Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №644/3932/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

06 липня 2026 р.

Справа №644/ 3932 /26

н/п 3/644/ 1070 /26

П О С Т А Н О В А

іменем України

06 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі - судді Сітало А.К.,

розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 208072 від 04.04.2026, ОСОБА_1 04.04.2026 о 14-34 год. перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив у відношенні своєї дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство, а саме: вчинив умисні дії психічного характеру, які полягали у висловлюванні на її адресу нецензурної лайки та образ та дій фізичного характеру, які полягали у штовханні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї, тобто умисно вчинив дії фізичного та психічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належними чином, що підтверджується матеріалами справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 на підставі положень ст. 268 КУпАП.

Від ОСОБА_2 до суду надійшла заява в якій вона просить закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП посилаючись на те, що конфлікт між нею та її чоловіком врегульований мирним шляхом в той же день та жодних претензій один до одного вони не мають. ОСОБА_2 в своїй заяві зазначила, що конфлікт між нею та чоловіком стався на ґрунті сімейних непорозумінь, внаслідок чого вона викликала працівників поліції, які в подальшому склали протокол відносно ОСОБА_1 . ОСОБА_2 зазначила, що за подіями, які зазначені в протоколі між нею та чоловіком відбувся сімейний конфлікт, який носив виключно словесний характер та їй не було завдано фізичної чи психологічної шкоди. На підставі викладеного, ОСОБА_2 просила закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Статтею 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд прийшов до наступних висновків.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 245, 280 та 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен надати належну оцінку.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого (матеріальний склад).

Дії ОСОБА_1 формально підпадають під ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Разом з тим, суд приймає до уваги письмові пояснення надані потерпілою ОСОБА_2 щодо мирного врегулювання конфлікту між нею та її чоловіком, відсутність претензій один до одного, а також те, що не було завдано шкоди фізичному чи психологічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII.

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство – це систематична поведінка (образи, приниження, контроль, маніпуляції, ігнорування, погрози), що завдає емоційної шкоди, порушує психічний комфорт жертви, прагне її знищити самооцінку, змусити жити в страху та контролі. Воно проявляється у стосунках (сімейних, романтичних, професійних), може бути як усвідомленим, так і неусвідомленим, і залишає глибокі травми, руйнуючи психіку людини.

Фізичне насильство — це навмисне застосування сили, що призводить до тілесних ушкоджень (ударів, синців), загрози життю чи здоров`ю.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

При цьому слід зазначити, що конфлікт (лат. Conflictus - зіткнення, сутичка) - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями. Конфлікт не містить вище перелічених ознак. Ескалація конфлікту може призвести до насильства, але не завжди призводить.

Отже, різниця у тому, що насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди.

В фабулі протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив дії фізичного та психічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 .

Разом з тим, до протоколу не додано будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення психологічного або фізичного насильства відносно ОСОБА_2 .

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Отже, у справах про психологічне домашнє насильство обов`язково необхідно встановлювати, які саме негативні наслідки для психологічного стану постраждалої особи, перелічені у п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону, настали внаслідок дій кривдника.

На підставі доданих до протоколу про адміністративне правопорушення доказів, а також письмової заяви потерпілої ОСОБА_2 судом встановлено, що 04.04.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбулась взаємна словесна перепалка в ході якої фізичного та психологічного насильства жодною із сторін вчинено не було. Словесна перепалка між ними сталася на ґрунті раптово виниклих непорозумінь та за часом мала не тривалий характер.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували вказані вище пояснення потерпілої.

Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 7-9, 13, 173-2, 247, 268, 276, 279, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова в порядку визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: А. К. Сітало