Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №643/6910/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/6910/26

Провадження № 2-др/643/38/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді Семенової Я.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Кашуби Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - адвоката Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

у с т а н о в и в :

Стислий зміст вимог заяви та доводів відповідача

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» в особі представника – адвоката Андрущенка М.В. через підсистему «Електронний суд» звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 46 128,00 грн, а також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 гривень.

Салтівський районний суд міста Харкова заочним рішенням від 10 червня 2026 року задовольнив частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором позики в сумі 28 928 гривень 00 копійок, в іншій частині позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 669 гривень 59 копійок.

Через підсистему «Електронний суд» від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» – адвоката Андрущенка М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Аргументи учасників справи

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлявся належним чином та своєчасно, про причину неявки суду не повідомив.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення повідомлявся належним чином та своєчасно, про причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час розгляду цивільної справи представник позивача – адвокат Андрущенко М.В. зробив заяву про надання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, яких поніс позивач, у зв`язку з розглядом цивільної справи у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

У передбачений законом строк представник позивача звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень. В обґрунтування зазначених витрат надав суду:

- Договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року, укладений між адвокатом Андрущенком М.В. та ТОВ «Іннова Фінанс»;

- Акт №3372602668 приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025, підписаний 08.06.2026 адвокатом Андрущенком М.В. та ТОВ «Іннова Фінанс», згідно з яким адвокатом було надано за заявкою №3372602668 від 16.03.2026 до Договору, а ТОВ «Іннова Фінанс» отримано належним чином такий перелік послуг: написання позовної заяви, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив, ціна послуг – 5 000,00 грн;

- Заявку №3372602668 про надання послуг від 16 березня 2026 року, у якій ТОВ «Іннова Фінанс» доручає, а адвокат Андрущенко М.В. приймає на себе зобов`язання надати такі послуги: написання позовної заяви, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив, ціна послуг – 5 000,00 грн;

- ордер серії АН №1906713 на надання правничої допомоги ТОВ «Іннова Фінанс» на підставі договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 08.05.2025 у Салтівському районному суді міста Харкова адвокатом Андрущенком М.В.;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №6216, згідно з яким адвокат Андрущенко М.В. має право на заняття адвокатською діяльністю;

- платіжну інструкцію №11 від 12 червня 2026 року, згідно з якою ТОВ «Іннова Фінанс» сплатило адвокатові Андрущенку М.В. 5 000,00 грн згідно з заявкою №3372602668 від 16.03.2026 про надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України "Про лобіювання" (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 вказаного вище Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час, як це унормовано положеннями ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування гонорару за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (справа № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірнимі з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Уразі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, виходячи з наведених положень, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За змістом статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема у положеннях частин п`ятої та шостої статті, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу від відповідача до суду не надходило.

Якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: надасть договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату цих послуг (в разі наявності таких), розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Так, судом установлено, що 06 травня 2025 року між адвокатом Андрущенком М.В. та ТОВ «Іннова Фінанс» було укладено Договір №06-05/2025 про надання правничої допомоги, відповідно до п. 2.1 якого послуги за договором надаються на підставі усної чи письмової заявки з боку заявника. 16 березня 2026 року ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до адвоката Андрущенко М.В. із Заявкою №3372602668 про надання послуг від 16 березня 2026 року, у якій ТОВ «Іннова Фінанс» доручило, а адвокат Андрущенко М.В. прийняв на себе зобов`язання надати такі послуги: написання позовної заяви, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив, ціна послуг – 5 000,00 грн. 08.06.2026 адвокат Андрущенко М.В. та ТОВ «Іннова Фінанс» підписали Акт №3372602668 приймання-передачі наданих послуг до Договору №06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025. 12 червня 2026 року ТОВ «Іннова Фінанс» сплатило адвокатові Андрущенку М.В. 5 000,00 грн згідно з заявкою №3372602668 від 16.03.2026 про надання послуг відповідно до Договору про надання правничої допомоги №06-05/2025 від 06 травня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією №11.

Так, суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони; врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру і порядку обчислення таких витрат.

При вирішенні питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених останнім витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд ураховує положення п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, якими визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Також суд зважає на вимоги ч. 2 ст. 141 ЦПК України, якими унормовано, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд, беручи до уваги ураховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, зважаючи на те, що справа, яка розглядається судом, за своєю категорією в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України відноситься до малозначних справ, беручи до уваги обсяг правничої допомоги, наданої адвокатом, доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, з огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги позивача на 62,71%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу адвоката пропорційно розміру позовних вимог в сумі 3 135,50 грн (62,71% х 5 000,00 гривень : 100 = 3 135,50).

Керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 137, 141, 247, 270 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Ухвалити додаткове рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3135 (три тисячі сто тридцять п`ять) гривень 50 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 06 липня 2026 року.

Суддя : Я.Ю. Семенова