпустці, оскільки травма визначена як тяжка.

Проте, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, з огляду на те, що довідкою ВЛК №2025-1014-1258-2687-7 від 14.10.2025 року, визначено, що травма позивача пов`язана з проходженням військової служби та відноситься до легких, а необхідною умовою для нарахування додаткової винагороди за період перебування у відпустці є саме отримання тяжкої травми, пов`язаної з захистом Батьківщини.

При цьому, вказана довідка ВЛК №2025-1014-1258-2687-7 від 14.10.2025 року станом на час розгляду справи є чинною та позивачем не оскаржувалася.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не нараховувалася збільшена додаткова винагорода, оскільки саме в цей період наявні у позивача документи не відповідали умовам, визначеним п. 1 Постанови №168.

Між, тим, суд також враховує, що у зв`язку з отриманням позивачем 05.10.2025 року травми, за період з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, та за висновком ВЛК від 16.12.2025 року, встановлено, що вказана травма відноситься до тяжких та пов`язана з захистом Батьківщини.

При цьому, посилання відповідача про те, що в період з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року позивач лікував новонабуте гостре захворювання, а не проходив лікування чи реабілітацію безпосередньо від поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини є неспроможним, оскільки у виписці із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №17611 вказано, що діагноз та ушкодження позивача виникли внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі, передбаченої Постановою КМУ №168, за період з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності в частині ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, за період стаціонарного лікування з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року згідно постанови №168.

Суд вважає, що ефективним захистом порушених прав позивача в цій частині є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу на підставі постанови №168 за період стаціонарного лікування з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду.

Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною 9 ст.18 КАС України визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з п.128 Розділу VII Перехідних положень Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого Рішенням ВРП 17 серпня 2021 №1845/0/15-21 встановлено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних в суді можливостей.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.10.1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Отже, за наявності декількох норм, які по-різному регулюють спірне питання повинні застосовуватися положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Враховуючи, що ч.9 ст.18 КАС України, якою визначено, що суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), прийнята пізніше ніж абз.1 ч.10 ст.243 КАС України, суд застосовує норму, яка прийнята пізніше.

Оскільки ухвалою суду при відкритті провадженні вирішено здійснити розгляд справи та її формування та зберігання в електронній формі суд викладає рішення в електронній формі.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн, за період стаціонарного лікування з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування з 13.11.2025 року по 20.11.2025 року збільшену до 100 000 грн додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва