Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №644/6621/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Справа № 644/6621/26

Провадження № 3/644/1541/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 липня 2026 р. м.Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в особі судді Попової В.О., за участю захисника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Андрусенка Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, матеріали по яким надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, РНОКПП – НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення правопорушень передбачених ч. 1 ст. 1732, ч. 2 ст. 1732 КУпАП

у с т а н о в и в :

Згідно протоколу серії АПР18 № 521263 від 20.05.2026, 20 травня 2026 року близько 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні свого брата – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у нецензурній лайці, чим було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 1 ст. 1732 КУпАП.

Крім того, згідно протоколу серії ВАД № 574586 від 20.05.2026, 20 травня 2026 року близько 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні свого брата – ОСОБА_2 , у присутності дитини, доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано шкоду психологічному здоров`ю дитини.

Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання адміністративного протоколу, кваліфіковано за ч. 2 ст. 1732 КУпАП.

Постановою суду від 02 липня 2026 року справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 – справа№ 644/6621/26; провадження № 3/644/1541/26за ч. 2 ст. 1732 КУпАП та справа № 644/6623/26; провадження № 3/644/1542/26 за ч.1 ст. 1732 КУпАП об`єднані в одне провадження, присвоєно єдиний номер справи - № 644/6621/26; провадження № 3/644/1541/26.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 – адвокат Андрусенко Д. заперечував провину ОСОБА_1 , наполягав, що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень з підстав, аналогічно викладених в письмових запереченнях на протоколи про адміністративне правопорушення (Вх. 28075/26-Вх та Вх. 28078/26-Вх від 02.07.2026) та просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Виходячи зі змісту ст.7, 245, 279, 280 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

Частиною 2 статті 1732 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п.3 ч.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство (п.14 ч.1 ст.1 вказаного вище Закону), як форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, під домашнім насильством, умисним вчиненням діянь психологічного характеру, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, розуміють не лише словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, а і інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, за умови якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі (або існувала реальна можливість їх настання).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства у відношенні ОСОБА_2 було надано: протокол про адміністративне правопорушення, копію заяви та письмових пояснень ОСОБА_2 , копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відеозапис з нагрудної камери працівників поліції, рапорт працівника поліції.

Суд зазначає, що відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не містить подій правопорушення та розпочинається після прибуття працівників поліції до помешкання.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка, як зазначено вище фактично є обвинуваченням.

Як вбачається з протоколу серії АПР18 № 521263, 20 травня 2026 року близько 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні свого брата – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що полягало у нецензурній лайці , чим було завдано шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.

Згідно протоколу серії ВАД № 574586 від 20.05.2026, 20 травня 2026 року близько 17 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні свого брата – ОСОБА_2 , у присутності дитини, доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим було завдано шкоду психологічному здоров`ю дитини.

Проте, фабули адміністративних правопорушень, зазначених в протоколах про адміністративне правопорушення, не відповідають складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП зі змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до КУпАП та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами № 3733-IX від 22.05.2024 року.

Так, жодних відомостей про те, в чому саме виразилося психологічне насильство та які наслідки воно спричинило у протоколі не наведено, а лише мається констатація абстрактного факту, що ОСОБА_1 в бік брата – ОСОБА_2 висловлювалась нецензурною лайкою в присутності неповнолітньої дитини. Втім, встановлення та зазначення таких даних є прямим обов`язком органу, який склав протокол відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП, так як правова норма ст.173-2 КУпАП є бланкетною. Такий формальний та спрощений підхід при складенні протоколів є абсолютно неприпустимим, а обвинувачення слід визнавати неконкретним, таким, що порушує право особи на захист.

Крім того, зазначені дії ОСОБА_1 в протоколах про адміністративне правопорушення автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП, окрім як ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Проте у даному випадку наявність наслідків дій ОСОБА_1 у виді спричинення шкоди психічному здоров`ю її брату та доньці, хоча й відображені у протоколах про адміністративне правопорушення, втім, їх зміст не розкрито, а тим більше не доведено за стандартом поза розумним сумнівом, а відтак, ці доводи ґрунтуються на припущеннях, що прямо суперечить ст.62 Конституції України.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Сам протокол про адміністративне правопорушення за правовим змістом є фактично обвинуваченням, яке підлягає доведенню, не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, враховуючи позицію ЄСПЛ (справа Карелін проти Російської Федерації), та не можуть бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 .

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд доходить висновку про те, що працівниками поліції було допущено неповноту збору доказів, оскільки не були встановлені негативні наслідки для потерпілих внаслідок події, що сталась між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відтак, обставини домашнього насильства, описані у протоколах, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1, ч. 2 ст.173-2 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247,283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Харкова.

Повний текст постанови складено 06.07.2026.

Суддя Попова В.О.