Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №643/7142/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7142/26

Провадження № 2/643/5609/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 джо ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст позовних вимог та доводів позивача

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 6 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування пред`явлених позовних вимог посилалася, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Московського районного суду м.Харкова від 18.11.2013 розірвано. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2013, зміненим рішенням Апеляційним судом Харківської області, з відповідача ОСОБА_2 на її користь стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення з 28.08.2013 до досягнення дитиною повноліття. Зазначила, що на теперішній день встановлений рішенням суду розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належного рівня життя дитини, позаяк з дня ухвалення рішення судом суттєво змінилися обставини. Зауважувала, що відповідач проживає та працює на території Республіки Польща, рівень його заробітної плати значно перевищує середні доходи по Україні, що дає відповідачу змогу надавати матеріальну допомогу на сина у більшому розмірі. Посилалася, що дитина підросла, що потребує збільшення витрат на харчування, одяг, розвиток, гуртки, лікування. Рівень інфляції та зростання цін в Україні призвели до того, що попередньо визначена сума аліментів втратила свою купівельну спроможність. З огляду на викладене, просить задовольнити позов з підстав, наведених в його обґрунтування.

Аргументи учасників справи

15.05.2026 відповідач ОСОБА_2 засобом поштового зв`язку скерував на адресу суду відзив на позовну заяву. Салтівський районнй суд міста Харкова ухвалою від 18.05.2026 повернув відзив відповідачеві без розгляду з огляду на невиконання останнім вимог додати до відзиву докази його направлення позивачу.

18.06.2026 відповідач ОСОБА_2 засобом поштового зв`язку скерував на адресу суду пояснення.

Рух справи

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 14.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів залишив без руху. Установив позивачці строк для усунення недоліків – 5 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 23.04.2026 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначив на 20.05.2026 на 09-00 годину.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 18.05.2026 відзив відповідача ОСОБА_2 по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини повернув відповідачеві без розгляду.

Салтівський районний суд міста Харкова ухвалою від 20.05.2026 відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей з Реєстру територіальної громади міста Харкова, отриманих судом згідно з вимогами ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

Судові повістки про виклик відповідача в судові засідання, які направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання відповідача, були вручені відповідачеві, про що при матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення №R067160159810 від 01.05.2026, №R067178245918 від 23.05.2026, R067202300119 від 17.06.2026.

При цьому суд зважає на вимоги ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якими унормовано, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Суд, з`ясувавши думку присутньої в судовому засіданні позивачки, вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи відповідача, який належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, скористався процесуальним правом на подання доказів в обґрунтування обраної позиції у справі.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, про обставини, на які позивач посилалася в обґрунтування пред`явлених позовних вимог пояснила, як воно викладено у позовній заяві, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому 06.08.2010 у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про що у книзі реєстрації актів про одруження було зроблено актовий запис №589.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2013 шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06.08.2010 у Московському відділі реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №589, - розірвано. Відновлено ОСОБА_4 дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ». Сятгнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 800,00 грн, щомісячно, починаючи з 28.08.2013 до досягнення повноліття ОСОБА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16.02.2011 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , батьками якого записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_4 , про що в Книзі реєстрації народжень 16.02.2011 зроблено відповідний актовий запис за №240.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 19.12.2013 рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.11.2013 змінено, зменшено стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 800,00 грн до 500,00 грн щомісячно, починаючи з 28.08.2013 до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування понесених витрат на утримання сина ОСОБА_3 позивачем суду надано: чек 8648198555 від 01.08.2024, на підтвердження придбавання светра жіночого вартістю 459,00 грн, толстовки чоловічої вартістю 299,00 грн, брюк спортивних чоловічих вартістю 359,00 грн; чек від 14.03.2026 на підтвердження придбавання сорочки чоловічої вартістю 459,00 грн, чоловічої футболки вартістю 229,00 грн, штанів чоловічих вартістю 459,00 грн; чек від 23.04.2026 на підтвердження придбавання толстовки чоловічої вартістю 499,00 грн; чек на підтвердження придбавання 22.05.2026 кросівок унісекс вартістю 4299,00 грн; цінник щодо вартості чоловічих шортів в сумі 1470,00 грн, датований 30.04.2026; цінник щодо вартості чоловічої футболки в сумі 1 930,00 грн, датований 30.04.2026; чек на підтвердження придбавання продуктів харчування в сумі 495,50 грн; чек на підтвердження придбавання продуктів харчування в сумі 500,03 грн; чек на підтвердження придбавання продуктів харчування в сумі 316,00 грн.

Позивачем суду надано скріншоти листування між особами в месенджері.

Згідно з копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 09.11.2023 Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис №307, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 09.11.2023 уклали шлюб, зареєстрований Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_7 , про що 17.12.2013 складено відповідний актовий запис №2055, батьками дитини записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_6 , що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , повторно виданого 21.03.2023 Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_8 , про що 14.07.2016 складено відповідний актовий запис №766, батьками дитини записані: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_6 , що знаходить своє підтвердження копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 14.07.2016 Московським районним у місті Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Правилами ч. 3 ст. 181 СК України унормовано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За змістом ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Правилами ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Звертаючись до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, позивач посилалася на те, що аліменти у розмірі 500 грн, які були стягнуті ще у 2013 році, не можуть задовольнити всіх потреб дитини, рівень інфляції та зростання цін в Україні призвели до того, що попередньо визначена судом сума аліментів втратила свою купівельну спроможність. Позивач вважає, що розмір аліментів необхідно збільшити до 6 000 грн, позаяк саме така сума аліментів буде відповідати половині витрат на дитину, яка витрачаються нею на утримання сина ОСОБА_3 .

Так, суд зазначає, що обставини того, що з віком потреби дітей зростають, що в свою чергу тягне постійне зростання витрат, зокрема з боку матері, з якою проживає син на його утримання, на забезпечення освіти, гармонійного розвитку, лікування, медичного догляду та відпочинку, є загальновідомими та не потребують доказуванню.

Також слід визнати, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвиток сина, тому, в силу вимог ст. 192 СК України, виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як установлено судом, потреби позивача в коштах для утримання і розвитку неповнолітнього сина дійсно змінилися, а тому в силу статті 192 СК України у позивача виникли підстави для вимоги від платника аліментів про збільшення їх розміру.

Однак при цьому суд бере до уваги, що на утриманні у відповідача перебуває двоє малолітніх дітей, батьком яких він є: малолітній син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та малолітня дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відомостей про доходи відповідача матеріали справи не містять, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про наявність у відповідача сплачувати аліменти на неповнолітнього сина в розмірі 6 000,00 грн.

З огляду на наведене вище, суд, дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, врахувавши матеріальний стан відповідача, доходить висновку про визначення аліментів у сумі 2 500,00 грн.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дітям відповідного розміру утримання має доводитися сторонами відповідно до правил ст. 12, 81 ЦПК України в контексті обов`язку батьків по утриманню дітей, поєднаного з презумпцією можливості батьків його забезпечувати, що витікає із свідомого рішення батьків народити дітей, яке нерозривно пов`язано з існуючою спроможністю батьків належним чином їх утримувати.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, окрім наведених вище обставин, суд також враховує прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» для дітей віком від 6 до 18 років який станом на 06.07.2026 становить 3 512,00 гривень.

Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від 05.10.2000 №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, як це закріплено ч. 5 ст. 81 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Правилами ст. 89 ЦПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Що стосується наданих суду позивачем копій скріншотів, які, як на думку позивача, доводять обставини її спілкування з дружиною відповідача з приводу працевлаштування відповідача в Польщі та її повідомлення про необхідність сплати відповідачем аліментів в більшому розмірі, то суд зважає на те, що надані суду копії листувань не містять жодних відомостей про месенджер, в якому відбувалося спілкування, з наданих суду копій скріншотів неможливо встановити, між ким відбувалося таке спілкування та з приводу чого, а відтак, суд відхиляє такий доказ, як неналежний, позаяк він не містять у собі жодної інформації щодо предмету доказування.

При цьому, надаючи оцінку наведеним вище доказам, суд ураховує висновки Верховного Суду щодо їх прийнятності. Так Велика Палата Верховного Суду в п. 51 постанови від 21 червня 2023 року, прийнятій у справі №916/3027/21, провадження №12-8гс23, виснувала, що якщо з урахуванням конкретних обставин справи суд дійде висновку про те, що відповідне листування дає змогу встановити його учасників та може підтверджувати ті чи інші доводи сторін, наприклад, щодо наявності між ними відповідних відносин, ведення певних перемовин тощо, суд може прийняти таке листування як доказ і в такому разі надати йому оцінку сукупно з іншими доказами у справі.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище обставини, а також, враховуючи баланс інтересів дитини та матеріальних можливостей матері, суд вважає за необхідне стягувати на утримання неповнолітнього сина сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти з відповідача ОСОБА_2 в розмірі 2500,00 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття, що, на думку суду, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Така зміна розміру аліментів буде відповідати інтересам усіх учасників даних правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

Розподіл судових витрат.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору з у розмірі 1 331,20 гривень.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій суми у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_6 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя: Я.Ю. Семенова