Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №645/3857/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Суд: Немишлянський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №645/3857/26

Суддя: Мартинова О. М.

Справа № 645/3857/26

Провадження № 2/645/2868/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Мартинової О.М.,

секретар судових засідань – Кривченко Т.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

29.04.2026 року через систему «Електронний суд» позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 року в розмірі 25298,82 гривень. Крім того, просив стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.03.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №CCNG-630875959, відповідно до якого відповідачем отримано кредит у розмірі 200000 грн., який зобов`язався повернути до 06.03.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 26.00%. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу позику відповідно до умов укладеного договору. Відповідач, в свою чергу, неналежним чином виконала свої зобов`язання за договором, внаслідок чого утворилася заборгованість. Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з Акціонерного товариства Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк». 17.05.2021 було укладено договір № 2 відповідно до якого Акціонерне товариство «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-630875959. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/2021 відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-630875959. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №CCNG-630875959. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 25298,82 грн. з яких: 17824,47 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 3351,97 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3810,82 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 285,19 грн. - інфляційні збитки; 26,37 грн. - нараховані 3% річних. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем кредитних зобов`язань позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договорам в загальному розмірі 25298,82 коп. Крім того, представник позивача просив також стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2662,40 гривень та витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 13000,00 гривень.

Ухвалою суду від 06.05.2026 року провадження у справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача – Ткаченко М.М. не з`явилася, в позовні заяві просила розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання або розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзив на позов до суду не подав.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлялась про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2018 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CCNG-630875959, шляхом акцептування ОСОБА_1 публічної пропозиції (оферти) АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», відповідно до якої ОСОБА_1 .

Підписанням цього Акцепту ОСОБА_1 підтвердив прийняття Публічної пропозиції та укладення договору з АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни за іншою електронною адресою, що буде вказана в Договорі).

Офертою №CCNG-630875959, акцептованою ОСОБА_1 , обумовлено кредит в розмірі 200000 гривень на строк 36 міс. із фіксованою процентною ставкою 26.00 % рінчих, дата повернення кредиту – 06.03.2021.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається надання АТ "Альфа-Банк" кредитних коштів в розмірі 200000 грн., призначення платежу – надання кредиту за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018.

18 серпня 2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» змінило своє найменування на Акціонерне товариство «Сенс Банк».

17 травня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» і ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» було укладено договір факторингу №2, за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в Додатку № 1-1 до договору. Сторони погодили, що за фактом відступлення прав вимоги фактор стає стороною всіх основних договорів, укладених між клієнтом та боржниками, перелік яких міститься в Додатку №1-1 до договору, в силу чого до фактора переходять всі права, які належать клієнту за основними договорами, на умовах передбачених основними договорами, в тому числі, але не виключно, права нарахування відсотків, комісій, неустойки, що передбачені умовами основних договорів.

17.05.2021 ТОВ «ФК «Флексіс» сплатило АТ «Альфа-Банк» плату за договором факторингу №2 від 17.05.2021, що підтверджуується платіжним дорученням №253.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 17 травня 2021 року, порядковий номер 9574, ТОВ «ФК «Флексіс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-630875959.

18 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №18-05/21, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018, що підтверджується копіями договору факторингу, акту приймання-передачі реєстру боржників за договором факторингу, додатку №1-1 до цього договору (характеристика права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами), витягу з цього додатку, платіжних доручень від 16 червня, 17 червня та 26 липня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за умовами якого перше відступило за плату належні йому права вимоги, а останнє прийняло належні товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вердикт Капітал» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018, що підтверджується копією договору факторингу, акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу, реєстром боржників, актом зарахування зустрічних вимог щодо оплати за договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023.

Із розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Коллект центр», вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-630875959 станом на 06.04.2026 року становить: 25298,82 грн. з яких: 17824,47 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 3351,97 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 3810,82 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 285,19 грн. - інфляційні збитки; 26,37 грн. - нараховані 3% річних.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. (ч.1 ст. 1054 ЦК України)

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч.2 ст 1054 ЦК України)

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. (ст. 1046 ЦК України)

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до положень статей 512, 513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене, а також досліджені судом докази, надані позивачем, суд вважає, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CCNG-630875959 від 06.03.2018, на підставі якого останній отримав кредитні кошти, зобов`язавшись їх повернути та сплатити проценти.

Акцептуванням пропозиції АТ «Альфа-Банк», ОСОБА_1 підтвердив про ознайомлення як з умовами надання кредиту, так і з його розміром, процентами за користування кредитом та порядком повернення отриманих коштів.

Будь-яких доказів від відповідача на спростування зазначених обставин до суду не надано.

Також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за кредитним договором, суд зазначає, що набуття такого права ТОВ «Коллект Центр» відносно ОСОБА_1 за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Крім того, матеріали справи містять належні докази щодо надання АТ «Альфа-Банк» кредитних коштів ОСОБА_1 .

Водночас, наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання та не повернув позичені кошти ні первісному позикодавцю, ні правонаступникам після відступлення позивачу права грошової вимоги, та не сплатив проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту в розмірі 17824,47 грн.

Крім того, вимоги про стягнення відсотків в розмірі 3351,97 грн. є, на думку суду, обґрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором, з якими ОСОБА_1 був обізнаний та погодився, підписавши договір.

Щодо вимог про стягнення пені та/або штрафу, нарахованих за період з 10.01.2023 року по 06.04.2026 року, в розмірі 3810,82 грн за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо норм на період дії воєнного стану»(далі - Закон № 2120-ІХ) доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Зокрема, вказаним пунктом визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Також, вказаним пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, та наразі не скасовано.

Оскільки пеня про стягнення якої просить позивач нарахована за період з 10.01.2023 року по 06.04.2026 року, тобто після введення в Україні воєнного стану та у період його дії, в силу наведених вище приписів закону, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 3810,82 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 26,37 грн., та інфляційних збитків у сумі 285,19 грн. за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак позивачем не враховано положення пункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 по 23.02.2022 та з 25.11.2020 по 23.02.2022, відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно дост.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (від 25 березня 2020 року № 338, від 20 травня 2020 року № 392, від 22 липня 2020 року № 641, від 26 серпня 2020 року № 760, від 13 жовтня 2020 року № 956, від 09 грудня 2020 року № 1236, від 17 лютого 2021 року № 104, від 21 квітня 2021 року № 405, від 23 лютого 2022 № 229, від 27 травня 2022 року № 630, від 19 серпня 2022 № 928).

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12.03.2020 року і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

Тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних за період з 10.01.2021 по 06.04.2026 у сумі 26,37 грн., та інфляційних збитків у сумі 285,00 грн. за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 року, є безпідставними, оскільки не відповідають приписам пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та не підлягають до задоволення.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» загальної суми заборгованості в розмірі 21176,44 грн за кредитним договором №CCNG-630875959 від 06.03.2018 року.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копію договору №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», копію прайс-листа АО «Лігал Ассістанс», заявку на надання юридичної допомоги № 343 від 02.03.2026, витяг з акту про надання юридичної допомоги № 20 від 31.03.2026, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» понесло судові витрати на правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. На це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.

Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи та відсутності клопотань з боку сторони відповідача про зменшення розміру витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000,00 грн.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції №0639600050 від 22.04.2026 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн (коефіцієнт 0,8 від ставка судового збору визначеної Законом України «Про судовий збір»).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2228,57 грн.=( 21176,44 х 2662,40/25298,82).

Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 1046-1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість у загальному розмірі 21176 гривень 44 копійок.

В іншій частині позовним вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 2228 гривень 57 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: м.Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М. Мартинова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua